Чи не останнім важливим кроком у завершенні цього етапу адміністративно-територіальної реформи є налагодження дієвого зворотного зв’язку між органами місцевого самоврядування і жителями відповідних територій. Окремі громади виявляють у цьому неабияку активність та винахідливість й отримують непогані результати.
Головне завдання
Два роки тому в Мереф’янській міській громаді Харківської області за допомогою Програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) розробили комунікаційну стратегію, основне завдання якої — налагодження якісніших зв’язків між жителями та владою. До її написання активно долучилися й громадяни.
“Ми поставили мету: навчити працівників писати інформаційні повідомлення, поширювати їх та отримувати зворотний зв’язок від людей. Крім сайту та бюлетеня громади власні канали розповсюдження інформації у соціальних мережах має кожне управління”, — розповіла керівник загального відділу міської ради Ірина Михайлик.
Окрім того, спільно з Мінцифри та Міжнародною організацією “Фонд “Східна Європа” у громаді запустили чат-бот «СВОЇ». Він дає змогу через смартфон отримувати новини громади, консультації щодо послуг, подавати та підтримувати електронні петиції.
“Налагодити довіру у громаді, залучити людей до управління — це наше головне завдання як комунікаційників”, — переконана Ірина Михайлик.
Сама вона працює у Мереф’янській громаді десять років. Розбудовує комунікацію влади з громадою. Після закінчення Харківського педуніверситету вирішила повернутися до рідної Мерефи. На той час для неї як молодого спеціаліста головним питанням було знайти роботу. Оскільки Ірина мала філологічну освіту і спеціальність редактора освітніх видань, їй запропонували роботу журналіста у щотижневій газеті «Мереф’янські вісті», засновником якої була міська рада. На той момент це був один із головних каналів комунікації з жителями. А ще голова проводив щотижневий прийом громадян. Сайт громади тільки-но почали розробляти…
Сьогодні спеціалісти відділу, який очолює Ірина, ведуть сайт, присутні в соціальних мережах, щомісяця випускають інформаційний вісник громади, готують брошури про Громадський бюджет, ОСББ, наявні послуги в ЦНАПі, готують Пам’ятку домовласника.
Без спілкування не буде розвитку
Без розбудови ефективних комунікаційних зв’язків, без повного інформування про плани розвитку громади і широкого залучення громадян до їх реалізації в сучасних умовах будь-яка громада не має шансів розвиватися.
Саме комунікація підвищує поінформованість жителів та підтримує їхній інтерес до діяльності громади, допомагає залучати людей до управління. Завдяки комунікації налагоджується обмін інформацією у громади і з внутрішньою, і з зовнішньою аудиторіями.
Ефективним публічним комунікаціям, поширенню успішних практик упродовж останніх п’яти років громади навчає Український кризовий медіа-центр, як комунікаційний партнер Програми DOBRE. Семирічну консультаційну підтримку отримують 100 громад.
“Ми працюємо з представниками громад — з головами, їхніми заступниками, секретарями рад. А також із тими, хто власноруч втілює в життя комунікаційні плани, — із прес-секретарями, спеціалістами, відповідальними за комунікацію, — розповіла координаторка комунікації децентралізації Програми USAID DOBRE та УКМЦ Ірина Малик. — Консультуємо команди громад під час розробки ними комунікаційних стратегій і планів, логотипів. До таких робочих груп входять громадські активісти, старости, місцеві депутати, освітяни, соціальні працівники, представники сфери культури. Допомагаємо посилювати саме ті інструменти комунікації, які вони використовують у своєму повсякденному житті. Навчаємо представників громад співпрацювати із ЗМІ, бути ефективними в соцмережах, успішно проводити публічні виступи та презентації”.
Каналів взаємодії багато не буває
Взірцевими в такій діяльності стали також дві громади Тернопільської області — Лановецька та Теребовлянська. Лановецька, наприклад, щоб налагодити якісний комунікаційний зв’язок із мешканцями, користується послугами класичних ЗМІ, в яких поширює інформацію про громаду. Крім цього, залучає різноманітні онлайн-канали комунікації для інформування мешканців. Зокрема, офіційні сторінки в мережах Фейсбук, Ютуб, Інстаграм та Телеграм, що дає їм змогу отримати високі показники охоплення мешканців (майже 60 відсотків дорослого населення).
Майданчик для формування нових ідей та проектів
Драйвером активності та налагодження комунікації у громаді став Культурний центр Єловицьких, створений за підтримки Програми DOBRE. За два роки на базі центру відбулося 400 заходів для мешканців громади різних вікових груп: офіційні події, зустрічі, заняття гуртків, а також спільні перегляди фільмів та футбольних матчів (з офіційними дозволами від правовласників на демонстрований контент). За короткий час існування центр набрав понад 1500 користувачів у Фейсбуці та 500 читачів в Інстаграмі.
“Центр Єловицьких — це майданчик для формування нових ідей та проектів у громаді. На мою думку, культура — це не тільки дозвілля, вона дає можливість переосмислювати багато речей, шукати нові смисли та відповіді на важливі для людини та людства запитання”, — переконаний керівник закладу, письменник і громадський діяч Юрій Матевощук.
Центр став місцем створення громадських об’єднань — жіночий клуб переріс у громадську організацію. Місцеві мешканці приймали в себе відомих сучасних письменників — братів Капранових та Максима Кідрука, музичний гурт О. Torvald. Центр Єловецьких створює цікаві інформаційні приводи для ЗМІ, популяризує громаду і формує її імідж як культурного осередку Тернопільщини. Сьогодні у громаді працюють над створенням музею видатного художника-земляка Івана Марчука та місцевого краєзнавчого музею.
На думку голови громади Романа Казновецького, успіх комунікації — у відкритості та прозорості роботи влади з людьми. Тож тут системно інформують жителів про те, що відбувається у громаді, залучають їх до різних заходів, мотивують писати проекти, підтримують їхні ініціативи. Цим займається окремий інформаційний відділ.
“Комунікації приносять стабільність, упевненість та дають змогу залучати додаткові кошти, — стверджує голова. — Наші активісти постійно беруть участь у різних конкурсах та програмах, виграють їх і в такий спосіб приносять у громаду додаткові ресурси. Добре налагоджена комунікація допомагає під час кризових ситуацій розв’язувати проблеми спільно з жителями. Наприклад, через недобросовісного підрядника ми мали проблеми з ремонтом спортзалу однієї зі шкіл. Разом із людьми, використовуючи різні форми комунікації, зуміли обстояти інтереси громади. Комунікація формує довіру у громаді, чесні та відкриті стосунки з людьми. І це найголовніше”.
Незалежний медіа-центр — місток між владою та громадськістю
Комунікація — двосторонній процес. Крім інформування, влада повинна спілкуватися з жителями, вивчати громадську думку, цікавитися настроями у громаді і реагувати на проблеми жителів. У Теребовлянській громаді місток між владою та жителями вибудовується через Громадський медіа-центр.
Його діяльність, за словами організаторів, — це оперативне інформування про щоденне життя громади через соціальні мережі, відкритий збір думок, висвітлення проблем жителів і реакції влади на них.
Відеорепортажі, відеоінтерв’ю, які відображають проблеми людей, набирають від 10 до 20 тисяч переглядів. Медіа-центр став ще й центральним презентаційним майданчиком громади. Тут приймають делегації, проводять презентації, тренінги, зустрічі. На базі медіа-центру консультують підприємців, які хочуть надавати послуги з виготовлення та просування якісного відеоконтенту. Технічно оснащений простір став основою для бізнес-стартапів.
“Працюємо, як незалежний громадський медіа-простір. Жителі знають про нас, довіряють нам, ми виконуємо важливу функцію у громаді, бо не лише інформуємо, а й залучаємо їх до обговорення та розв’язання проблем, — розповіла керівник центру Ілона Козар. — У кризових ситуаціях, коли люди чимось незадоволені, а ми про це розповідаємо, влада швидше реагує. Нашими медійними можливостями можуть скористатися всі бажаючі на рівних умовах. Нас дуже підтримала Програма DOBRE технічним обладнанням. Ми також вдячні за навчання Українському кризовому медіа-центру, який поділився досвідом роботи схожих організацій”.
Факт
Дослідження, проведене Міжнародним республіканським інститутом спільно із Соціологічною групою «Рейтинг», показало, що рівень довіри до голів місцевого самоврядування щороку зростає і становить 59 відсотків.
Мешканці відзначають високу якість місцевих послуг та задоволеність діями місцевої влади. Громади, які вчасно зрозуміли, що комунікація така само важлива діяльність, як і господарська, що її необхідно планувати, виділяти на неї фінансові ресурси, час, залучати людей,і — розвиваються динамічніше, стають конкурентнішими і здатні протистояти сучасним викликам. Громади, які переконалися, що комунікація — це точка прикладання зусиль, поширюють інформаційні матеріали та бюлетені, підтримують створення медіа-центрів та інших комунікаційних майданчиків, організовують прес-тури для журналістів. Усе це робить їх пізнаваними, впливовими і вдома, і в усій Україні. Це збільшує довіру та згуртованість у громаді.
Оксана ЯКУНІНА (Український кризовий медіа-центр, Програма USAID DOBRE) спеціально для газети “Голос України”