Найважливіша політична подія року на європейському континенті, як багато аналітиків називали вибори нового польського парламенту, відбулась. Правляча партія «Право і Справедливість» (ПіС) на чолі з Ярославом Качинським, набравши більшість голосів, все ж недорахувалась тієї кількості бюлетенів, які б гарантували їй новий термін у владі. Чи означає це розворот майбутнього уряду у бік Брюсселю та повернення на більш високий рівень українсько-польських відносин? Цій темі був присвячений брифінг «Парламентські вибори у Польщі: європейський вимір».
Найважливішими виборами у Польщі з 1989 року вважає парламентські перегони кандидат політичних наук з Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie та Instytut Europy Środkowej Якуб Ольховський. Він назвав абсолютним рекордом кількість громадян, які прийшли на виборчі дільниці.
Серед найголовніших висновків експерт відмітив надзвичайну мобілізацію багатьох соціальних груп, які до цього не були активно залучені у політичні процеси. В першу чергу це молодь.
«Поляки продемонстрували, що саме зараз є час для змін. Правляча партія не змогла переконати населення країни, що вона має гарне бачення того, як розвиватись державі», – зазначив Якуб Ольховський.
Експерт-міжнародник Станіслав Желіховський заявив, що результати виборів доводять, що ця європейська країна продовжує бути взірцем для регіону.
«Які б не були проблеми і якою сильною не була влада протягом останніх восьми років, ми бачимо, що у Польщі дають можливість іншим політичним силам отримати важелі в управлінні державою», – підкреслив спікер.
Щодо перших призерів, то на його думку, несподіванки не було. У порівнянні з передвиборчими опитуваннями дещо піднялась «Громадянська платформа», а «Право і справедливість» не здобула той кількості голосів, на яку розраховувала. Здивували цифри партії «Конфедерація свободи і незалежності». Ще в літку їй пророчили третє місце, але в результаті посіла лише п’яте місце.
Як відобразиться результат виборів на стосунках Варшави і Брюсселю? Експерт центру політичних студій “Доктрина” та Українсько-Польської медіаплатформи Анатолій Курносов припустив, що поки це питання залишається відкритим, і згадав спір між Польщею та ЄС.
«Два роки минуло з часу початку дискусії в Європарламенті з приводу рішення польського Конституційного суду щодо верховенства польського права. Один з меседжів Варшави полягав в тому, що йдеться не лише про польське право і судову реформу, а і про певну європейську солідарність. Моравецький у цьому зв’язку говорив: Німеччина добудовує Північний поток-2, який напряму загрожує Польщі та країнам Балтії, і чому не говоримо про солідарність на цьому прикладі?», – розповів Анатолій Курносов.
Власну думку про те, які відносини Україну чекають із Польщею, озвучив кандидат політичних наук, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського Євген Магда. Він вважає, що Україна має відмовитись від реактивної позиції і зробити ставку на проактивну.
«У нас немає іншого виходу, оскільки російсько-українська війна нас далі підштовхуватиме до більш активних дій на міжнародній арені, і Польща за всіма показниками є країною, з якою можемо налагодити діалог. Тому Україна має запропонувати концепцію нового прометеїзму, спираючись на прометеїзм, який був сто років тому, і враховувати нові геополітичні реалії. Це треба робити шляхом відповідних кроків у Балто-Чорноморському регіоні, розхитування росії та сприяння взаємодії Польщі та України в нинішньому політичному контексті», – наголосив експерт.
Євген Магда додав, що Україні в нинішній ситуації вже на часі простягнути руку країнам Вишеградської четвірки, ініціювавши з ними хоча б політичні консультації: «Просто очікувати, що в Братиславі та, можливо, Варшаві будуть звучати не надто приємні для офіційного Києва заяви, не є показником зрілості української дипломатії».
