Menu

Хатят лі русскіє вайни

ілюстрація Марти Лешак

У російській пропагандистській пісні Марка Бернеса «Хотят ли русские войны» немає прямої відповіді на це питання, натомість воно переадресовується загиблим солдатам, матерям, березам, тополям і тиші. Текст пісні написав Євґєній Євтушенко у 1961 році в розпал Холодної війни. Вона апелює до жахливого досвіду Другої світової.

Зараз точиться війна не меншого розмаху, й іноді можна натрапити на твердження, мовляв, це війна Путіна, а росіяни її не підтримують. Щоб зрозуміти, так це чи ні – треба звернутися до соціології. 

За даними «Левада-центр», підтримка дій збройних сил РФ у Росії не змінилася протягом 2022 року і становить близько 70%. Такі ж цифри надає Всеросійський центр вивчення громадської думки. Онлайн-опитування „Survation” показало 64% підтримки війни.

При цьому тільки 48% респондентів „Survation” вважають, що точиться війна, 36% – не називають ці події війною, 16% – не знають; 69% росіян вважають свою країну визволителем, 62% – миротворцем і лиш 13% – агресором. Ось іще цифри з цього опитування:

Чоловіки схильніші (56%) підтримувати війну, ніж жінки (39%). Найбільше війну підтримує вікова категорія 45-59 (57%), найменше 18-29 (16%). І, прогнозовано, ті, хто переважно дивляться телевізор (78%), більші прихильники війни за тих, хто отримує інформацію переважно з інтернету (28%).

52% росіян вважає, що «все йде за планом», і тільки 14% визнають, що події розгортаються погано. 33% росіян вважають Україну суверенною повноцінною державою, а 39% – нелегітимним утворенням, 22% – не могли визначитися.

43% росіян вважають, що війна варта економічних втрат, 33% – що не варта, 24% – не знають.

За даними “Russian field” найменша підтримка війни у Москві, але навіть там 55% вважають її необхідною, а 30% – помилковою.

За даними “Левада-центр”, станом на грудень 2022 року 40% росіян хотіли продовження війни, а 50% були не проти мирних переговорів.

“Russian Field” також вивчали співвідношення прагнень війни і миру, але у питанні щодо миру додали “за рішенням Путіна”. Із таким формулюванням за мир висловилося 70%.

Open Mind Institute провів моніторинг пошукових запитів у Росії з позитивним і негативним забарвленням щодо влади. За минулий рік там були два піки – у березні на початку вторгнення і восени під час оголошення мобілізації.

За даними різних соціологів у російському суспільстві мобілізація має підтримку від 64 до 56%. Серед москвичів рівень підтримки найнижчий, але більший за половину (55%).

Підтримка мобілізації не дорівнює готовності до неї. “Russian field” i “Extreme scan” провели опитування серед чоловіків призовного віку, чи готові вони воювати. В обох опитуваннях 31% відповіли ствердно (це понад 9 млн осіб). Звісно, соцопитування та реальна розмова з військовим комісаром – це різні речі, але настрої у соціумі можна простежити.

За даними “ІКАР”, 61% росіян вважають, що часткова мобілізація була правильним рішенням, але водночас понад половина зазначає, що мобілізували переважно незаможних громадян без зв’язків, і солдати не були належним чином екіпіровані.

Від мобілізації втекло бл. 200 000 росіян, з них 90% володіють англійською та 80% мають вищу освіту.

Шоу Скабєєвої та Соловйова були у топі переглядів у перші місяці вторгнення, але станом на листопад вони випали з топової десятки, за даними Mediascoope.

На фоні провального для Росії 2022 року рейтинг Путіна тільки зріс з 64 до 79%, за даними “Фонду Громадська Думка”.

Наведені цифри свідчать про те, що росіяни таки хочуть війни. Прикметно, що поразки та відступ росіян на соціології не відобразилися. Величезна кількість загиблих і поранених, а також санкції жодним чином не вплинули на суспільні настрої. Певне незадоволення викликала тільки мобілізація, але суспільство з нею змирилося.

Пропаганда працює справно і за необхідності може легко продати завершення “спеціальної воєнної операції” та відступ до кордонів 1991 року, використавши хитру аргументацію і тотальний авторитет Путіна.

ЛЕСЬ БЕЛЕЙ