Чи не єдиним підсумком телефонної розмови лідерів Росії та США 19 травня стала домовленість про черговий раунд прямих переговорів між Києвом та Москвою. Описуючи результат спілкування з Путіним в мережі Truth Social, Дональд Трамп анонсував нове місце для зустрічі делегацій – Ватикан.
Тема нового переговірного майданчика стала одним з найбільш обговорюваних сюжетів останніх днів. Папа Лев XIV підтвердив готовність провести наступний раунд мирних переговорів у Ватикані. Понтифіка підтримала прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні. Офіційний Київ без зволікань дав згоду. Американська преса, зокрема WSJ, писала, що наступна зустріч російської та української делегацій відбудеться в червні на території Святого Престолу.
Втім публічна реакція Кремля засвідчила, що Путін не планує направляти делегацію до Ватикану. Зокрема, глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що двом православним країнам “неелегантно” домовлятимуться на католицькому майданчику.
Отож, станом на зараз, ідея організації переговорів в Ватикані виглядає малоймовірною через спротив Кремля. Однак Святий Престол все ще може відіграти роль в дипломатичному гамбіті довкола врегулювання війни.
Група аналізу гібридних загроз дослідила дипломатичну місію Ватикану впродовж повномасштабної війни, а також оцінила зміни в сприйнятті Кремлем посередницьких послуг Святого Престолу за нового Папи.
Шляхами посланця Папи
Ватикан виявляв готовність стати посередником в мирних переговорах між Росією та Україною ще за минулого Папи Франциска. В травні 2023 року посланцем Папи Римського з питань миру став кардинал Маттео Дзуппі, архієпископ Болоньї. Вибір Дзуппі невипадковий, адже кардинал уже мав миротворчий досвід – будучи вихідцем з католицької громади Святого Егідія він здійснював посередницькі функції під час громадянської війни в Мозамбіку в 1990-1992 роках.
Влітку 2023 року Дзуппі відвідав Київ, Москву, Вашингтон та Пекін. Свою місію кардинал розпочав із зустрічі з президентом України. В Москві Дзуппі провів розмови з предстоятелем РПЦ Кирилом, уповноваженою з прав дитини Марією Львовою-Бєловою та помічником президента Росії Юрієм Ушаковим. Далі посланець Ватикану особисто проінформував президента США про результати поїздок до столиць ворогуючих сторін, а згодом зустрівся з другою особою владної ієрархії КНР – прем’єром Лі Цяном.
Враховуючи інтерес Вашингтону та Пекіну, очікування від човникової дипломатії Ватикану спершу не обмежувались виключно гуманітарними питаннями. Так, влітку 2023 року на тлі скупих офіційних коментарів, які супроводжували контакти папського посланця, російські ЗМІ оприлюднили декілька інсайдів. За їхньою інформацією, Ватикан пропонував Москві компромісний варіант на основі «формули миру» України, що передбачало відведення окупаційних військ на лінію 22лютого 2022 року. В замін, начебто, Москва могла розраховувати на «безпеку своїх капіталів на Заході» та «можливість для РПЦ безпечно працювати в Україні під гарантіями Ватикану». Втім посередницькі послуги Ватикану в питанні врегулювання війни не зацікавили Кремль. Як наслідок, Святий Престол фактично згорнув активну роботу на цьому напрямку і зосередився на питанні возз’єднання з сім’ями викрадених Росією дітей. Саме домовленості про визволення українських дітей слали єдиною, але важливою, спадщиною Папи Франциска на поприщі російсько-української війни.
Кремлівський інтерес
Чому Кремль доволі охоче проводив зустрічі з делегатом Папи Франциска?
По-перше, організація повернення Україні дітей під патронатом Ватикану стало для Кремля прийнятним способом інформаційно «реабілітувати» вище керівництво РФ. Нагадаємо, що в березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна за звинуваченням в незаконній депортації дітей з території України.
По-друге, Москва прагнула паразитувати на авторитеті Папи Франциска в країнах Глобального Півдня. Зустрічі кремлівських чиновників з Дзуппі були використані для фабрикації наративу в рамках інформаційного протистояння із Заходом про начебто готовність Кремля до миру.
Також російська сторона демонструвала інтерес до ініціатив Папи Франциска, оскільки колишній понтифік не солідаризувався з позицією Заходу в питані засудження Росії, а намагався знайти третій шлях осмислення війни. Ці пошуки інколи приводили його до висловлювань та кроків, які викликали розчарування або навіть роздратування серед українців. До прикладу Франциск пропонував українцям підняти білий прапор, казав, що «інтереси в цій війні пов’язані не тільки з українсько-російською проблемою, а з продажем зброї, торгівлею зброєю», в 2022 році поставив українку та росіянку разом нести хрест у процесії на Страсну п’ятницю. Російська пропаганда інтерпретувала подібні слова та дії Папи Франциска для підтримки вигідних наративів та дискредитації українців в глобальному вимірі.
Всі дороги ведуть до Риму
Невдовзі після обрання, новий Папа Лев XIV запропонував Ватикан для зустрічі президентів Росії та України. За даними італійської преси, пропозицію підтримали кардинал П’єтро Паролін, Державний секретар Святого Престолу, та архієпископ Пол Галлахер, «міністр закордонних справ» Ватикану. За декілька днів до телефонної розмови президентів США та РФ, посередницька роль Ватикану стала темою розмови державного секретаря США Марко Рубіо з офіційними особами Святого Престолу, серед яких був і кардинал Дзуппі. Більшість коментаторів сходилось на думці, що йшлось радше про надання необхідної інфраструктури та створення сприятливого клімату для дискусій.
Ідея залучити Ватикан могла сподобатись президенту США з декількох причин. Внаслідок краху початкової стратегії Білого дому щодо Москви, Трамп шукає сценарії дистанціювання від теми війни, які б мінімізували його репутаційні втрати. Окрім того, звернення до Ватикану вдало резонує з «католицьким фактором», який відіграє помітну роль в MAGA-дискурсі.
Також не виключено, що американський президент може розглядати ситуацію довкола переговорів через призму власного досвіду. Нагадаємо, що зустріч Трампа та Зеленського в соборі Святого Петра 26 квітня сприяла налагодженню конструктивного діалогу. Київ назвав зустріч «символічною», а Трамп уперше висловив незавуальовані претензії на адресу президента Росії через ракетні обстріли України.
Отож, пропозиція щодо проведення переговорів в Ватикані, скоріш за все, не була спонтанною. Більш того, в притаманній для себе манері Путін міг не дати однозначної відповіді під час телефонної розмови з Трампом. Спростовувати ініціативи адміністрації США довелось путінським посіпакам.
19 травня 2025 року
Кремль проти Папи
Логіка відмови Кремля доволі прозора. По-перше, Путін намагається зобразити нинішній етап переговорів як відновлення так званих «стамбульських угод» (фактично капітуляції України), які, згідно російського офіціозу, були перервані Києвом під тиском Заходу. Тому Стамбул, як переговорний майданчик, має важливе пропагандистське значення для російської сторони.
По-друге, Кремль розглядає Ватикан як «ідеологічно ворожу» територію. За даними Bloomberg, проти участі Ватикану в мирних переговорах активно виступає Російська церква (РПЦ), вважаючи його історичним суперником за вплив в Україні. В інформаційній площині «хресний похід» проти участі Святого Престолу очолює умовна партія «Царгород» – неформалізована спільнота радикальних адептів російського православ’я на чолі з «православним олігархом» Костянтином Малофєєвим. Звісно, медіаактивність групи близьких до РПЦ політичних фундаменталістів неможлива без індульгенції Кремля.
Російське керівництво з насторогою сприйняло обрання нового Папи, який ще до свого понтифікату висловлював рішучу підтримку України та засуджував агресію Москви. На відміну від Папи Франциска – вихідця з Глобального Півдня, який так і не прийняв консенсус західних еліт щодо російсько-української війни, – Лев XIV сприймається в Кремлі як представник «глобалістів» на Святому Престолі.
Отож на поточному етапі можливості Ватикану щодо посередництва між Москвою та Києвом залишатимуться ще більш обмеженими, ніж за часів Папи Франциска. Москва сприймає Лева XIV як ідеологічного противника та прагне уникнути навіть символічної участі Ватикану в дипломатичному процесі.
Реакція президента США виявилась передбачуваною – як у випадку саботажу Путіним інших ініціатив США, Трамп перестав згадувати власну пропозицію, озвучену до відмови.
Враховуючи хаотичність дипломатії Трампа та мізерні шанси на досягнення миру в перспективі наступних місяців (щонайменше), для Святого Престолу найкращим виходом із ситуації було б ухилились від прямої залученості до переговорів. Насправді у Ватикану немає досвіду врегулювання глибоких криз сучасності. В той же час, на тлі небажання Кремля домовлятись і відверто зухвалої поведінки російської делегації, що було продемонстровано в Стамбулі, Ватикан ризикує втратити довіру щонайменше однієї зі сторін. Це, в свою чергу, може зашкодити роботі над поверненням українських дітей.
Володимир Солов’ян