В Українському кризовому медіа-центрі відбувся Круглий стіл з обговорення проблем збереження монументальних об’єктів культурної спадщини в умовах війни.
В якості приводу для фахової розмови модератор заходу, голова громадської організації “Музей відкрито на ремонт” Леонід Марущак обрав приклади втраченого вітражу групи Алли Горської «Шевченко.Мати» та вітраж «Гостинність» у Краматорську, який знаходиться під загрозою.
Про історію вітражу «Шевченко. Мати» розповіла голова благодійного фонду імені Алли Горськоі та Віктора Зарецького Олена Зарецька.
«У 1964 році святкували 150-річчя Тараса Шевченка і Художньому комбінату замовили пам’ятний вітраж для центрального корпусу університету. Все відбувалось достатньо терміново. Залучені були не тільки художники, а й школярі та студенти. Вночі 9 березня вітраж був готовий. Тоді ж прийшла людина з міському, побачила і була в щоці від масштабу і невідповідності ідейності. Було прийнято рішення наступного дня не показувати цей ескіз публіці, а завісити тканиною. І під час завішування його випадково розбили», – розказала вона.
Через три роки група художників-монументалістів на чолі з Іваном Задорожнім зробила той вітраж, який зараз стоїть і університетському корпусі. Нещодавно як раз обговорювалось, чи етично відновлювати вітраж «Шевченко. Мати».
Леонід Марущак зазначив, що триває війна, і вітражі є тими об’єктами, які максимально незахищені. В позаминулому він особисто надіслав запит на управління культури і туризму Донецької обласної адміністрації аби вжили заходів щодо збереження вітражу «Гостинність». Йому відповіли, що вітраж не є пам’яткою і знаходиться у приватній власності.
«Що має статися, щоб такі процеси були врегульовані?» – звернувся до учасників Круглого столу ведучий.
Директорка Департаменту охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації Марина Соловйова звернула увагу на те, що робить в цьому напрямку столиця і закликала переймати цей досвід регіонам.
«У нас є не тільки вітражі, а і мозаїки. І всі ці об’єкти дуже цінні, і ми маємо їх зберігати. Департамент разом із депутатами Київської міської ради опрацював проєкт рішення про те, які об’єкти спочатку інвентаризувати, перевірити, дослідити і потім, якщо вони мають цінність, надати статус пам’ятки», – повідомила Марина Соловйова.
Крім того, вона наголосила на необхідності оцифровувати об’єкти, що пропонують іноземні партнери і українські громадські організації.
«Я вірю у наше ППО у перемогу загалом, однак, уламок ракети може впасти будь куди, і об’єкт може бути пошкоджено. Тому необхідно мати оцифрований об’єкт для того, щоб після перемоги його поновити», – пояснила Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КДМА.
Заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук заявила, що разом з ЮНЕСКО розпочинається проєкт, який стосується осучасності законодавства із захисту культурної спадщини.
«У цьому зв’язку збираємо побажання від органів місцевого самоврядування, громадськості, експертного середовища та правоохоронних органів», – додала народна депутатка.
В ході Круглого столу думками із запропонованої теми також поділились голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, прокурор відділу департаменту представництва інтересів держави офісу генеральної прокуратури України Микола Грищенко, заступник генерального директора з науковоі роботи КНМЦ по охороні памʼяток, кандидат історичних наук Олена Мокроусова, заступниця генерального директора NAMU з виставкової роботи Оксана Баршинова, голова Секції монументально-декоративного мистецтва КО НСХУ Лариса Піша, мисткиня Наталія Задорожна та реставратор Данило Гурін.
Наприкінці дискусії Леонід Марущак зазначив, що у питанні збереження об’єктів культурної спадщини потрібні державна політика і видимість всіх процесів.
«Ми повинні для себе вирішити: питання культурної спадщини – це питання національної безпеки чи масова культура, при який хто платить, той й замовляє музику», – наголосив голова громадської організації “Музей відкрито на ремонт”.
