Menu

Чому лисіють українські Карпати: проблема не в “чорних”, а у “сірих” рубках з потурання чиновників

Рубки лісу в Карпатах: приклади зловживань та шляхи їх попередження. УКМЦ 05.10.2021

5 жовтня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбувся круглий стіл на тему “Рубки лісу в Карпатах: приклади зловживань та шляхи їх попередження”. Захід був організований МБО «Екологія-Право-Людина» та присвячений публічному обговоренню зловживань під час здійснення рубок у лісах Карпатського регіону та пропозиціям щодо змін у законодавство з попередження майбутніх зловживань та посилення відповідальності  за їх вчинення. 

Єгор Гриник, біолог та активіст ГО “Українська природоохоронна группа”, пояснив, що проблеми з вирубками лісів можна поділити на дві групи. Перша – це власне незаконні рубки лісу, яким приділена більша увага громадськості. На них, втім, припадає порівняно незначна частка шкоди лісовим масивам Карпат. Друга – так звані несталі рубки, які є формально законними, але все одно згубні для лісу. Гриник підкреслив, що існує міф про вирубку лісу без документів. Проблема насправді ширша – це будь-які рубки з порушенням законодавства, що, як правило, здійснюються самими лісгоспами. 

Одним з найпоширеніших порушень, розповів активіст, є лісозаготівлі у “сезон тиші” (період розмноження тварин) з 1 квітня по 15 червня. “Влада переважно ігнорує проблему. Екоінспекція виписує штраф у тисячу гривень на юрособу – це вартість декількох кубометрів дров. Шкода у сотні-тисячі разів більша за цей штраф”, – заявив Гриник.

Іншою проблемою є порушення охоронного режиму червонокнижних видів флори та фауни. Лісгоспи мають повноваження самим визначати території, де живуть погрожувані види – і навіть на цих виділених зонах тривають рубки. Гриник послався на розслідування “Дерева не вміють кричати” проекту “Free Свидовець”.

Андрій Плига, керівник напряму “Ліси” ГС “Всесвітній фонд природи Україна”, розповів про проблеми юридичного регулювання різних видів рубок лісу. Наразі за законодавством тільки рубки головного користування так званих експлуатаційних лісів можуть мати господарський характер. Інші – санітарні, лісовідновні тощо – є допоміжними, їх метою не може бути заготівля деревини. Однак на практиці це правило грубо порушується – останні складають більше половини всіх рубок та здійснюються з комерційною метою. 

“Зараз можливість санітарних рубок у заповідних лісах обмежена. Однак в інших лісах практикуються суцільні санітарні рубки здорового лісу. Для цього здійснюють брутальну фальсифікацію документів, що ліс всихає. Екоінспекція нічого не може зробити – і навіть ігнорує усі запрошення та заяви. Дійшло до прецеденту, коли попри триваючий суд і скасування лісорубного квитка, лісорубне господарство вирубало всю ділянку. “Ресурсні” лісгоспи могли би діяти за правилами – але все одно їх порушують. У лісовій галузі дискусія про це відсутня взагалі”, – обурився Плига.

Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу МБО “Екологія – Право – Людина”, розповіла про найбільш кричущі факти порушень законодавства, виявлені переважно у Львівській області. Особливу увагу юристка приділила питанню порушення лісгоспами законодавства про оцінку впливу на довкілля – коли підприємства проводять суцільні та поступові рубки головного користування, фактичною площею понад 1 гектар, оформлюючи їх у лісорубних квитках, як окремі рубки, площею 1 га або менше.

Еколог ЕПЛ Богдан Кученко  зосередив увагу на питанні рубок переформування. Вони, будучи прогресивним і значно більш дружніми до довкілля, ніж суцільні чи поступові рубки головного користування, часто теж виявляються несталими. В якості типового прикладу, Кученко навів кейс Стрийського лісгоспу, який проводить протягом останніх років проводить заготовляє десятки тисяч кубометрів деревини під час рубок переформування в неексплуатаційних лісах. Більшість цих рубок взагалі проводяться в межах заказників, що жодним чином не можна назвати прогресивною та сталою практикою лісівництва.

Кандидат юридичних наук, експертка ЕПЛ та юристка ГО «ЕкоПраво-Київ», Галина Левіна підняла питання недосконалості чинного законодавства в частині забезпечення юридичної відповідальності за правопорушення, вчинені лісокористувачами. Окрема, проблеми існують вже на етапі трактування поняття «незаконної рубки», до якого лісгоспи та Держлісагентство не відносять рубки, вчинені за наявності лісорубного квитка, але із порушеннями норм законодавства. 

Іншим прикладом стало питання притягнення до відповідальності за трелювання деревини руслами річок. Адже згідно зі ст. 64 КУпАП відповідальність передбачена лише за порушення встановленого порядку вивезення деревини. Хоча наразі в законодавстві не передбачено чітко встановленого порядку, а трелювання по руслах є прямо забороненим лише для рубок головного користування. Наголошено було і на занадто низькій сумі штрафі за порушення природоохоронного законодавства під час рубок.

Мирослав Кабаль, завідувач лабораторії лісознавства Карпатського біосферного заповідника, наголосив на важливості врахування категорій та зонування об’єктів природно-заповідного  фонду під час вирішення питань щодо доцільності проведення того або іншого виду рубок, а також на необхідності гнучких підходів до призначення заходів. Адже навіть серед видів, внесених до Червоної книги України є такі, для яких шкідливим є будь яке втручання. 

 Водночас, експерт наголосив на поширеності зловживань під час призначення навіть таких рубок і недоцільності надмірного втручання під час проведення рубок переформування. Також було згадано про розроблені пропозиції щодо окремих правил рубок для ПЗФ Карпатського регіону, які найближчим часом будуть опубліковані на сайті ЕПЛ.

Радник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Петро Тєстов наголосив, що протягом останнього року Міндовкілля активно працює над вирішенням проблем зі зловживаннями в лісовій галузі. Так, Постановою Кабміну № 1224 від 09.12.2020 р. були внесені зміни в низку НПА, спрямовані на зменшення обсягу  рубок в Карпатах, і «вже можна побачити результати»: по Рахівському та Тячівському районах Закарпаття обсяг рубок зменшився за перше півріччя цього року на 7% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, незважаючи на шалений попит на деревину на світових ринках. 

А в  масштабі 4-х областей Карпатського регіону спостерігається зменшення площ суцільних рубок на  18%. Також було зазначено, що спільно з ДАЛРУ завершується розробка нових правил рубок, які «будуть оприлюднені для громадського обговорення вже на цьому тижні, і будуть включати в себе аспекти озвучені на прес-конференції, зокрема збереження водотоків та біорізноманіття».

На круглий стіл були також запрошені представники Держлісагентства та Держекоінспекції, однак вони не надали представників для участі в обговоренні.