Чи потрібні сьогодні районні ради та які повноваження вони матимуть після місцевих виборів 2020 – це та багато іншого обговорили під час дискусії “Врятувати децентралізацію: укрупнення районів та місцеві вибори 2020” сьогодні, 30 червня. Експерти зійшлися на тому, що в найближчі тижні народні депутати повинні підтримати створення нових районів, і це дозволить рухати децентралізацію далі. В інакшому випадку, на думку експертів, країна втратить не один рік для розвитку.
Мова йде про два документи, які народні обранці мають розглянути на цьому і наступному парламентському тижні: проект постанови №3650 про утворення та ліквідацію районів, а також законопроект № 3614 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи.
“Ми 5 років втрачаємо у своєму розвитку”
Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, закцентував увагу на основних цілях, яких необхідно добитися реформою районів:
“По-перше, райони мають бути укрупнені з точки зору зручності і ефективності організації виконавчої влади. У нас давно саме життя заставило усі органи виконавчої влади піти шляхом укрупнення. В усіх 490 районах давно немає ні податкових, ні поліції, тощо – усі пішли шляхом укрупнення. Але оскільки це відбувалося по відомчій ініціативі, то це відбувалося хаотично. Друге завдання – захистити місцеве самоврядування в громадах. Для того, щоб захистити місцеве самоврядування в громадах, районний рівень треба віддалити від громад. Якщо у районі сьогодні є одна-дві громади, вони неминуче будуть конфліктувати з районними державними адміністраціями, тому що вони не можуть поділити територію.
Третє – це питання виборів. На цих виборах треба знайти спосіб, як не оголошувати вибори районних рад, адже для них наразі немає повноважень, важко зрозуміти їхню роль і місце. І єдиний спосіб знайти правове обгрунтування не оголошувати вибори райрад – це змінити районний рівень. У зв’язку з тим, що ми не встигаємо організувати нові райони до виборів, їх можна пролонгувати на півроку-рік, а за той час внести зміни у Конституцію. Наступне – це переділ майна. Сьогодні на балансі 490 районних рад є багато спільного майна місцевого самоврядування територіальних громад. Найкращий спосіб – ліквідувати ці райони, а новим, укрупненим районам, більшість майна буде непотрібним і воно має залишитися у громадах. І останнє – це адміністративно-територіальний устрій. Якщо він правильно організований, він завжди стимулює розвиток і політичної системи, і культурних заходів, і зрештою інвестиційний, економічний розвиток.
Це те, чого ми досягаємо реформою районів у цьому році. Якщо вона не відбудеться упродовж двох тижнів – не буде затверджена Верховною Радою, ми, на жаль, швидше всього політично її відкладемо щонайменше на 5 років. Ми 5 років втрачаємо у своєму розвитку в перспективі”.
Затягування = збільшення спротиву
Анатолій Ткачук, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства, пояснив, що якраз через несвоєчасність прийняття рішень, почалася хвиля спротиву щодо нових районів:
“Робота спізнилася на пів року. Якби у вересні, маючи всі можливості, влада змогла затвердити райони – це було б спокійніше, бо не почалася б виборча кампанія.
Сьогодні вона по суті вже стартувала, і будь-які інформаційні приводи, які дозволяють бути присутнім на мітингах, на телебаченні, де завгодно – використовуються. Тому треба враховувати, що основна хвиля спротиву не тому, що хтось захищає місцеве самоврядування, а тому, що хтось на ньому піариться.
Чому потрібно завершити ситуацію з ухваленням районів? Тому що у нас 25 жовтня мають пройти місцеві вибори на новій територіальній основі. П’ять років йшла реформа. Перша сторінка її перегортається, і ми маємо перейти у новий політичний цикл на новій територіальній основі. Територіальним громадам ніби все зрозуміло і більшість уже змирилася, навіть ті, хто 5 років не хотів об’єднуватися. Щодо районів починається дискусія. Навіщо райони, а що вони будуть робити поганого, а що будуть робити доброго? Мені прикро бачити сьогодні, що ті, хто в свій час погодили Концепцію реформи місцевого самоврядування (яка передбачає утворення великих районів, передбачає районні ради та адміністрації), сьогодні криком кричать, що це знищує реформу. Це не реформу знищує, а амбіції окремих людей, які хочуть частково бути в новій системі, а частково – залишатися в старій, і бути першими серед рівних. Так не буває”
“Потрібно зробити все дуже швидко”
Юрій Ганущак, експерт з питань реформування системи місцевого самоврядування, зазначив, що наразі важливо не оголошувати вибори до районних рад у діючому форматі, адже фактично ці депутати не матимуть повноважень:
“У нас є законопроект 3614 про внесення змін до Бюджетного кодексу, який передбачає, що на районному рівні повноважень близько до нуля, доходів теж близько до нуля. Я хочу побачити депутата районної ради, точніше людину, яка буде балотуватися в орган, який не має повноважень. У районну раду підуть люди, які матимуть одне єдине призначення – “кошмарити” голову райдержадміністрації, через день його знімати через висловлення недовіри. Консервація районної ради на етапі, поки не прийнято зміни до Конституції, означає консервацію феодального ладу в Україні. Якщо ми не призначаємо вибори до районних рад, ми вирішуємо величезну кількість проблем. Перше, ОТГ всі стають однакові і у них немає підозри, що їх хочуть обдурити. Чому вони всі кажуть, що негайно треба затверджувати 3614, а потім райони? Бо ОТГ хочуть побачити, що ресурс залишається за ними. Але так не можна робити, все потрібно робити одночасно. Тому що почнеться, як у 2015 році, коли гроші дали, а відповідальність – ні. Друга позиція, голова РДА стає повноцінним префектом, який представляє державу, а не місцевих князьків. Третя позиція, ми нарешті бачимо, як працює державна система на місці, фактично державна адміністрація і як працює самоврядування. І тоді зміни до Конституції будуть можливі, тому, що вони будуть вже не страшні. Потрібно голосувати за Постанову зі 129 районами, бо якщо ми ще почекаємо, то їх буде 200. Відповідно до методології доречно було б 100 районів. Але ми протягом п’яти років не зуміли показати приклад, як з громадами: спочатку 150 громад, потім 200, і стало не страшно. По районах у жодній області ми не зуміли зробити модель, як виглядає районний устрій. Останні два роки ВРУ не працювала, тому нинішнє рішення далеке від оптимального, але його потрібно якнайшвидше приймати. Навіть якщо ми приймемо рішення із потенційно слабкими районами, то ми зможемо потім відпрацювати таке рішення, якщо воно у деяких районах не відповідає методології. Якщо ми чекаємо ще далі, то вірус невігластва і дилетанства може перемогти і ми отримаємо 490 районів і міста із незрозумілими статусами. Ми отримаємо хаос і матимемо п’ять років тупцювання на місці. Потрібно зробити дуже швидко: у першому читанні прийняти Бюджетний кодекс, голосувати Постанову за райони. Далі, коли для всіх стане зрозуміло, що цей етап пройшли і змиряться навіть, ті хто вважає, що районна рада потрібна, тоді можна не оголошувати вибори до районних рад”.
“Районний рівень у нинішньому складі себе вичерпав”
На підтвердження тези про непотрібність “старих” районів голова Волинської обласної ради Iрина Вахович навела приклад, як голова однієї з райрад склав повноваження, коли весь його район об’єднався у громади.
“Волинська область не дуже чисельна по кількості жителів (мільйон людей), вона має середню територію. У нас 16 районів, і деякі з них повністю покриті ОТГ. Перший такий район – Володимир-Волинський. Більше року тому голова цього району склав свої повноваження. Чому? Тому що це серйозна відповідальна людина, яка просто розуміла, що в нього уже на той момент немає повноважень, бо їх забирає ОТГ. Людина, яка має, чим зайнятися в житті і розуміє свій потенціал, здає цей пост. Учора я запитала голів наших районних рад їхню думку про доцільність районів. Однозначно районний рівень у нинішньому складі себе вичерпав. Наразі вони попрошайки, бо не можуть навіть забезпечити зарплату своєму апарату ради.
Треба укрупнюватися і робити порядок із субрегіональним рівнем. По Волинській області ми зупиняємось на 4 районах. Я переконана, що районні ради як такі, не потрібні у моделі децентралізації, яка на сьогодні вибудовується. Адже це фактично буде орган без повноважень, який буде забирати на себе частину бюджетних коштів, а функціонального навантаження не буде. У того функціонального навантаження, яке зараз прописується у якості компромісу, немає жодного підґрунтя”.
Підсумки
Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ:
“Я б хотів закликати народних депутатів України проголосувати за законопроект №3614 і проект Постанови №3650. Це два законодавчі акти, які роблять цю реформу, тобто, реформують райони і реформують міжбюджетні відносини у зв’язку із реформою районів. Це те, що необхідно зробити на цих двох пленарних тижнях, які залишилися. Якщо це не буде зроблено, це дійсно загроза реформі.
Друге – звичайно, було б добре, щоб внесли врешті-решт проект Закону про зміни в Конституцію, щоб всі побачили, до чого ж домовилися у результаті довгих дискусій, які тривають з лютого. Не знаю, чи є шанс його проголосувати – це вже інше питання. Найголовніше – побачити, яка ж політична воля нашої влади, що вони почули на тих консультаціях, на яких витрачено дуже багато часу, починаючи з лютого.
І я думаю, що у підтримці цих двох законодавчих актів ми всі є тут однодумцями, і це говорить про те, що на цьому етапі це найважливіше. А далі будемо дивитися, як розвиваються події і робити нові дослідження, шукати обгрунтування для нових кроків”.
Анатолій Ткачук, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства:
“Перше – треба не боятися, треба проголосувати утворення районів. Пункт другий – треба сісти з міністерством, спеціалістами і дуже швидко зробити ясність, в першу чергу для себе, для депутатів, для міністерства і для багатьох експертів – хто за що буде відповідати в новій системі. Тому що, на жаль, ясність, яка була в Концепції, сьогодні зруйнована”.
Юрій Ганущак, експерт з питань реформування системи місцевого самоврядування:
“Прийняти проект Постанови 3650. Законопроект 3614 проголосувати у першому читанні. І маємо два тижні для того, щоб політикум дозрів, щоб прийняти Постанову про оголошення виборів. І в цій Постанові не буде районних рад. І тоді – друге читання Бюджетного кодексу. Це ідеальний варіант на сьогодні. Все інше хаос”.
Читайте також: Нові райони в Україні: факти, причини, пояснення