Нещодавно в Міністерстві цифрової трансформації України заявили про намір забезпечити доступом до широкосмугового інтернету сільські соціальні заклади. Для цього на територіальні громади вже цієї весни буде спрямовано 500 млн грн інтернет-субвенції.
За словами Олександра Шелеста, заступника міністра цифрової трансформації з питань розвитку цифрової інфраструктури, це дозволить забезпечити якісним фіксованим інтернетом близько 1,5 млн українців у сільській місцевості.
До цього часу підтримка державою впровадження в українському селі електронних сервісів не надто відчувалась, а власних коштів у невеликих громад бракувало. Це призвело до того, що вебландшафт місцевого самоуправління в більшості випадків строкатий. На ньому і досі окремі самоврядування знайти складно.
Проте, є громади, які не чекали на допомогу від інститутів держави, і працювали, шукаючи підтримку в іншому – неурядовому секторі. Серед них – Софіївська територіальна громада Дніпропетровської області. Її сайт – не лише стандартна візитівка місцевого самоуправління. Він містить всю інформацію про життя громади – структуру, економічний профіль, бюджет, реєстр витрат, новини, петиції, звернення, документи. Після цього розумієш: ця громада – не просто об’єднання 29 населених пунктів, а територія, яка хоче наблизитись до майбутнього.
Як вдалося досягти такого результату?
Про це у ході панельної дискусії “Електронне врядування: досвід українських та естонських громад”, яка відбулася у прес-центрі Українського кризового медіа-центру, розповів Максим Хоружевський, головний спеціаліст відділу цифрової трансформації Софіївської громади.
Перше, з чого почалось електронне врядування у Софіївці – це створення базових реєстрів громади – реєстру мешканців та адрес. Це дозволило скласти реальне уявлення про демографічну ситуацію в громаді.
У Софіївці налагодили нові інструменти комунікації з мешканцями.
“Раніше люди дізнавалися про те, що відбувається в громаді, зі слів сусідів чи з газети, яку передплачували здебільшого пенсіонери. Тепер мешканці більш обізнані завдяки сайту, створеному на платформі DOSVIT, а також соціальним мережам. І людям подобається спілкування без звичних рамок і бюрократії”, – підкреслив Максим Хоружевський.
У подальших планах громади – цифровізувати усі процеси, ввести електронний документообіг, організувати безкоштовну гарячу лінію громади. Є також намір автоматизувати облік та нарахування податків, створити систему електронного голосування ради. До речі, завдяки сайту засідання сільської ради можна побачити наживо й сьогодні.
Піти шляхом Софіївки може будь-яка громада. Було б бажання. Тоді не важко знайти того, хто допоможе. У цьому випадку це була Програма USAID DOBRE, партнером якої є ГО Social Boost, відома розробкою ІT-платформ соціального напрямку.
Під час панельної дискусії Катерина Борисенко, керівниця департаменту досліджень та розробки ГО Social Boost, презентувала ті інноваційні практики, які вдалося впровадити в територіальних громадах, які працюють разом з програмою DOBRE.
Коли щось будуєш, перш за все думаєш про фундамент. От і в розбудові електронної демократії починаєш з основ. Це передусім безпека даних, переконана Катерина. А коли питання вирішено, треба подбати про забезпечення прозорості. Це відразу притягне до себе людей.
Саме так і відбулося з громадським бюджетом. Коли з’явилася можливість проголосувати, не виходячи з дому, зацікавленість селян змінилася. У середньому, участь у голосуванні за громадські проєкти беруть до 30 % місцевого населення. Різко збільшилася і кількість реалізованих проектів, запропонованих мешканцями громад. Деякі за цим показником обігнали великі міста.
“Наша платформа – хмарне середовище. За її допомогою будь-яка громада може автоматизувати процес роботи з бюджетом участі. Аналіз тих громад, де це діє, показує, що в електронній демократії жінки більш активні. Взагалі, найбільша зацікавленість у цьому проявляється у людей віком 36-65 років. Їх не лякає ні цифровий підпис, ні нове програмне забезпечення”, – зазначила Катерина Борисенко.
Причому, швидкісний інтернет – не обов’язкова умова для впровадження інструментів електронного врядування в сільських громадах. Іноді достатньо створити додаток в планшеті та знайти волонтерів, спроможних обійти село і опитати думку людей. Саме такою практикою скористалися в ГО Social Boost. Перевага ще у тому, що результати опитування дозволяють відслідкувати динаміку задоволеності послугами.
Зрозуміло, що територіальним громадам у напрямку цифрової трансформації доведеться зробити ще немало кроків. Між собою вони здатні ділитися власними історіями успіху, однак в масштабах країни ця філософія повинна на чомусь базуватися. І тут не обійтись без досвіду Естонії – країни, яка стала європейським лідером у питаннях електронного врядування.
Представників цієї країни запросили в форматі онлайн-підключення взяти участь в дискусії ще й тому, що в Естонії добре знають українські реалії, адже багато допомогли Україні в здійсненні перших кроків з цифровізації державних послуг. Завдяки Представництву Європейського союзу в Україні, “U-LEAD з Європою”, USAID, іншим міжнародним донорам і програм вдалося відкрити сучасні центри надання адміністративних послуг. Але справжній інноваційний вибух стався із запровадженням національної системи електронної взаємодії між державними інформаційними ресурсами, електронними реєстрами та інформаційними системами “Трембіта”. Цю платформу обміну даними, створену на базі естонської “X-road”, проєкт підтримки “EGOV4UKRAINE” програми “U-LEAD” передав Державному агентству з питань електронного урядування України.
Як електрона демократія у вас інтегрована у місцеве самоврядування?
З таким питанням модераторка дискусії Ірина Малик, координаторка комунікації децентралізації Програми DOBRE, звернулась до Кирила Крабу, голови правління KrabuGrupp (місто Таллінн).
“Коли в 90-х Естонія взяла курс на створення Е-держави, багато людей взагалі не знали, як працювати з комп’ютером. Для цього запустили гігантську програму навчання “Стрибок тигра”. Наступний крок – введення ID-документів. Знов-таки у народі казали: навіщо мені та карта, у мене є паспорт? Зараз паспорт залишився лише як документ для подорожей”, – згадав він.
Щодо самоврядування, то в електронному управлінні всі процеси віддаються туди, де вони відбуваються. Немає якоїсь великої бази даних, яка відповідає за все. Є тоненький прошарок IT-платформи X-road. Все інше віддано самоврядуванню, міністерствам, департаментам і далі до кожної людини. Це не тільки полегшує доступ громадян до електронних сервісів, а й сприяє надійному захисту систем від кібератак.
Сучасні IT-платформи для здійснення електронного управління в Естонії досить розвинені. Одна з них – VOLIS. Вона знайомить з офіційним життям місцевих самоврядувань. Це віртуальний канал з доступом до регістру складу громад, правових актів, можливістю брати участь в засіданнях, бачити порядок денний, голосувати, вносити пропозиції тощо. І ця платформа інтегрована з різними регістрами, об’єднаними в X-road. Найближчим часом з’явиться ще один портал – SYNDMUSED.
На думку Кирила, реалізувавши свого часу амбітну програму, естонський уряд створив відповідні умови. Тепер їх використовують громадяни, бізнес, місцеві самоврядування. І не треба багато платити. Є готові програмні продукти. Залишається лише їх адаптувати під локальні цілі. А можна розділити витрати, об’єднавшись з іншими. Такий принцип «каршерингу» в Естонії досить поширений.
Розвиток естонської моделі Е-держави звичайно не обійшовся без помилок. Тому українцям перш за все треба зробити аналіз того, що робити і для чого? Це економить фінансовий ресурс та час розробників програмних продуктів. Потім буде легше, запевнив Кирило Крабу.
Учасникам дискусії було цікаво почути онлайн-виступ Аннемарії Хунт, аналітикині ІТ-служби міської канцелярії (місто Пярну). У своїй презентації вона показала, як діє система.
“Перехід на повне дигітальне управління у нас відбувся у 2006 році. Тоді не всі чиновники це вітали. Мовляв, буде менше роботи, все автоматизують, і нас скоротять. Але це не так. Нікого не скоротили, а місцеві управлінці отримали можливість замість звичного документообігу зосередитись на якості послуг самоврядування”, – сказала Аннемарії Хунт.
На цій роботі вона працює вже 5 років. Для порівняння показує карту міста тих часів. На ній, зробленій у PDF-форматі, нічого не можна було розібрати. Зараз з переходом на електронну інфосистему, наведення курсору на ту чи іншу ділянку міської території відкривається повна інформація. Теж саме з кладовищем. Сервіс дозволяє знайти місце поховання людини – варто лише ввести інформацію у пошук.
Естонці підрахували, що кожний громадянин, уникаючи хотьби з документами по кабінетах, економить до 10 днів на рік. До речі, економія була одним із стимулів розвитку Е-держави, адже ще у 1997 році лише Кабінет міністрів Естонії витрачав на папір 130 тисяч доларів на рік. Врешті-решт, ці кошти вирішили направити на створення системи електронного уряду.
В Україні лише вчаться рахувати кошти, і це переосмислення народжується саме в територіальних громадах. І в тих, хто просунувся у розвитку електронних сервісів в свої селах, виникає занепокоєння: чи не станеться так, що держава, як то відбулось в Естонії, запропонує всім загальний підхід, і все, що вже зроблено на місцях виявиться непотрібним?
“Ми – маленька громада, однак тісно співпрацюємо з Міністерством цифрової трансформації. Нас чують, нас питають. Беруть щось від нас, при тому, що мають своє бачення”, – заявив Максим Хоружевський.
Він вважає, що зараз Україна в цьому питанні рухається у вірному напрямку.
Катерина Борисенко його підтримує. На її переконання, у випадку впровадження загальних стандартів, наприклад у створенні сайтів, громади зможуть адаптувати власні розробки до нових вимог.
Захід, організований Українським кризовим медіа-центром спільно з Естонським центром східного партнерства, за підтримки Фонду Emerging Donors Challenge, Міністерства закордонних справ Естонії та Програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE), довів: Україна обирає свою модель цифрової трансформації, однак їй в нагоді будуть поради від дружньої країни, яка спромоглася здійснити справжній “Стрибок тигра”.
Ігор Данилов для Media Reboot