У 2024 році Державна регуляторна служба України отримала на розгляд понад 1000 регуляторних актів як центральних органів виконавчої влади, так і органів місцевого самоврядування. Про це під час публічного річного звіту повідомив очільник відомства Олексій Кучер.
За його словами, до переліку п’яти найкрупніших регуляторів увійшли Міністерство охорони здоров’я, Міністерство інфраструктури, Міністерство економіки, Міністерство довкілля та Міністерство енергетики.
Кількість відмов в погодженні регуляторних актів зросла майже вдвічі – з 8 % у 2023 році до 15 % у минулому. Основні причини – неврахування громадської думки регулятором та низький рівень підготовки регуляторних актів.
«Історично так склалося, що ключовий документ в підготовці регуляторного акту, а саме аналіз регуляторного впливу регулятор не сприймає серйозно. Ми усіляким чином намагаємось змінити це ставлення», – відмітив Олексій Кучер.
Щодо регуляторних актів органів місцевого самоврядування, то під час воєнного стану громадам надані повноваження приймати окремі невідкладні та важливі рішення без дотримання регуляторного законодавства.
Очільник відомства зауважив, що це тимчасове рішення, оскільки акти, ухвалені за спрощеною процедурою, мають обмежений строк дії.
Він також відмітив, що фіксуються зловживання цим механізмом: місцева влада використовує його для всіх без винятку рішень. В результаті лише 20 % органів місцевого самоврядування у 2024 році надсилали проєкти своїх регуляторних актів.
«Для прикладу, у 2021 році до повномасштабного вторгнення такий відсоток становив 60. Окремо хочу зазначити п’ятірку областей з найнижчими показниками активності органів місцевого самоврядування. Це Донецька, Закарпатська, Чернівецька, Херсонська та Волинська області. Ще можу зрозуміти складності Донецької та Херсонської областей, в яких присутня активність бойових дій, а от зазначених областей Західної України, на мій погляд, це просто соромно», – заявив Олексій Кучер.
До порівняльної інформації слід віднести і кількість перевірок контролюючих органів збоку Державної регуляторної служби. Так, у 2024 році відомством проведено 140 перевірок, що вдвічі більше позаминулого показника. При цьому 80% перевірок виявили порушення з боку органів контролю, після чого було видано 119 актів реагування.
Суттєве місце у публічного звіті зайняв напрямок міжнародної діяльності. І тут Державній регуляторній службі є чим пишатись. Україна отримала запрошення стати учасником Комітету Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Цьому передувала понад 3-річна системна робота Уряду та Державної регуляторної служби України.
Запрошення стати учасником Комітету ОЕСР дозволить Україні зробити регуляторну систему держави надійною та ефективною, а також допоможе у повоєнній відбудові країни та подальшій інтеграції до Євросоюзу.
Зупиняючись на пріоритетах відомства на 2025 рік, Олексій Кучер відніс до них подальшу дерегуляцію та зниження регуляторного навантаження на бізнес, запуск в тестовому режимі Регуляторного порталу, поглиблення співробітництва з ОЕСР та міжнародними партнерами, запровадження механізму досудового оскарження рішень дозвільних органів і посилення відповідальності державних органів за порушення в сфері регуляторної політики та дерегуляції, державного нагляду і контролю, ліцензування та дозвільної системи.
«Я хочу подякувати тим, завдяки кому ми маємо можливість під час повномасштабної війни продовжувати свою роботу, демонструвати результати і рухатись вперед, – наголосив Голова Регуляторної служби України. – Це звісно Збройні сили України. Крім цього слід подякувати вищому політичному керівництву і всьому уряду. Зараз ми всі спостерігаємо надзвичайно складні часи, напружена ситуація. Тим не менш, я думаю, що всі ці удари ми приймаємо абсолютно нормально. Вистояли в 2022 році, вистаймо зараз і будемо розвиватись».