Радіаційна безпека в Україні продовжує залишатись предметом особливої уваги як урядових структур, так і міжнародних громадських організацій. Про те, що вдається зробити у цій сфері, йшла мова на пресконференції в Українському кризовому медіа-центрі.
«Російські війська постійно здійснюю атаки на українські ядерні об’єкти, розповсюджують фейкову інформацію про радіаційний стан в Україні. Тому для нашої організації було великим викликом посилити інформаційну комунікацію стосовно радіаційного стану, щоб мати більше даних з відкритих джерел, незалежний моніторинг, встановити більше станцій громадського моніторингу радіаційного фону в Україні особливо навколо Запорізької АЕС. За допомогою міжнародних партнерів нам вдалось за останні пів року 10 пристроїв в радіусі 100 кілометрів навколо цієї станції», – відмітив технічний директор ГО “SaveDnipro” Павло Ткаченко.
У партнерстві з Greenpeace ця організація почала влітку почала шукати нове обладнання для оперативного встановлення в Україні, і сьогодні вже є результат. «Минулого тижня команда Greenpeace приїхала до нас, ми взяли усі пристрої і відправились у подорож півднем України», – додав технічний директор ГО “SaveDnipro”.
За цей час було встановлено 6 пристроїв. Це Запоріжжя, перша і єдина станція онлайн-моніторингу в Умані, найближча станція радіаційного онлайн-моніторингу від громадськості і найближча станція до працюючої АЄС в Южноукраїнську, станція в Одесі і дві додаткові станції в Одеському регіоні.
Втім, Павло Ткаченко нагадав, що тільки державні органи влади мають право оголошувати про аварійні або надзвичайні ситуації.
Ядерний спеціаліст Greenpeace Ян Ванде Путте у своєму виступі повідомив, що перша оцінка щодо Запорізької АЄС була проведена вже 2 березня 2022 року, коли переглянули інформацію про можливі ризики в разі, якщо росіяни її атакують. З тих пір ситуація навколо станції змінилась. Фокус змістився на недостатнє управління об’єктом збоку Росатому.
«Після того російські збройні сили підірвали Каховку, наша увага була прикута до резервуару з водою. Стало зрозумілим, що російські військові можуть зробити практично все, що змусило нас ще більше хвилюватись. Вони цілком могли зробити саботаж і вивільнити радіацію», – заявив експерт.
Представники Greenpeace висловили занепокоєння і з приводу того, що дві станції, які знаходяться на території, підконтрольній українському уряду, були атаковані російськими ракетами. Одна з атак відбулась у вересні 2022 року в Южноукраїнську, де у 300 метрах від ядерного реактору пролунав потужний вибух. Тоді ударною хвилею було пошкоджено будівлю АЕС.
«І все ж, головним ризиком залишається Запорізька АЕС, – підкреслив Ян Ванде Путте. – Якщо буде відбуватись військова атака на систему, все одно є кілька кроків, які може зробити український оператор для того, щоб втрутитись у ситуацію. Однак, він не контролює станцію в Енергодарі, і це може призвести до жахливих наслідків».
Його колега, ядерний спеціаліст Greenpeace Шон Берні, акцентувіав увагу на діяльності корпорації Росатом. «Ми намагались зрозуміти, як працюють російські військові і Росатом на ЗАЕС. В результаті виклали звіт, в якому зазначалось, що атомна станція армією РФ використовувалась як військова платформа у тому числі для того, щоб атакувати мирне населення Дніпропетровської області», – відзначив експерт.
На питання «Чому в МАГАТЕ не бажають вводити санкції проти РФ та Росатому?», Шон Берні відповів наступним чином: «Вони кажуть, що знаходяться поза політикою, і це частково правда. У той же час ця агенція має важелі впливу, оскільки відіграє ключову роль у питаннях, які стосуються ядерної промисловості».