Крим. 486 незаконно ув’язнених і переслідуваних, з них 272 — кримські татари. Лише 12 звільнених у межах обмінів за весь час окупації. Люди, які навіть після відбуття терміну не можуть повернутися додому.
Про масштаби репресій у Криму, слабкі місця державної політики та відсутність ефективних механізмів повернення політв’язнів говорили під час пресконференції «Крим за дужками? Чи є шанс звільнити кримських політв’язнів?», що відбулася у Пресцентрі УКМЦ до Дня прав людини.
У розмові взяли участь представники правозахисної спільноти, державних інституцій і родин політв’язнів. Ключовий висновок звучав жорстко: репресивна система Росії працює стабільно, а українська держава постійно запізнюється з відповідями.
Репресії в цифрах: кого і за що переслідують у Криму
Першим слово взяв Ескендер Барієв, голова Правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу. Він наголосив: статистика — лише частина проблеми, адже за кожною цифрою стоїть конкретна людина.
За даними КРЦ, за час окупації зафіксовано щонайменше 10 727 порушень прав людини, серед яких:
- 1745 затримань
- 1818 арештів
- 3739 випадків несправедливих «судів»
- 709 порушень права на здоров’я
- 454 етапування
- 1707 допитів
- 55 обшуків
“Перша причина всіх порушень прав людини і воєнних злочинів — це окупація. Лише деокупація дасть нам повну картину кількісних і якісних злочинів у Криму”, — наголосив Барієв.
Окремо він зупинився на кількості політв’язнів: 486 осіб, з яких 272 — представники кримськотатарського народу. При цьому він застеріг від маніпуляцій цифрами.
“У колоніях перебувають 226 осіб, із них 132 — кримські татари. У СІЗО — 99 політв’язнів, 47 з них — кримські татари. Загалом у місцях несвободи — 325 осіб. Коли різниця сягає десятків людей, це не статистична похибка — це людські долі”, — підкреслив він.
Найуразливіші категорії: жінки, літні люди, молодь
За словами Барієва, серед кримських політв’язнів:
- 28 людей похилого віку
- 42 жінки
- 63 багатодітні батьки
- 8 осіб з інвалідністю
- 64 представники молоді
“Коли людині за 60 років і їй дають 15–19 років ув’язнення, ми маємо чесно сказати: вона може не вийти живою. Тому ці категорії мають бути пріоритетом у списках на обмін”, — наголосив він.
За якими «справами» саджають кримчан
КРЦ фіксує стабільні категорії переслідувань:
- 126 затримань у справах “Хізб ут-Тахрір”
- 73 — у справах батальйону імені Номана Челібіджихана
- 33 — у справах “Свідків Єгови”
- 24 — переслідування кримських журналістів
Окрему увагу Барієв звернув на нову тенденцію 2025 року:
“Людей насильно “натуралізували”, дали російські паспорти, а тепер позбавляють цього громадянства, щоб після відбуття терміну депортувати їх не додому, а куди завгодно. Це стосується передусім кримських татар”.
Обміни: чому Крим майже не повертають
З початку повномасштабного вторгнення відбулося 70 обмінів, у межах яких звільнили 626 українців. Але ситуація з Кримом виглядає інакше.
“За весь час окупації в межах обмінів звільнено лише 12 кримських політв’язнів. Після 2022 року — лише четверо. Це критично мало”, — констатував Барієв.
Він наголосив, що Росія принципово не хоче включати до обмінів кримських татар, журналістів і кримських політв’язнів, і закликав забезпечити їхню присутність у кожному обміні.
Роль омбудсмана: міжнародний тиск і цивільні заручники
Про участь держави в процесі повернення політв’язнів розповів Ельвін Кадиров, представник Уповноваженого Верховної Ради з прав жителів АР Крим та Севастополя.
Він нагадав, що офіс омбудсмана здійснює постійний моніторинг порушень прав людини та використовує ці дані на міжнародних майданчиках.
“За нашими даними, вдалося повернути 160 цивільних заручників. Але скільки їх загалом утримує Росія — достеменно не знає ніхто. Цифри починаються від 30 тисяч і, на мою думку, вони більші”, — зазначив Кадиров.
Особливу увагу він приділив питанню важкохворих:
“Ми передали списки близько 40 важкохворих цивільних з Криму. Наше перше прохання — звільнити їх. Якщо ні — забезпечити належну медичну допомогу. Відповіді з Росії досі немає”.
“Закон запізнився”: позиція родин політв’язнів
Голова ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котелянець різко окреслив проблему державної політики.
“Наша система не встигає за репресивними практиками Росії. Ми писали закон із 2017 по 2022 рік, а вже за місяць після його ухвалення Росія масштабувала репресії”, — сказав він.
За його словами, сьогодні затримують не лише активних громадян:
“Зараз хапають навіть тих, хто “тихо жив”, але не взяв російський паспорт, мав родичів в Україні чи просто був нелояльним. Цього достатньо для ув’язнення”.
Котелянець наголосив, що чинне законодавство не охоплює тисячі людей, які утримуються інкомунікадо — без звинувачень і доступу до адвокатів.
“Людина має довести, що займалася громадською чи політичною діяльністю, щоб отримати базову допомогу. Якщо не може — держава її фактично не бачить”, — пояснив він.
Після звільнення — пастка: чому люди не можуть повернутися
Про одну з найменш видимих проблем говорив Володимир Ляшенко, правозахисник, експерт КРЦ.
Він пояснив: більшість кримчан відсутні в Єдиному демографічному реєстрі України через окупацію з 2014 року.
“Коли людина виходить з колонії, росіяни забирають або знищують її український паспорт. Далі кажуть: ми не можемо ідентифікувати вас як громадянина України”, — зазначив Ляшенко.
Результат — депортація:
“Сьогодні громадян України вивозять до Грузії або інших країн, де вони фактично застрягають без документів і захисту”.
Він нагадав про пілотний механізм «білого паспорта», який діяв у 2022–2023 роках, але був фактично згорнутий.
“Проблема вирішується просто: Кабмін має відновити дію постанови й визначити відповідальний орган. Але цього досі не зроблено”, — підкреслив експерт.
Крим не за дужками
Підсумовуючи дискусію, Ескендер Барієв повідомив про нові обшуки та тиск на адвокатів у Криму, які відбувалися в день пресконференції.
“Окупанти демонструють: репресії триватимуть. Але ми маємо зробити все, щоб люди в Криму знали — держава про них пам’ятає. Крим не за дужками”, — наголосив він.
Учасники пресконференції зійшлися на головному: без системних рішень, постійної присутності кримських політв’язнів у списках на обмін і реального механізму повернення звільнених репресії лише поглиблюватимуться.
