В Українському кризовому медіа-центрі відбувся Форум “Сільський розвиток у контексті євроінтеграції України”. Голова Всеукраїнської асоціації громад Володимир Кучма його метою окреслив намагання більш чітко зрозуміти європейські підходи, означити ті практичні кроки, які необхідно зробити для їх запровадження в Україні. Він підкреслив значимість в цьому процесі асоціації, оскільки вона об’єднує 866 органів місцевого самоврядування, з яких три чверті складають сільські і селищні громади.
Говорячи про гармонізацію українського і європейського законодавства, голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду відмітив, що минулого року Україна більш ніж на половину виконала план заходів в сільському господарстві у частині Угоди з ЄС. Ухвалено 5 законів, зокрема, у сферах насінництва, безпеки харчових продуктів, погодження з пестицидами.
«Зараз дуже активно працюємо над регулюванням ГМО, розвитком виноробства, сферою захисту рослин», – додав Олександр Гайду.
Його колега по парламенту, голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Мар’ян Заблоцький звернув увагу на ті довгострокові зміни, які будуть відбуватись найближчим часом. Передусім це стосується планів стати членом Єдиного ринку ЄС.
«На мою думку, це теж саме, що бути членом ЄС, – відзначив спікер. – Уявіть собі повну відсутність будь-якого кордону з Польщею, Угорщиною, будь-якими країнами Євросоюзу. Берете і спокійно їдете. Вступають у дію чотири основних принципи ЄС – свобода руху товарів, послуг, капіталу, людей. В умовах вирівнювання конкуренції також значно більшим буде доступ до дотаційних механізмів, а половина бюджету Євросоюзу тратиться саме на підтримку аграрного сектору економіки. І якщо в результаті ми отримаємо хоча б 5-10 % від загального обсягу цих дотацій, це буде дорівнювати всьому довоєнному бюджету країни», – пояснив Мар’ян Заблоцький.
Однак, на шляху до цього Євросоюз буде хотіти від України зміни поняття «фермер». Це має бути той, хто сам виготовляє їжу, її споживає, має мінімальний обсяг землі. І кожен з таких людей матиме право на отримання компенсації.
«Наше завдання – підготуватися до того, щоб ментально змінити визначення що таке фермер, вичислити, яка кількість людей підпадає під цю категорію, і прописати під них державні програми підтримки і оподаткування», – зазначив народний депутат.
Про діяльність уряду в цій сфері розповів заступник міністра аграрної політики Маркіян Дмитрасевич. Він наголосив на тому, що переговорна позиція України формуватиметься лише після широких консультацій з аграрною спільнотою. Водночас, попередив про те, що треба готуватися до складних переговорів з Євросоюзом.
«Ми вже бачимо деякі прояви тих чи інших побоювань в європейських країнах стосовно аграрного сектору України. Тим не менше, вже говоримо з нашими партнерами. Впевнений, що наша країна з потужним аграрним сектором як гарантом європейської та світової продовольчої безпеки з гідністю увійде в цю сім’ю», – заявив Маркіян Дмитрасевич.
Зі слів урядовця, в масиві законодавства ЄС, яке Україні потрібно імплементувати, сільське господарство становить 35-40 %. Серед кроків, яке вже зроблено в цьому напрямку – запуск влітку минулого року Державного аграрного реєстру
«Чи готове українське село до реформ? Так. Є апдейт, є бажання громад розвиватися, і ми підтримуватиме селян в цьому і надалі», – зазначила директорка Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (AGRO) Ксенія Сидоркіна.
Вона наголосила не необхідності ефективного і прозорого функціонування ринку землі, і торкнулася теми доцільності використання просторового планування громад. Єкспертка вважає, що це є той фундамент економічного, екологічного, інклюзивного та соціально-культурного розвитку громад і всього того, що ми собі уявляємо, коли кажемо про європейський рівень життя.
Більш детально про спільну аграрну політику Євросоюзу розповіли іноземні експерти. Радник Департаменту сільського розвитку Литовського Національного платіжного агентства Йонас Пупіус зупинився на досвіді його країни і тих викликах, з якими Україні вірогідно доведеться зіткнутися. Президент Європейського альянсу сільських громад (ERCA) Том Джонс зі свого боку відзначив, що сектор сільського господарства з економічних причин дуже вразливий, проте, спільна аграрна політика ЄС передбачає співпрацю і співфінансування між країнами-членами. Разом з дотаційною політикою це спрямоване на те, щоб зупинити процес деградації сільської місцевості, в якій загалом проживають 100 мільйонів людей.
