Став відомим виступ військовополоненого, журналіста, українського правозахисника Максима Буткевича під час касаційного розгляду його справи російським судом
«Я не робив пострілу з гранатомета по цивільному об’єкту 4 червня 2022 року в місті Сєвєродонецьк. За час бойових дій мого підрозділу взагалі не було в цьому місті. Потрапивши в полон 21 червня 2022 року, я та мої товариші по службі неодноразово допитувалися про маршрут пересування нашого підрозділу. Ці запротокольовані свідчення десь зберігаються, якщо не були знищені. 4 червня 2022 року я взагалі перебував у Києві, що підтверджують докази, про долучення яких раніше клопотав мій захисник. […]Тому, що мені було обіцяно: якщо я підпишу те, в чому мене звинувачують, мене відразу поміняють на засуджених в Україні російських військовослужбовців (як і інших засуджених військовополонених). Якщо ж я не погоджуся визнати свою провину, то буду засуджений все одно, але про обмін мови не буде. І мене будуть піддавати психологічному та фізичному тиску. Деякі приклади такого тиску було продемонстровано», – сказав він.
Максим Буткевич пішов добровольцем до Збройних сил України в березні 2022 року. У липні 2022 року в проросійських соціальних мережах з’явилося відео, у якому він розповідає на камеру про те, як він та його підрозділ потрапили в полон. Віктор Погозей та Владислав Шель також перебувають у російському полоні з 2022 року.
10 березня Слідчий комітет Росії, державний орган, відповідальний за розслідування тяжких злочинів, оголосив, що троє українських військовополонених – Віктор Погозей, Максим Буткевич і Владислав Шель – були визнані винними у скоєнні воєнних злочинів відповідно до Кримінального кодексу Росії. Вони були засуджені відповідно до 8,5; 13 і 18,5 років позбавлення волі. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International вважає вироки незаконними і вимагає їх скасування.