«Космічне сміття: що з ними робити і чи несе воно загрозу для землян» – під такою назвою в Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг, учасники якого дійшли висновку, що ситуація із забруднення космосу може поставити під загрозу подальші космічні дослідження.
Голова громадської організації «Еконація» Богдан Красавцев, виступаючи в якості модератор дискусії, розповів, що на цю тему його наштовхнула історія, яку він прочитав у книзі «Круговерть сміття», окремий розділ якої був присвячений сміттю у космосі.
«Тоді я замислився, подумавши про те, що і вже там є людське сміття», – сказав він.
Директор Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України Ярослав Яцків нагадав, що екологія – це галузь знань, яка вивчає різні аспекти взаємовідносин між людиною на землі та природою, що її оточує. І якщо раніше екологи зосереджувались на Землі, поверхні, океанах, то тепер переходять до навколоземного космосу.
«Він у катастрофі. Кількість об’єктів зашкалює, а деякі навіть заважають наземній астрономії вивчати далекий космос. Ті ж супутники Ілона Маска повністю перешкоджають праці як наземних телескопів, так і космічних. Ми бачимо всі шуми, прольоти цих супутників. З цим щось треба робити. ООН розглядає питання, як протидіяти забрудненню космосу, і в тому числі проєкт «Темне небо», направлений на те, щоб зберегти на планеті Земля такі місця, де б люди і далі могли спостерігати зоряне небо», – відмітив Ярослав Яцків.
З його слів, Україна мала велику мережу космічних спостережень. На жаль, агресія привела до того, що Національна академія наук таку програму більше не фінансує. Загальної космічної програми немає і в державі в цілому.
«Ми повинні повернутись до цього. Особливо нас цікавить геостаціонарна орбіта, на якій зараз більше тисячі об’єктів, що веде до перезавантаження», – закликав Директор Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук.
Директор ТОВ “Курс-Орбітал” та асоціації “Космос” Катерина Бабікова висловилась за об’єднання світової спільноті для того, щоб унормувати запуски супутників.
«Але більш важливе питання – що робити з цим сміттям, і яким чином українські вчені, котрі мають великий досвід у сфері космічних технологій, можуть в цьому зайняти своє місце. Фахівці нашої компанії більше 30 років працюють над розробкою систем стикування. Спільно з КБ «Південний» останні 5-7 років обговорюється питання створення системи зближення і стикування для забезпечення надання операцій з орбітального сервісного обслуговування. І однією з таких операцій є видалення космічного сміття», – розказала Катерина Бабікова.
«Хто може ініціювати проведення космічних «суботників?» – з таким питання ведучий звернувся до голови громадської ради Державного космічного агентства України. Той запропонував просте рішення: «Необхідно, щоб ті компанії, які запускають космічні апарати і мають надзвичайно великий прибуток, робили внески у фонд з розподілу коштів для підготовки проєктів із знищення космічного сміття».