В Українському кризовому медіа-центрі відбулось обговорення постаті Олени Пчілки. Здебільшого українці чули про неї як матір Лесі Українки. Виявляється, що це лише один штрих до її історичного портрету.
Завідувачка музею Лесі Українки у Музеї видатних діячів української культури Ірина Щукіна погодилась з висловом про те, що Олену Пчілку слід сприймати як матір українського націоналізму і цей акцент зараз він дуже вагомий.
«Життя ось таких особистостей не просте, так само як і Лесі Українки, і якщо за радянської доби все намагалися спростити і Леся Українка як революціонерка була позитивним героєм, а Олена Пчілка буржуазною націоналісткою, і відповідно негативним, то, думаю, що зараз можемо говорити про нову тенденцію характеристики Олени Пчілки і вона також з максималізмом, тому що зараз говорять уже про те що вона була надзвичайно харизматична вольова цілеспрямована і це на правду, але чомусь одразу під сюди підтягується те, що вона обов’язково пригнічувала принижувала і певним чином домінувала над своїми дітьми, була диктатором в родині. Як дуже часто кажуть, істина десь посередині. Сьогодні багато чого читається, вивчається і з великою відповідальністю я працюю зараз в команді, яка готує до появи на світ першого в історії України зібрання творів Олени Пчілки», – відмітила Ірина Щукіна.
Коли ми говоримо про здобуток який залишила по собі Олена Пчілка, це передусім Україна, українство і навіть основною метою роботи з етнографії, яку вона підготувала і видала п’ять разів при житті, було утвердження українства. Недарма вона назвала працю «Український народний орнамент». Таку думку висловила наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України Марина Олійник.
З її слів, досі те, що Ольга Петрівна Косич через український орнамент стверджувала Україну, непокоїть на болотах і вони намагаються робити перекруч, представляючи її твори як репрезентант культури Малоросії.
«Я застала ще ті радянські часи і потім часи незалежності України, коли в мистецтвознавчих студіях часто звучала теза про те, що українське вбрання було, але його використовували як таку собі фотосесію як маскарадне вдягання, в українському одязі не ходили, не використовували як побутовий одяг, але аналіз світлин і передусім вивчення матеріалів свідків того часу дозволяє нам з впевненістю сказати, що цей одяг використовувався як побутовий та святковий одяг», – підкреслила Марина Олійник.
Місце Олени Пчілки у літературному процесі модератор заходу Ігор Стамбол попросив прокоментувати професорку кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Сніжану Жигун.
На її думку, цей епізод життя і діяльності був дуже проглянутий і вчені досі не мають повноцінно його дослідження. Але другий аспект – це безумовно промоція жіночої літератури.
«І тут теж ми не можемо оминути увагою “Перший вінок», якому вона дала і назву і гроші, і це була дуже важлива подія з точки зору появи першого альманаху жіночої творчості, який був дуже важливим для суспільства, оскільки жінки отримали таку можливість і побачили горизонти своїх здатностей. При цьому це був великий символічний акт. Жінки, які зібралися в цьому альманаху, не тільки засвідчили наявність чи існування жіночої української літератури, але і об’єднання нації, тому що вони були представницями земель по різні боки кордону», – пояснила Сніжана Жигун.
Щодо літературної творчості, вчена звернула увагу на те, що більшість українських тогочасних творів все ж таки були сільськими. Проте Олена Пчілка дає якраз героїв панських, але це таке дрібне українське панство, і ті герої вчили своїх читачів людяного і відповідального ставлення до народу. «Йдеться не так про виховання народу, як про от власну відповідальність панів перед людьми і розуміння адекватності своїх забаганок», – додала професорка кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Експерти обговорили і такі грані постаті Олени Пчілки як участь у громадських організаціях, виданні «Рідний край. Газета Гадяцького земства», ув’язнення. В цьому їм допоміг голова громадської спілки «Українська культурна спадщина», в.о редактора “Рідний край” Олексій Новіков.