Menu

Міфи та реалії нового адмінтерустрою в Україні – результати відкритого діалогу

Новий адмінтерустрій України: міфи і реальність. УКМЦ 13.07.2020

Міфи та реалії реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади обговорили в Українському кризовому медіа-центрі сьогодні, 13 липня, під час чергового із серії діалогів з місцевим самоврядуванням та громадськістю в рамках реформи.

130 представників місцевого самоврядування взяли участь в обговоренні. Серед них: голови, заступники, секретарі місцевих рад, керівники відділів виконавчих комітетів, представники районних рад та РДА, обласних рад і ОДА, представники міжнародних проєктів технічної допомоги, доценти, професори, вчителі, лікарі, підприємці і представники асоціацій органів місцевого самоврядування. Ще понад 7,5 тисяч глядачів приєдналися до онлайн-трансляцій, які відбувалися у Facebook та Youtube.

Захід відбувся у рамках комунікації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади за ініціативи Мінрегіону та Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, за партнерської підтримки Українського кризового медіа центру та програми USAID DOBRE. 

Наразі в суспільстві триває обговорення формування нових районів, і суперечки стосовно їх оптимальності та потрібності. В’ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад та територій, наголосив, що райони – це в першу чергу необхідна основа для ефективного функціонування органів виконавчої влади.

«Система влади це в першу чергу територіальна основа – фундамент, на якому стоїть вся конструкція влади. Якщо говорити про той фундамент, на якому стоїть наша система влади (регіональна та місцевого самоврядування, зокрема) – це руїни з минулого, які нам дісталися в спадок від СРСР. Тому не можна звужувати питання до «потрібні райони чи ні». Україні, як і всім великим за населенням країнам, потрібні певні рівні систем управління. Якщо на базовому рівні ми всі одностайно вважаємо, що громада – це основа; то другий рівень – для органів виконавчої влади. Якщо ми говоримо про повсюдність самоврядування, то повинна бути і система повсюдності виконавчої влади, яка потрібна в будь-якій країні. Тому райони – потрібні, без районів система управління не зможе функціонувати». 

Тезу про важливість затвердження нових районів підтверджує й Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ:

«Держава 603 тисячі квадратних кілометрів, не може функціонувати без трьохрівневого адміністративно територіального устрою. Таких прикладів я не знаю, в Європі точно. Субрегіональний рівень є насамперед абсолютно необхідним для утворення і функціонування виконавчої влади і все це виписано в Концепції реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади, згідно з якою ця реформа проводиться. Цей проєкт не з’явився цього року – перші такі експертні оціночні пропозиції були підготовлені і Юрієм Ганущаком і мною приблизно десять років тому. В останні два роки ми, зокрема, провели обговорення майбутнього районного поділу щодо всіх областей України і в більшості областей це були абсолютно серйозні глибокі дискусії про те, якими можуть бути нові райони в кожній області. Тому говорити сьогодні, що це робить «раптом хтось під вибори» чи ще під щось – це просто нечесно і неправильно. Хочу наголосити на тому, що ми сьогодні, як країна, маємо унікальну можливість зробити цю реформу. Реформа адміністративно-територіального устрою в кожній країні це завжди досить складний суспільний процес. У нас високий рівень готовності, і я не знаю чи ми матимемо п’ять чи десять років, якщо раптом злегковажимо цим шансом і не проголосуємо зараз за нові райони. Навіть ті недоліки, які я, зокрема, бачу по трьох-чотирьох областях, потім можна буде виправити. Але якщо ми не змінимо райони і залишимо їх 490, у них зараз виберуться районні ради. Ми не матимемо жодного прогресу в організації державного управління та в місцевому самоврядуванні».

Одним із поширених міфів також є теза, що після утворення нових районів за адміністративними послугами людям треба буде їздити за десятки кілометрів. Цю тезу спростувала Лариса Білозір, народна депутатка України, членкиня депутатської групи «Довіра», яка розповіла, що у найближчих планах влади – надати ресурси на створення центрів надання адміністративних послуг у всіх громадах.

«Ще до нового року разом з Мінцифрою, народними депутатами, стейкхолдерами, асоціаціями почали роботу над законопроєктом №2679, який уже прийнятий у першому читанні. Він покликаний створити Центри надання адміністративних послуг у кожній з 1470 громад. На сьогодні 767 громад не мають ЦНАПів. За рік ми плануємо трансформувати до громад 390 ЦНАПів, які знаходяться в адміністративних районних центрах. Прямо в прикінцевих положеннях закону ми прописуємо, що будуть виділені кошти на їх будівництво, обладнання, утримання. Протягом двох років планується виділення від двох до чотирьох мільярдів гривень. Ми прописали трансформаційний період. До 1 січня 2022 ЦНАПи, які знаходяться в адміністративних районних центрах, будуть трансформовані в ЦНАПи ОТГ. І до того ж часу мають бути створені ЦНАПи у громадах із населенням понад 10000 людей. Попередньо до 1 січня 2024 року громади менше 10 000 будуть зобов’язані створити ЦНАПи і під це є ресурси».

Протягом двох годин учасники розвінчували міфи та розповідали про реалії реформи сьогодні. До розмови приєдналися представники місцевого самоврядування з різних куточків України. Про що вони запитували та які відповіді отримали від спікерів – читайте згодом на сайті УКМЦ DOBRE та Facebook програми DOBRE.

***

Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) – це п’ятирічна програма, що виконується міжнародною організацією Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Програма спрямована на посилення місцевого самоврядування та створення кращих умов для розвитку ОТГ, підвищення рівня залученості громадян до прийняття рішень та забезпечення підзвітності та прозорості в громадському управлінні. До консорціуму виконавців програми DOBRE на чолі з Global Communities, входять: Український кризовий медіа-центр; SocialBoost; Фонд розвитку місцевої демократії (FSLD/FRDL), Малопольська школа державного управління при Краківському університеті економіки (MSAP/UEK), Польща; Національний Демократичний Інститут (NDI).

Програма USAID DOBRE працює в 7 цільових областях: Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській та Тернопільській. Із червня 2020 року Програма розпочала свою роботу ще в трьох областях: Запорізькій, Чернівецькій, та Чернігівській.