За наказом Міністерства освіти і науки у всіх освітніх закладах мають бути створені кабінети безпеки. Водночас, стандарту відносно того, як це повинно виглядати, поки немає. В Україні 15 тисяч шкіл. В них навчаються майже 4 мільйони дітей. В багатьох місцях немає експертів, які могли б проконсультувати адміністрацію школи або компанії, що робитимуть ремонти. Аби унеможливити цю самодіяльність, необхідно зробити типовий проект, залучивши до цієї роботи найкращих фахівців. Такого висновку дійшли учасники прес-брифінгу «Новий стандарт класів безпеки: до яких змін готуватися школам України у 2023 році», що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі.
Ольга Дробишева, голова ГО “Traffic Challenge” та засновниця Safety Park запросила на зустріч експертів, які в тій чи іншій мірі братимуть участь в розробці типового проєкту.
«Кожне втрачене життя, кожне втрачене здоров’я дитини – це біда не лише родини. Це втрачений ресурс України: гроші, праця людей матеріальні втрати, втрата робочого та пенсійного потенціалу. Тому формування культури безпеки у дітей сьогодні набуває особливого значення», – підкреслила спікерка.
На підтвердження цієї думки вона навела сумну статистику. У першому кварталі цього року на дорогах постраждало майже 600 дітей. Для порівняння, внаслідок повномасштабної збройної агресії росії в період з 17 грудня 2022 року до 1 квітня 2023 року постраждали 98 дітей.
Олександр Коцар, Заступник начальника відділу зв’язків з громадськістю Департаменту патрульної поліції закликав не забувати і про такі негативні явища у школах, як булінг, вживання наркотиків, алкоголю, тютюнових виборів, електронних цигарок.
«Це все важливо як для нашого суспільства в цілому, так і для кожної окремої дитини, – наголосив він. – Не дивлячись на те, що зараз у нашій країні відбувається, ми продовжуємо працювати і на дорогах, і у профілактиці з усіх напрямів».
Про найнеобхідніші навички і знання необхідні дітям, або запобігти травматизму, розповів Роман Деркач, голова групи експертів МОЗ України за напрямком “Травматологія та ортопедія”. Він також є експертом-консультантом міністра охорони здоров’я України і головним лікарем “Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України”.
«Перше, що необхідно зробити – навчити дітей не боятися ситуацій, які можуть виникати. Не боятися травм або того, що вони побачать. В таких класах треба вчити алгоритму дій у таких випадках. Якщо ми зможемо дітей з початку привчити правилам поведінки на дорозі, з вогнем, газом, вибуховими предметами, вони зрозумітимуть, що таке безпека, і тоді у старших класах їх можна навчати основам домедичної і першої медичної допомоги», – відмітив Роман Деркач.
Сьогодні шкільна навчальна програма має предмет «Основа безпеки життєдіяльності», але трагічні події останнього року зумовили необхідність корегування в цьому питанні, уточнив Віталій Заритов, державний експерт експертної групи з питань нормативно-правового забезпечення та децентралізації в освіти МОН України.
«Класи безпеки передбачають виховну роботу з дітьми, – додав спікер. – Вони обладнуються за рекомендаціями, виданими міністерством освіти спільно з міністерством внутрішніх справ. В них ми повинні забезпечити проведення занять з питань мінної безпеки, поводження в умовах надзвичайної ситуації під час повітряної тривоги, знаходження під завалами».
За словами Віталія Заритова, при створенні класів основна увага зосереджується на можливості демонстрації занять онлайн. Щоб до них дистанційно могли долучатися більша кількість дітей.
З архітектурної частини в розробці типового стандарту кабінету безпеки візьме участь архітектурна майстерня SHAW, яка є генеральним проєктувальником об’єктів житлового, комерційного та соціального призначення, зокрема лікарень, дитячих освітніх закладів, інноваційної школи у м. Чернігів. Її засновник Богдан Шкрогаль зазначив, що правильно підібрані матеріали з правильною організацією у просторі можуть зменшити вартість.
«При цьому треба зробити більший акцент на екологічності цих матеріалів. Це дозволить показати дітям, як той чи інший матеріал впливає на життєдіяльність, розумові здібності», – відзначив він.
Ефективність розробки зручного у всіх відношеннях проєкту підтримала і Юлія Федорко, менеджерка відділу корпоративних комунікацій та КСВ Winner Group Ukraine. «Подивіться на дилерські центрі, де продаються автомобілі певних брендів, – додала вона. – Є стандарти від виробників як має виглядати такий центр, що повинно бути в середині, клієнтський шлях. Це не тільки задає темп, а й спрощує нам роботу».
Оцінюючи значення розробки нового стандарту класів безпеки, Ірина Бондаренко, PR-директорка СК “Граве Україна Страхування життя» підкреслила, що у цій проект закладена дуже важлива річ, а саме те, що безпека є частиною культури.
Значною перевагою проєкту вона також назвала високий рівень його експертності: «Це те, що подекуди бракує – донести справжню експертизу, продемонструвати фаховість, грунтовність, системність».