Після 24 лютого 2022 року, обгрунтовуючи повномасштабне вторгнення в Україну, російський очільник Путін кілька разів згадував про те, що Росія є великою ядерною державою та перевів російські сили стримування, тобто стратегічні ядерні ракети, в режим особливого чергування. Тоді “ядерна кнопка” могла здаватися метафоричною – але важелів реального кремлівського ядерного шантажу побільшало, коли окупаційні сили захопили українське місто Енергодар та Запорізьку АЕС, найбільшу атомну електростанцію Європи.
Проведено та оприлюднено міжнародні розслідування, де чітко доведено, як росіяни завозять зброю, техніку та вибухівку на територію енергоблоків. Окрім цього, Росія навмисно обстрілює цей район, а також відкрито планує відрізати її від української енергосистеми, чим ставить Україну та весь світ під загрозу нових Чорнобилю чи Фукусіми.
Ба більше – 11 серпня Росія скликає засідання Радбезу ООН, на якому планує представити ситуацію “навиворіт” і покласти саме на Україну відповідальність за наслідки свого “жонглювання ядерними реакторами” на окупованій нею ж території.
У зв’язку з цими подіями, УКМЦ проводить експертне обговорення, щоб дати відповіді на питання:
- Ядерний шантаж Путіна: тероризм чи підготовка до великого грабежу?
- Роль профільних міжнародних організацій у протидії злочинним російським намірам.
- Наскільки реальним є сценарій вибуху або ядерної аварії на Запорізькій АЕС внаслідок дій російських окупантів?
- Чим може закінчитися ядерна гра в російську рулетку?