В Українському кризовому медіа-центр відбувся брифінг “11 років за порятунок матері, 27 років за протест: російські суди активізували незаконні переслідування українців”, під час якого правозахисники звернулись до суспільства з проханням посилити увагу до прав цивільних заручників Кремля.
Російська влада використовує політичні переслідування українців як інструмент боротьби з нелояльними до окупаційного режиму. Зі слів голови Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігора Котелянця, з початком повномасштабної збройної агресії у 2022 році Росія почала сотнями і тисячами свавільно затримувати цивільних громадян України, утримувати, не підтверджуючи факту затримання, без доступу до правничої допомоги, листування, контакту з родичами.
Він навів дані Парламентської асамблеї Ради Європи, за якими станом на жовтень близько 66 000 українців визнані такими що безвісти зникли.
«Серед них є і цивільні громадяни України. За приблизними оцінками, близько 20 тисяч можуть складати саме ті цивільні українці, які були свавільно затримані або російськими військовими або окупаційними адміністраціями», – сказав Ігор Котелянець.
З початку 2025 року в російських судах винесено нові вироки проти цивільних українців, які були свавільно затримані на тимчасово окупованих територіях України. В ході брифінгу були представлені декілька кейсів. Зокрема, історії Івана Забавського, Григорія Сінченка та затриманих українок.
Як зазначила адвокатка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Анна Козьменко, метою всіх цих затримань, як було в 2014 році, так і зараз, є покарання за вираження української позиції. По-друге, це створення охолоджуючого ефекту і залякування іншого цивільного населення. І по-третє – це наповнення обмінного Фонду.
«Ці ознаки говорять нам про те, що ці особи є цивільними заручниками, і такі особи, на відміну від військовополонених, повинні бути звільнені безумовно і вже зараз. Для цього навіть не потрібно чекати закінчення збройного конфлікту», – наголосила правозахисниця.
Наскільки цивільних українців також можна звільняти через механізм взаємних звільнень? Це питання прокоментував юридичний радник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Олег Гущун. Він також надав поради родинам цивільних.
«Проблема повернення цивільних дійсно велика. За 61 обмін, хоча по відношенню до людей ми намагаємось не використовувати цей термін, до своїх рідних повернулись 3958 військових і лише 173 цивільних. Тим не менше, про всі справи, які ведуться машиною російської окупаційної влади, ми знаємо, але тут дуже важливо додержуватись принципу «Не нашкодь». Кожна справа є індивідуальною і немає ніякого шаблону, за яким би ми будували модель звільнення всіх цивільних», – визнав Олег Гущун.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими висловив вдячність партнерам з правозахисного сектору за те, що вони роблять ті речі які дуже часто сама держава як суб’єкт міжнародних відносин робити не може з тих чи інших причин.
«У наших правозахисних колег це видається і швидше і ефективніше, тому всіх закликаю не нехтувати і звертатися як до нас, так і до правозахисного сектору. Саме в цій синергії ми бачимо найбільш ефективну модель звільнення саме цивільних», – додав він.
28 січня правозахисниками запущена кампанія People First. Про неї розповіла старша менеджерка з напрямку подолання наслідків війни Центру громадянських свобод Наталія Ящук.
«Вона виникла на тлі того, що обраний президент США оголосив про те, що має наміри проводити консультації і перемовини з країною агресоркою. Певна річ, що правозахисна спільнота не змогла не звернути увагу на ці повідомлення в світових медіа. Відповідно Центр громадянських свобод разом з іншими міжнародними правозахисними організаціями створили кампанію People First. Основне гасло цієї компанії – «Люди перш за все». Це означає, що жодних перемовин не може розпочатися з моменту, допоки не звільнять всіх цивільних незаконно ув’язнених українців», – пояснила Наталія Ящук.