В значній частині України спостерігається катастрофічно низька забезпеченість територій місцевим стоком. У Миколаївській області цей показник складає 0,45 %. У сусідів на Одещині та Херсонщині він ще нижче – 0,14 % та 0,22 % відповідно. Про це під час панельного обговорення «Екологія водних ресурсів Миколаївщини: стан, загрози, шляхи вирішення проблем» у Миколаєві заявив начальник відділу техногенно-екологічної безпеки Регіонального офісу водних ресурсів Миколаївської області Руслан Туз.
На його переконання, враховуючи значний вплив змін клімату мають бути обов’язково розроблені відповідні плани адаптації до них, адже відсутність опадів та весняної повені призводять до зниження водності річки Південний Буг.
Про те, що відбувається з річками, журналістам доповіла доцент кафедри екології Медичного інституту Чорноморського національного університету імені Петра Могили Лариса Патрушева.
Вона зазначила, що підземний стік зменшується, проте збільшується поверхневий. Особливо це відчутно у час злив. Протягом півгодини випадає місячна норма опадів. Вони миттєво потрапляють в річки, змиваючи із собою ґрунт та мінеральні добрива. Це сприяє замуленню та подальшому заростанню річок.
Крім того, експертка закликала дуже прискіпливо ставитись до видобутку підземних вод, адже їх запаси відносяться до національного стратегічного ресурсу.
Доцент кафедри екології та природоохоронних технологій Національного університету кораблебудування Інна Тимченко розповіла про вплив Олександрівського водосховища на стан пониззя річки Південний Буг.
Виявляється, що енергетики попри негативну оцінку впливу на довкілля проєкту добудови водосховища з підняттям рівня до відмітки 20,7 м, готуються до запуску третього гідроагрегату, і це екологів непокоїть.
«Водосховище не може позиціонуватися як інструмент підтримання річкової екосистеми. Тому оперування думкою, що підняття рівня Олександрівського водосховища дозволить забезпечити санітарно-екологічний попуск у 17 куб. м/с протягом року є абсурдом», – таку думку висловила Інна Тимченко. Вона привела дані дослідження, за яким акваторія водосховища в літній період характеризується інтенсивним “цвітінням” води – надмірним розвитком ціанобактерій (“синьо-зелених водоростей”) та зелених водоростей. Останнє обумовлено евтрофікацією та зменшенням вмісту розчиненого кисню внаслідок уповільнення течії та потрапляння у річку надмірно мінералізованої води із Ташлицького водосховища – верхньої водойми Ташлицької ГАЕС.
Інна Тимченко навела кілька рекомендацій, реалізація яких сприятиме підвищенню водності Південного Бугу. Серед них доступ до інформації про стік в режимі он-лайн шляхом встановлення посту спостереження, проведення незалежних гідроекологічних досліджень, посилення контролю за прибережними захисними смугами малих річок, збільшення штрафів за розорання земель в межах смуг, демонтаж старих гребель та очистка річищ в районі демонтованих гребель.
Ще одним питанням, яке розглядалось на панельному обговоренні, була ситуація навколо курортної зони Коблево. Море наступає на пляжі. За такими темпами, за 5-10 років ця зона відпочинку може взагалі зникнути. За коментарем журналісти звернулись до відомого еколога, директора регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» Олега Деркача.
З цього приводу він сказав наступне: «На останньому засіданні профільної комісії Миколаївської обласної ради питання організації в цьому районі берегоукріплення розглядалось. Щоб започаткувати роботи багато не треба, однак, кошторис самих робіт досить значний – понад 500 мільйонів гривень. Це ті кошти, які Коблівська територіальна громада буде шукати у держави. Усі розуміють, що це дійсно великі гроші, однак, це єдиний спосіб зберегти 4,5 кілометри пляжів Коблева».
Панельне обговорення «Екологія водних ресурсів Миколаївщини: стан, загрози, шляхи вирішення проблем» організовано Українським кризовим медіа-центром за підтримки Посольства Норвегії в Україні.