Владиславово – туристична ґміна, майже весь бізнес якої повʼязаний із туризмом. Місто й села мають довге узбережжя, тож сезон тут морський – липень та серпень. Через короткочасну сезонність прибутки є нестабільними. До того ж житло тут дороге, мешканці просто виїжджають із ґміни, й у несезон зайнято лише 20% житлового фонду. Непостійне навантаження на комунальні системи робить їм серйозний виклик у роботі: вони мусять орієнтуватися на пікову кількість людей, але і бути здатними працювати за мінімального навантаження. Що вже говорити про десяток тонн несортованого сміття, яке за рік залишають туристи…
Початок історії, здавалось би, занадто сумний, щоб бути основою корисного кейсу. Проте Владиславово перетворює виклики на можливості. Потрібно забезпечити стабільне водопостачання, незалежне від кількості людей? Обʼєднаймося із сусідами і створімо підприємство, яке відповідатиме за всю систему водопостачання. Потрібно заощадити на електроенергії? Оголосімо тендер на 43 субʼєкти, щоби закупити електроенергію якнайвигідніше. Забагато несортованого сміття? Створімо пункт селективного збору сміття та підготуймо площу для будівництва заводу з сортування відходів. Туризм дає нестабільний прибуток? Посилимо свою стійкість за рахунок інших потенціалів, щоб заробити ще більше, зокрема, на туризмі.
Про це та багато іншого розповідала ґміна Владиславово представникам українських громад під час четвертого цьогорічного навчального візитку, який організований та впроваджується спільно з Фондом розвитку місцевої демократії імені Єжи Регульського у межах Програми USAID DOBRE. У четвертому візиті взяли участь представники 18 громад із пʼяти областей України: Чернігівської, Харківської, Херсонської, Запорізької, Кіровоградської.
Як замінити прибуток від туризму?
Владиславово – туристична ґміна на півночі Польщі. Чи не всі ґміни тут є туристичними через близькість до моря. Проте Владиславово особливе тим, що восени після штормів море викидає на берег бурштин. Недолік туризму – це сезонність. Поза туризмом роботи майже немає, адеж більша частина бізнесу орієнтована на гостей. До того ж через курортність житло в місті дороге, тож цілий рік у ґміні майже ніхто не живе. Залишаються тут жити переважно старші люди, а молоді – виїжджають. Тож ще один виклик ґміни – це старіння населення. Протягом декількох років середній вік мешканців зріс у десяток разів.
Втім ґміна розуміє: те, що робить її туристично привабливою дає й інші можливості для розвитку. Владиславово – одна з восьми ґмін, яка розташована безпосередньо на узбережжі моря. Завдяки унікально чистому повітрю, насиченому йодом, ґміна приваблива, як оздоровчий курорт. Тож тут працює центр олімпійської підготовки, що також дає прибуток. А велика вода – це не тільки пляжі, які Владиславово, до речі, оновлює та розбудовує. А це ще й порт.
«Ще багато років туризм буде основним джерелом доходу і ми працюємо над тим, щоб запропонувати туристам краще. Щоб на туризмі заробляти, то треба в туризм вкладати, покращувати послуги і знаходити джерела фінансування. Тому ми активно організовуємо партнерства з іншими ґмінами. Турист не бачить кордонів, а бачить тільки регіон. До того ж політика ЄС підтримує партнерство, і самотужки ми не отримаємо ресурси. Ґміни, які першими організують партнерство, зможуть першими отримати гроші з європейських фондів», –– розповів бурмістр ґміни Владиславово Роман Кужаль.
Зараз Польща ще має можливість залучати зовнішні фонди, проте це не триватиме вічно і поляки до цього активно готуються. Вони максимально використовують наявні можливості, щоби збільшувати свій потенціал для власних заробітків. Співпраця між ґмінами в Польщі – це поширена практика, яка дозволяє ґмінам залучати кошти та створювати кращі послуги для людей. Декілька прикладів такої співпраці українські громади побачили у Владиславово.
Партнерство допомагає залучати кошти та вирішувати проблеми
Ґміна – активна учасниця десятків партнерств, які допомагають організовувати комфортне життя на місці. Наприклад, разом купують електроенергію. Партнерська асоціація із 43 субʼєктів господарювання, до якої входить Владиславово, оголошує тендер і купує електроенергію для комунальних установ за більш ощадною ціною. Завдяки партнерству вирішили проблему забруднення Пруського заливу – ОМС передало частину компетенцій товариству, яке займається відведенням стічних вод. Разом залучили кошти на його модернізацію і змогли вирішити проблему.
А ще партнерство допомагає перетворити виклики на можливості. Приміром скоро Польща планує побудувати перші атомні енергетичні станції неподалік Владиславово. Польські ґміни ще не мали досвіду з таким видом інвестицій, тож приєднуються до асоціації європейських ґмін, щоб вчитися, переймати досвід, зокрема, у веденні переговорів із урядом.
За словами Романа Кужаля, АЕС – це багатомільярдна інвестиція, яку очікують у найближчому десятилітті. Порт Владиславово ймовірно буде бенефіціаром і обслуговуватиме частину вітрових станцій, які тут плануються. За попередніми підрахунками, це близько 6000 робочих місць. А всі ці інвестиції, робочі місця тощо приноситимуть прибуток місцевому бюджету у вигляді податків.
«Зараз 84% бізнесу у ґміні пов’язане з туризмом. Але туризм – це нестабільний бізнес, а сезони занадто короткі. Тому ми повинні мати більш стабільні джерела доходу, а цю галузь використовувати додатково. Будівництво АЕС – це наш шанс виробити інші політики заробітку», – додав бурмістр.
За власні кошти Владиславово планує перебудувати центр міста, щоби там сходилися всі види транспорту. Тоді люди зможуть обирати зручний вид громадського транспорту та користуватися більше ним, а не особистими автівками. Таким чином, за словами бурмістра, хочуть розвантажити дороги та зменшити затори. А ще ґміна планує будувати комунальне житло для людей. Зараз у Владиславово більшість квартир маленькі й розраховані на туристів. Лише 20% житла зайнято місцевими, а решту здають і живуть деінде. Тому місцева влада хоче будувати доступне житло, де людям буде комфортно жити.
Водоочисна станція як приклад ефективного партнерства
До власних послуг ґміни, які не можуть бути в приватних руках, належить водопостачання. Щоб забезпечити це, ґміна обʼєдналася з сусідами та створила власну станцію очистки води. Тепер водопостачанням та водовідведенням тут займається міжґмінне ТОВ «EKOWIK». Товариство заснували дві ґміни. Третя хотіла будувати щось подібне, але зрозуміла, що вигідніше приєднатися до існуючого партнерства.
Віслава Карчевська, президентка ТОВ «EKOWIK», зазначила, що тут очищується та обробляється вода для людей. Живиться обʼєкт із власної трансформаторної станції, Найбільша продуктивність станції фіксується в сезон – 10 тисяч кубічних метрів на добу. Протягом липня та серпня в населені пункти звідси постачається близько 600 тисяч кубічних метрів води. Для забезпечення людей водою в пікові періоди чи на випадок надзвичайних ситуацій є резервуар для зберігання води. Станція повністю автоматизована: тут покращили управління фільтрами, і всі операції працівники проводять дистанційно. Контроль здійснюють через систему візуалізації.
На станцію вода потрапляє з семи колодязів глибиною щонайменше 60 метрів, що розташовані неподалік. Її закачують у резервуар, звідки очищена вода розділяється на два потоки. Станція розташована на 50 метрах над рівнем моря. У мікрорайони, що вище, вода направляється з допомогою напірної системи. На півострів, що нижче, – стікає гравітаційною системою. Вода постійно перебуває в русі, тож не замерзає.
«Ми заохочуємо людей пити воду з кранів. Наша вода – найкраща в Польщі. Ми її не хлоруємо, а за хімічним складом вона середньо тверда», – Ярослав Мисліш, керівник з питань експлуатації і безпеки довкілля.
Для трьох ґмін діють різні тарифи. До 2018 році їх погоджувала місцева влада. Віслава Карчевська, президентка ТОВ «EKOWIK», говорить, що тоді вони могли встановити окупний тариф і мати гроші на інвестиції. Останні роки станція працює в мінус, адже тарифи затверджує регіональна дирекція польської води, і тарифи не відповідають ринку. Попри те, що засновниками є партнерство ґмін, «EKOWIK» – комерційне підприємство, тож місцеві бюджети не мусять виділяти дотації. За словами Віслави Карчевської, замалий тариф – це проблеми підприємства, а не ґміни. Головне, щоби люди безперебійно отримували якісну воду.
Сміття – якісна послуга і спосіб заробітку для туристичної ґміни
Одним із прикладів інвестицій та перетворення проблеми в перевагу є створення пункту селективного збору відходів (ПСЗВ). Пункт призначений для речей, які неможливо сортувати вдома: меблі, холодильник тощо. Такі речі підприємства забирають раз на місяць. Якщо людина має договір на вивезення сміття, може привезти їх на ПСЗВ безкоштовно. Пункт на фінішному етапі, але в експлуатацію не вводять через те, що дорога ще добудовується. Кажуть, що якщо покажуть здатність працювати без дороги, то і не дочекаються її ніколи.
Владиславово добре розуміє, що наслідком її туристичної привабливості є велика кількість змішаних відходів, адже на відпочинку гості не сортують сміття. Тож поряд із пунктом передбачено місце для зведення заводу з сортування відходів. Для Владиславово – це особливо прибуткове вкладення грошей, тож приватні інвестори вже цікавляться пропозицією. Після того, як знайдеться інвестор для будівництва, у Владиславово може запрацювати і сортувальна станція із заводом для переробки. У Польщі є вимога щодо багаторазового використання відходів за рахунок переробки. Владиславово не виконує цієї норми і платить штраф. Тож залучення інвестиції для будівництва заводу буде водночас і економією, і заробітком. У ґміні порахували, що звести завод коштуватиме близько 250 мільйонів злотих (2,5 мільярди в гривневому еквіваленті. За попередніми підрахунками, ця вартість окупиться за 8-10 років завдяки тому, що всі платитимуть заводу за сортування і переробку відходів.
«Як туристична ґміна, ми і власного несортованого сміття маємо багато. Статистично у Владиславово на одного мешканця припадає найбільше змішаних відходів за даними всієї Польщі. Інвестор не випадково зацікавився саме нашою ґміною, бо тут є багато що сортувати і заробляти на цьому. Ми будемо також мати прибуток, і зможемо вкладати кошти в туризм», – розповів Роман Кужаль.
Будь-яке подібне підприємство люди приймають неохоче, говорить бурмістр, проте їм будуть пропонувати покращення соціальної сфери, а також на кількадесят відсотків нижчі тарифи на вивезення сміття. Зараз місцеві мешканці платять ґміні тариф відповідно до задекларованої кількості проживаючих людей. Якщо у квартирі не живуть постійно, то договір укладають не з ґміною, а напряму з підприємством. Тариф можна буде зменшити за рахунок мінімізації витрат. Адже зараз ґміна вивозить сміття на полігон за 80 кілометрів, а це витрати на логістику та зарплати працівникам.
Послуга за одну людину коштує 39 злотих на місяць (близько 390 гривень). Проте це стосується відсортованих відходів. У Польщі є обовʼязок сортувати відходи: скло, пластик, папір, органіку, змішані. Іноді несортовані відходи чи те сміття, яке не охоплюється переліком дозволеного, вивозять на несанкціоновані звалища. За словами бурмістра, створення пункту селективного збору відходів допоможе зменшити кількість таких місць. А якщо знайдеться інвестор для будівництва заводу, для якого ґміна вже все підготувала, то для мешканців Владиславово ціна зменшиться набагато. А завдяки партнерству з іншими ґмінами навколо цих обʼєктів, окупність та ефективність зросте в рази.
Замість висновків
Роберт Жарковський, директор філії Фонду розвитку місцевої демократії імені Єжи Регульського в Щецині:
«Європейські фонди зіграли ключову роль у розвитку ґмін. Вони започаткували культуру ведення проєктів, будування, звітування, індикаторів, про що говорили майже в кожній ґміні. Разом з тим, ми хотіли показати нашим гостям те, що з європейськими фондами ми обмежили свій ринок. Гроші з Європейського Союзу це не манна з неба, це великий внесок для розвитку Польщі, але є також внесок Польщі до європейських фондів.
Цікавим був висновок одного з міських голів, який сказав, що ми не справимося поодинці. Коли ми працюємо в мережі, спільно, то вирішуємо проблеми структурного характеру, і відповідаємо на виклики, які мають системний характер. Ми маємо об’єднуватися, і цим відомий саме цей регіон – сильними зв’язками регіонального характеру. Не варто боятися передавати частину своїх компетенцій, а у зв’язку з новими викликами – не боятися брати на себе нові компетенції».
Браян Кемпл, керівник Програми USAID DOBRE:
«Програма USAID DOBRE тісно працює з територіальними громадами, щоб допомогти їм скористатися можливостями децентралізації та справлятися з викликами. Ми організовуємо навчальні поїздки, щоб вони познайомились із досвідом інших громад, особливо в Польщі. Ця країна пройшла великі та позитивні зміни в переході до демократичного ладу. Цей досвід дуже корисний для громад, тому що багато з учасників нашої групи ще не бачили досвіду інших країн у вирішенні подібних проблем, можливо навіть не були за кордоном.
Я помітив велику зацікавленість наших громад, вони уважно дивилися, слухали і часто підіймали дуже практичні питання про політику, доходи, розподіл повноважень між громадами й центральною владою. Обговорювали, які головні проблеми для цих ґмін та як їх вирішити. Це показало мені, що для них це актуально та корисно. Було дуже цікаво слухати та дивитися, як взагалі ґміни впорались із запитаннями щодо енергетики. Ми бачили своєрідні підходи, інноваційні, що особливо актуально для України».
Наталя Гридіна, начальниця відділу регіонального розвитку інвестицій та проєктної діяльності Даріївської сільської ради, Херсонська область:
«Під час візиту було багато корисностей для нас. Перш за все, це спілкування між колегами, навіть з однієї області. Ми один одного не знали, а, поспілкувавшись, вже прийняли рішення щодо подальшої реалізації спільних проєктів і розвитку міжмуніципального співробітництва. Є така приказка: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути», і це якраз про нашу навчальну поїздку. Ми побачили дуже багато корисного досвіду: це і системи опалення, і енергоефективність, і використання газу, який дає і електроенергію, і тепло. Економія там шалена.
Ми були на станції, де очищають воду – чудовий приклад. У нас вода подається через застарілі водопровідні мережі, яким понад 50 років, де купа мікробів і застарілий, заборонений законодавством азбест. А це – здоров’я наших людей. Тому треба працювати, переймати передові технології очистки, подачі води. Тим паче, що ціна в них така ж, як в нас, але польські колеги подають якісну воду і повною мірою забезпечують потреби населення».
Андрій Портний, голова Сосницької громади, Чернігівська область:
«Я не вперше в Польщі, але цього разу мене особливо вразило, як польські ґміни використовують механізм співробітництва щодо поводження з відходами, в галузі освіти, водопостачання, водовідведення. Невеличка громада може делегувати суміжній громаді чи ж брати на себе функції з надання послуг шляхом співробітництва, і таким чином зменшувати власні видатки на надання цих послуг. Коли громади співпрацюють, то послуги не дублюються, вдається акумулювати ресурси й таким чином надавати більш якісні послуги своїм мешканцям. У нас є договори про співробітництво нашої громади з сусідами: з Коропською громадою ми співпрацюємо щодо навчання дітей, які територіально ближче до Коропської громади.
До того ж нам не треба винаходити велосипед: в світі вже більшість рішень є, просто треба брати і робити. Згадаймо наше гарне українське прислів’я: «Разом і батька легше бити». Тож і послуги також разом легше надавати. У нас на Чернігівщині ми знаходимо спільну мову, але в більшості в межах конкретних проєктів, а не сталих цілей. Але це еволюційний шлях, ми до нього дійдемо, і коли прикладів успішного співробітництва буде більше, то цей механізм буде застосовуватись все ефективніше. Досвід польських колег нам це підтверджує».
***
Читайте також про те, як ґміна Вицько переробляє відходи не енергію. Та як у ґміни Гдиня, Сопот, Шемуд, Редзіково створюють комфортне життя для людей, щоби вигравати бій за жителя.
***
Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) – це дев’ятирічна програма, що виконується Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Програма DOBRE тісно співпрацює зі 100 територіальними громадами (ТГ) у десяти областях України, щоб допомогти їм реалізувати переваги та справитися із викликами, які приносить децентралізація. Програма DOBRE надає технічну та матеріальну підтримку ТГ задля допомоги їм здійснювати урядування відкрито та підзвітно; відповідати на потреби громадян; підтримувати активну залученість громадян до прийняття рішень та вироблення політик.
Підтримка з боку Програми DOBRE враховує низку секторів: стратегічне планування; просторове планування; фінансове управління; надання муніципальних послуг; місцевий економічний розвиток; зміцнення спроможності органів місцевого самоврядування; практики доброго урядування; а також гендерно орієнтовані та молодіжні політики. Упродовж 2022-2025 років Програма DOBRE співпрацюватиме напряму із щонайменше з 60 ТГ України, аби допомогти їм подолати наслідки війни, відновити та відбудувати, і продовжувати їхню траєкторію позитивного та сталого розвитку. Партнерами Глобал Ком’юнітіз у консорціумі виконавців Програми DOBRE є Український кризовий медіа-центр (УКМЦ), Фонд розвитку місцевої демократії ім. Єжи Регульського (FSLD/FRDL), та Малопольська школа публічної адміністрації при Краківському університеті економіки (MSAP/UEK), Польща.