Третій сезон українські виробники сільськогосподарської продукції змушені працювати в умовах воєнного стану. Чи змогли вони адаптуватись під ці складні обставини? Учасники пресконференції «Аграрний сектор України у 2024 році: результати і нові виклики» відмітили як позитивні моменти, так і проблемні, які в певній мірі гальмують бізнес-процеси.
«Якщо говорити про цей рік порівняно з попередніми роками війни, то можна сказати що для сільського господарства він був відносно спокійним, – вважає начальник Управління сільського розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України Микола Мороз.- Ми забезпечили два основних пріоритети. Перший – це наша внутрішня продовольча безпека. Наші сільськогосподарські виробники чудово з цим справилися. Ми практично повністю забезпечені продукцією вітчизняного виробництва. Цьогорічний стан посівів вже під врожаєм наступного року дає підстави сподіватися, що і наступний рік ми теж пройдемо успішно».
Другою важливою складовою є експорт. Представник міністерства звернув увагу на те, що у 2024 році добре працював морський коридор, який для України є критично важливим.
«Не без проблем, з обстрілами, але тим не менше він працював, – додав він. – Ми могли відносно спокійно експортувати нашу продукцію, і це означає, що був попит на внутрішньому ринку для фермерів. Вони могли продавати свою продукцію».
Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук не настільки оптимістично оцінює цей період, оскільки паралельно з успіхами є дуже багато внутрішніх проблем.
«Найбільшою, пов’язаною з війною, є проблема бронювання виробників. Із жовтня воно фактично призупинено, що створює додаткові труднощі. Аграрії в листопаді вже активно закладають умови посівної компанії, потрібно закупляти добриво, насіння паливно-мастильні матеріали, але потрібно розуміти, що буде з людьми», – заявив Денис Марчук.
Однією з проблем аграрного ринку є крадіння українського зерна російськими окупантами. Лише з Маріупольського порту з початку року вивезено 85 тисяч тон. В Європі намагаються перешкодити таким діям. Велика Британія, наприклад, розробляє методику верифікації зерна з України, щоб уникнути продажу російського зерна під виглядом українського, а в литовських портах запрацювали лабораторії для визначення походження зерна.
З огляду на це Микола Мороз зазначив, що вкрадене зерно дуже важко ідентифікувати.
«Ми зараз працюємо з міжнародними партнерами по цих питаннях і паралельно працюємо в міжнародних організаціях для того, щоб донести позицію про те, що це зерно вкрадене, щоб вони звертали на це увагу і по можливості блокували торгівлю», – сказав він.
Денис Марчук погоджується з тим, що Україна багато робить в цьому контексті, і не лише на рівні державних інститутів.
«Багато роблять і асоціації. Всеукраїнська аграрна рада дуже багато на це звертає увагу в контексті продовження санкцій щодо країни агресора, але навіть не можемо на сьогоднішній день добитися від наших партнерів заборони імпорту російської продукції на території Європейського Союзу. Щоб він не використовувався як транзитна зона для експорту російської продукції чи їхніх мінеральних добрив, тому що це стає додатковим інструментом фінансування війни, яку продовжує Росія проти України», – відмітив Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради.