МАКС – це новий російський месенджер, розроблений корпорацією VK у 2025 році. Кремлівські ідеологи пояснюють його створення кількома аргументами:
– імпортозаміщення WhatsApp та Telegram (попри те, що остання соціальна платформа – російська розробка, тамтешні спецслужби не мають повного контролю над серверами Telegram),
– з міркувань “національної безпеки” необхідно створити національний месенджер (на кшталт китайського WeChat, японського Line чи південнокорейського KakaoTalk).
Очікувано, особливий акцент російські розробники зробили на безпеці та контролі даних. Державні медіа стверджують, що МАКС безпечніший за іноземні месенджери і навіть запитує менше доступів до даних. Окремо підкреслюється, що на відміну від західних аналогів, російський месенджер підпорядковується російським законам і регуляторам.
МАКС задуманий як багатоцільовий цифровий сервіс. Його базова функція – обмін повідомленнями (текстовими, голосовими), аудіо- та відеодзвінки, групові чати, надсилання файлів, стікерів тощо. Особлива роль нового месенджеру – інтеграція з державними сервісами. Зокрема, планується тісний зв’язок із порталом держпослуг «Госуслуги».
Офіційно заявлено, що МАКС не планують примусово робити єдиним месенджером, він має доповнювати вже існуючі сервіси і бути доступним усім бажаючим. Водночас особливий акцент робиться на використанні державними установами, бізнесом та громадянами для офіційного спілкування. Наприклад, Санкт-Петербург став першим регіоном, де міські служби перевели спілкування з мешканцями в МАКС.
Особливості «національного» месенджеру
Попри амбітні цілі, запуск МАКС супроводжувався низкою проблем. Технічно месенджер ще на етапі бета-тестування (станом на літо 2025) виявився «сируватим» – користувачі скаржилися на баги, нестабільну роботу та брак знайомих у додатку. Хоча за перші місяці кількість реєстрацій сягнула 1–2 мільйонів, реальна активна аудиторія була значно меншою.
Питання конфіденційності стали головним об’єктом критики. Виявилося, що МАКС збирає і зберігає чимало метаданих користувачів – зокрема IP-адреси, списки контактів, час активності тощо – а його політика конфіденційності дозволяє передавати ці дані третім сторонам, в тому числі державним органам. Додатково з’ясувалося, що попри риторику імпортозаміщення, в коді застосунку використовуються численні відкриті бібліотеки, розроблені в країнах, які сама ж Росія називає «недружніми». Ба більше, частина телеметричних даних МАКС відправляла на закордонні сервери, що виглядало іронічно на тлі декларованої повної автономності від іноземних технологій.
Однією з декларованих переваг МАКС називався збільшений ступінь захисту від телефонних шахраїв. Однак, на практиці, технологічна недосконалість месенджеру дала змогу дуже швидко пристосувати його до маніпулятивних схем. У ЗМІ описували випадки соціальної інженерії, коли зловмисники, прикриваючись техпідтримкою месенджера, виманювали у людей SMS-коди підтвердження, щоб заволодіти їх обліковками або навіть доступом до держпослуг.
Інфільтрація нового цифрового дітища Кремля відбуваються шляхом витіснення конкурентів. Спершу російська влада запевняла, що не збирається блокувати інші месенджери. Однак внаслідок повільного органічного зростання аудиторії державні ресурси вдалися до активного просування месенджнру. Зрештою було зроблено безпрецедентний крок – уряд зобов’язав виробників електроніки предвстановлювати МАКС на всі нові смартфони і планшети, що офіційно продаються в Росії, починаючи з 1 вересня 2025 року.
Цифрові граблі Кремля
Ідея створити власні аналоги популярних західних платформ не нова для Росії. Протягом останніх років Москва здійснила декілька гучних спроб імпортозаміщення в ІТ-сфері.
До 2022 року відеопортал RuTube (належить державному холдингу Газпром-медіа) мав відносно малу частку аудиторії – більшість росіян дивилися контент на YouTube. Лише після початку повномасштабної війни та обмежень щодо американських соцмереж відбувся різкий сплеск популярності RuTube: його місячна аудиторія зросла з ~7,7 млн у січні 2022 до понад 50 млн у березні 2022 року, коли влада пригрозила заблокувати YouTube. Російська влада намагалася утримувати аудиторію хостингу, фінансово стимулюючи зміну «прописки» популярних російських блогерів на RuTube, додаючи на платформу ліцензовані російські фільми, телеканали тощо. Однак відсутність алгоритмів рекомендацій, велика частка несправжніх переглядів та підписників зупиняють блогерів та їхню аудиторії від остаточного переходу на RuTube.
Росграм – проєкт соціальної мережі для фото та відео, задуманий як російський аналог Instagram. Його анонсували у березні 2022 року одразу після блокування сервісів Мeta в Росії. Розробники обіцяли швидкий запуск: в березні 2022 платформа мала запрацювати для обмеженого кола блогерів і інвесторів, а у квітні стати доступною «звичайним» користувачам. Прокремлівські медіа схвально відгукувалася про ініціативу, оскільки мільйони інстаграм-користувачів шукали альтернативу для спілкування та бізнесу. Однак на практиці Росграм зіткнувся з проблемами ще на старті: сайт проєкту працював нестабільно, часто падав. З’ясувалося навіть, що він був зроблений нашвидкуруч на конструкторі сайтів. Платформа явно не була готова до напливу користувачів. У підсумку реліз для масового користувача затримався; обмежена бета-версія з’явилася лише наприкінці 2022 року, і широкий загал про неї вже мало згадував. Багато бізнесів і блогерів натомість або переїхали у російську мережу «ВКонтакте», перебралися в Telegram, або ж почали користуватися VPN для доступу до Instagram напряму.
Чи чекає на МАКС доля RuTube або Росграм наразі оцінювати передчасно. Однак певні кроки російської влади, зокрема обов’язкова передустановка месенджеру на телефони, свідчить про побоювання чергового провалу та бажання «перестрахуватись». Не зважаючи на те, що з точки зору російської влади необхідність розробки власних аналогів західних сервісів продиктована геополітичною ізоляцією, санкціями та необхідністю посилити контроль над інформаційним полем, низька конкурентоспроможність «національних» аналогів підштовхує росіян шукати шляхи обходу блокувань.
Микита Кузьменко