30 листопада у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася презентація інтерактивного онлайн-курсу “Школа критичного мислення від четвертого брата”. Курс було розроблено в рамках проєкту УКМЦ “Обираєш ти” (UChoose.Info). З самим курсом можна ознайомитися тут.
Олеся Драшкаба, головна редакторка Uchoose.info, розповіла про ідею та мету цього курсу. UChoose – це медіаресурс про критичне мислення та онлайн-гігієну. Як показали результати опитування “Детектор Медіа” та Info Sapiens у березні 2021 року, з цим у нашому суспільстві наявні серйозні проблеми.
Так, 28% українців не шукають посилання на першоджерела, 42% опитаних ніколи не перевіряють правдивість інформації, а тільки для 21% українців надмірна емоційність інформаційного контенту викликають підозру у маніпуляції.
Розроблений дослідниками індекс меідаграмотності українців також показав невтішні цифри. Так, результати досліджень показали, що індекс у 15% українців низький (0-3,3), у 33% – нижчий за середній (3,4 – 4,9), у 44% – вищий за середній (5 – 6,8) і у 8% — високий (6,7-8,5).
“Це ще досить оптимістичні цифри – тому що ми всі знаємо, що для молодої аудиторії, школярів, критичне мислення та медіагігієна є важливими темами. Тим більше, що для молоді це є питанням особистої безпеки в інтернеті, в тому числі”, – пояснила мотивацію проєкту Олеся Драшкаба.
Курс складається з 10 інтерактивних уроків про різні аспекти критичного мислення. Сюди включені і фейки, і маніпуляції, і популізм, і аргументація, і особиста безпека в Інтернеті, зокрема і своїх соціальних мереж. Експертами курсу виступило багато відомих українців, зокрема Віталій Портніков, Оксана Мороз, Антон Павлушко, Артем Албу, Ольга Юркова, Віктор Трегубов, Володимир Єрмоленко, Любов Цибульська та Іван Полтавець.
Назва курсу, розповіла Драшкаба – це фантазія на тему архетипічних українських казок. У казках завжди фігурують три брати: найстарший найрозумніший, середній – найсильніший, і наймолодший дурненький, який під кінець історії виявляється найкмітливішим. Курс UChoose веде їхній уявний четвертий брат, Нестор, що ніколи не вірив у казки, тому його в них і не згадують.
У кінці кожного уроку короткий квіз, а на завершення курсу підготовлено підсумковий екзамен. Драшкаба вказала, що ці запитання мають допопмогти самим молодим слухачам курсу і мотивувати їх до подальшого вдосконалення. “Ми працюємо на основі геймифікації, де помилок не буває”, – наголосила спікерка.
Олена Бондаренко, співголова громадської організації “Батьки SOS”, наголосила, що треба змінювати підходи до освіти, залучаючи батьків дитини та задіюючи новітні можливості для навчання.
“Хотілося би в першу чергу навчити критичному мисленню батьків – тоді вони б могли навчити своїх дітей. Але їх вчити значно важче. Вони вже все в житті побачили, вже “все знають”, а в деяких навіть дипломи є. Переконати їх, що вони можуть бути неправі або чогось не знати, надзвичайно складно. Але озвучені цифри показують проблеми з критичним мисленням. Тому в інтересах держави в цілому навчити дітей критично оцінювати інформацію”, – наголосила Бондаренко.
Громадська активістка нарікнула, що частину функцій могла взяти на себе школа – але наша школа побудована на авторитаризмі. А критичне мислення – це щось протилежне, це здатність поставити під сумнів будь-яке джерело інформації. Тому при навчанню критичному мисленню важливо не стільки власне навчати, скільки не задушити природнє прагнення дитини задавати питання, ставити під сумнів, докопуватися до істини.
Татуся Бо, блогерка, письменниця, спікерка руху “Демократична Сокира” із питань освіти, погодилася, що із сучасними дітьми не працюють заборони.
“Їх можна переконати чи вмовити. Можна лягти кістьми, щось доводячи – але не заборонити. У відповідь почуєш мільйон “чому”. І я цьому дуже радію. Це означає, що ми отримали перше покоління, яке цікавиться мотиваціями, причинами та наслідками, причому в багатьох площинах. Для розвитку критичного мислення – це важливо”, – наголосила блогерка.
Татуся Бо додала що нинішнє “покоління альфа” сприймає по-іншому навіть сюжети казок, критикуючи пасивність та наївність їх персонажів. І це значно відрізняє його від покоління батьків, куди більше привченого дослуховуватися до авторитетів.
Ольга Юркова, журналістка, редакторка, медіатренерка, співзасновниця Stopfake, розповіла, що до програми з навчання медіаграмотності та критичному мисленню, в якій бере участь Stopfake, вже задіяні понад 650 шкіл по всій Україні. Оскільки проєкт інсує вже досить довго, були здійснені заміри його ефективності – та підтверджено, що в учнів формуються відповідні навички.
“Втім, це все залежить від ентузіазму керівництва кожної окремої школи та ентузіазму вчителя. Тому в нас ще дуже багато роботи. Але цей проєкт надихає, і практика показує, що він працює”, – поділилася досвідом Юркова.
На завершення презентації спікерки разом пройшли один з тестів, включених до курсу, та закликали батьків і педагогів слухати його разом з дітьми.
