Menu

Безпекова модель для України: експерти-міжнародники дають оцінку

«Геополітичні діалоги»: Що окрім НАТО убезпечить Україну

«Геополітичні діалоги» – формат, який збирає експертів найвищого рівня для обговорення питань, що цікавлять не тільки українців. Цього разу голова правління Українського кризового медіа-центру, Надзвичайний і Повноважний Посол Валерій Чалий і старший дослідник Фонду Карнегі, Міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін висловились з багатьох тем. Проте, головним став безпековий трек, і передусім ситуація навколо України.

«Як можна назвати ситуацію в геополітиці? Це вже Третя Світова? Це регіональна війна?  Де ми зараз знаходимося і з огляду на ці 10 років чи розуміємо, чого хоче прагне ворог?», – з цього питання почав розмову Валерій Чалий.

Його співрозмовник вважає, що статус кво, який склався після Другої світової війни, формально зберігається, але він не функціонує, і не буде функціонувати на перспективу. Це означає, що в якісь момент, який поки що ніхто не розуміє, цей світ буде іншим. Він працюватиме на інших принципах. Незахід рухається до втілення ідеї мультиполярності. Що це таке – ніхто не розуміє, але давайте ми будемо жити так, як ми хочемо на основі мінімуму правил.

Мотивація сьогоднішнього російського режиму достатньо зрозуміла. Він хоче залишитися ключовою світовою потугою. Можливо, в якийсь момент з’являться інші, які будуть бачити світ і Росію на інший кшталт, але сьогоднішній точно ні.

«Весь світ, як західний так і не західний, бачить Росію як реальність, яка поступово занепадає. Навіть знайшли для цього певний термін decline in Power, але цей занепад небезпечний для багатьох. Той, хто розуміє що він занепадає, і хоче повернутися до якоїсь реальності, яку він намалював собі десь на підсвідомості, діє раціонально, але в інший кшталт ніж ми. Раціональність, яка існує в Москві і в Кремлі, відрізняється від класичної раціональності», – відмітив Павло Клімкін.

На його погляд, у світі немає ні консенсусу, ні загальної думки з приводу того, що робити з цією Росією, яким чином її стримувати, яким чином зробити її менш безпечною в цьому середовищі.

«Я абсолютно тверезо оцінюю нашу наприклад систему управління, і вважаю, що вона досі слабша за російську. На жаль, і це у війні впливає на ситуацію. Але думаю, що ми пішли далі за них в оцінці історичної, культурної ситуації. Вони завжди хизувались, що вони перші. Тепер в мене таке враження, що те що відбувається в Україні, це революційні зміни, які тепер випереджають Росію», – відзначив голова правління УКМЦ.

Колишній очільник МЗС погодився з таким баченням.

«Дійсно ми за ці роки зрозуміли вагу і сенс ідентичності, отримали дотик до світової культури і світових надбань, чого не мали в Радянському Союзі. Змогли на багато речей розплющити очі. Заплативши за це шалену ціну, позбавитись оцієї ширми. В якийсь момент ми зрозуміли вартість цього перезавантаження і цей процес не закінчений. Щодо Росії, то вона повинна мати якусь ідеологію, яка її об’єднує. Інакше процеси, які будуть всередині, можуть стати непередбачуваними. Це означає, що далі цю ідеологію будуть цементувати і намагатися казати, що є окрема цивілізація. Вона не є європейська, не є азійська, якась унікальна. А для того, щоб побудувати ідеологію цієї цивілізації, Україну потрібно знищити. Це не територіальна історія, не про захоплення якихось територій, хоча це теж», – пояснив Павло Клімкін.

Валерій Чалий поділився враженням, що крім того, щоб закритись якимось бар’єром від цієї території іншого способу не видно.

«Нам треба чимось закритись на десятиліття. Взяти паузу для того, щоб розвиватись. В НАТО запрошення немає, і ще велике питання, як НАТО спрацювало би в цій ситуації. Нейтральний статус? Чи є це ціною? Зараз ці безпекові угоди. Ясно, що це не гарантії, але все-таки якийсь трек. Ще моделі існують. Яка з них нам потрібна, і яка найбільш реалістична?», – запитав він.

Павло Клімкін зізнався, що ні в який нейтралітет не вірить.

«Це не варіант для України.  Я дуже вірю в наше членство в Європейському Союзі і в НАТО, але це не значить, що коли ми туди вступимо, зможемо розслабитись. Загроза для нас буде завжди, і тому завжди буде потрібен критичний потенціал стримування. Ми розуміємо, що 21-е століття відрізняється від 20-го. Тоді це була ядерна зброя. Чи буде це біологія, чи буде це штучний інтелект, чи якась комбінація – поки що ніхто сказати не може, але ми маємо над цим працювати. Потрібні системи, які зможуть технологічно перевести нас вперед», – наголосив старший дослідник Фонду Карнегі.

Концепція НАТО змінюється на концепцію недопущення, продовжив Валерій Чалий. В цій концепції блок розміщує свої війська на території східних членів. Німецька бригада почала розміщення в Литві. Польща хоче, щоб американці на її території розмістили тактичну ядерну зброю. Інші країни не чекаючи розвитку штучного інтелекту, розміщують конвенційні війська – танки, піхоту і озброєння: «Нас в цій концепції поки що немає. Як ви ставитесь до того, що Україна, ще не будучи членом НАТО, буде активніше на своїй території розвивати тренінгові програми? Можливо, спільна участь у виробництві озброєння?».

Екс-міністр закордонних справ не впевнений, що це реалістично в цьому році, але вважає, що це закінчиться конвенційною присутністю партнерів на українській території.

«Скоріше за все, буде досягнута домовленість про те, що ядерна зброя не буде розміщатися на нашій території. Тобто конвенційна присутність – так, ядерна присутність – ні. І така модель має працювати, оскільки вона єдина модель насправді забезпечує мінімальне сприйняття безпеки тут всередині і ззовні для України, створюючи зрозумілу безпекову реальність, – спрогнозував Павло Клімкін. – Я бачу, що ментальність в Європі до цього дозріває. Зараз Європа не може дозволити собі безпекове розгойдування. Взагалі вважаю, що вона прийде через послідовність криз до спільної парасольки, і це буде не тільки ядерна парасолька. Поки для цього не вистачає ні солідарності, ні політичної волі. Однак, оця права хвиля на континенті цьому лише сприятиме, оскільки люди, які мають суттєві позиції серед правих, дуже занепокоєні європейською ідентичністю і захистом Європи, як вони її розуміють. Вони хочуть більш сильної Європи».