11 листопада у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулося експертне обговорення “Як законопроект про СБУ знищує приватну інформацію та надає доступ до всіх переписок та розмов”. Дискусія була присвячена законопроєкту про “Про Службу безпеки України” (№3196-Д), який незабаром остаточно має бути ухвалений парламентарями.
Відкриваючи обговорення, Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, наголосила: законопроєкт “порушує і норми законодавства, і конституційні гарантії”, значно розширюючи можливості СБУ до втручання в особисте життя українців.
Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, продовжив ще категоричніше: законопроєкт не має права на існування, його не можна приймати.
“Ми відчуваємо сильний вплив західних союзників, що цю реформу необхідно прийняти, шанс не можна упускати. Було декілька публікацій євродипломатів, заяви тимчасової повіреної у справах США в Україні і в.о. директора офісу зв’язків НАТО. Вони закликали ухвалити і зазначили, що в законпроєкті є багато хибних норм – розширені повноваження контррозвідки, ізолятори тимчасового утримання тощо. Однак, незважаючи на це, вони закликали прийняти закон. Але ж це делегітимізація прав людини!” – обурився Захаров.
Правозахисник вказав, що СБУ категорично не хоче відмовлятися від повноважень із контролю над економікою і має прагнення стати найпотужнішим силовим органом, обійшовши Службу зовнішньої розвідки, Нацполіцію, НАБУ та інші.
“За моїми спостереженнями за останні 7 років, СБУ була найбільшим порушником прав людини в державі. Можна пригадати факти незаконних затримань та ізоляції, недопуску адвокатів, “кошмарення” бізнесу, кришування корупції, контрабанди, тощо. У мене є презумпція недовіри до СБУ, яка ще більше стане подобою КГБ за новим законом. Подивіться на Росію, де гебісти знаходяться при владі”, – наголосив Захаров.
Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, нагадав про досвід реформування прокуратури. За його словами, цей процес запускався 4 рази – і коли підключалася сама прокуратура, його доводилося зупиняти і запускати спочатку. “Ніхто не хоче втрачати повноваження”, – пояснив правозахисник.
Павліченко також вказав, що законопроєкт банально не пройшов літературного редагування, а неточність його лексики категорично не притаманна для юридичного документу. Для прикладу, згадування через кому тортур, катування жорсткого і нелюдського покарання Павліченко назвав “школярницькою компіляцією термінологій ООН та Ради Європи”.
Євген Нецвєтаєв, виконавчий директор Українського інституту з прав людини, нагадав, що ПАРЄ акцентувала Україні на необхідності реформування СБУ відповідно до рекомендацій Ради Європи ще у 2005 році. Головним принципом мала стати політична прозорість та підзвітність.
“Реформа СБУ давно на часі, цей процес варто форсувати, щоб не повертатись знову через 16 років. Однак – не так, як це прописано у цьому законопроєкті. Ми вивчали функціонування громадського контролю в СБУ – його недостатньо. Пропозицію щодо створення громадських рад при СБУ внесли до законопроєкту. Але тільки на центральному рівні, не на регіональних!” – наголосив Нецвєтаєв.
Правозахисник додав, що також вкрай незадоволений розширенням можливостей доступу спецслужбістів до приватної інформації.
Максим Тульєв, член правління Інтернет Асоціації України, нарікнув на розширення прав для СБУ цензурувати інформацію в мережі.
“Зараз цензура здійснюється рішеннями РНБО сумнівної юридичної якості чи ухвалами суду. Відтепер це адмініструватиме СБУ. Нас це наблизить до РФ, виникне свій “Укркомнадзор”. Інтернет-провайдери будуть змушені встановлювати обладнання СБУ, яке буде повністю безконтрольним. Такого стеження ще ніколи не було! Це обладнання буде втручатися в трафік і блокувати контент”, – описав перспективу Тульєв.
Максим Дворовий, юрист, Лабораторія цифрової безпеки, узагальнив дві групи проблем для цифрової безпеки, які створює цей законопроєкт:
блокування сайтів. “Обмеження доступу до протиправного контенту можливе – але не так, як це змодельовано в документі. Коло підстав сформульовано занадто широко та нечітко. Це легалізація чинної практики блокування за рішеннями РНБО – СБУ законом буде долучене до цієї сумнівної практики”, – заявив юрист.
ризик для приватності. “СБУ отримає прямий доступ до всіх баз даних, зокрема і приватних. Неймовірний інструмент зловживань – інформаційні запити СБУ, зуб’єкти будуть вимушені це все надавати, підстав для відмови фактично не буде. Чи не стане це потім продаватися на “Петрівці” – риторичне питання”, – обурився Дворовий.
Володимир Яворський, правозахисник, експерт Центру громадянських свобод, висловив жаль, що парламент усувається від обговорення законопроєкту і планує приймати його за скороченою процедурою.
“Ми наполягаємо на правках! СБУ не може отримати безконтрольне право доступу. Жодна спецслужба в ЄС не має таких повноважень! Ми очікували від реформи скорочення повноважень (наприклад, підсудності щодо економічних злочинів). Але насправді жодного скорочення – СБУ лише розширює повноваження!” – наголосив Яворський.
Зокрема, вказав правозахисник, раніше контррозвідувальна діяльність була одним з видів оперативно-розшукової діяльності, звичайним розслідуванням кримінального злочину. “Відтепер будь-хто може бути названий загрозою нацбезпеці та відчути весь букет заходів з боку СБУ. Ба більше, контррозвідувальна діяльність – засекречена, ви навіть говорити про це не зможете”, – обурився Яворський.
Зокрема передбачається запровадження інституту контррозвідувальної співбесіди. “Феноменальне нововведення! Якщо ви його не пройшли – це підстава звільнення з держслужби. Однак немає жодного критерію проходження/непроходження цієї співбесіди. А це всі судді, прокурори, НАБУ, ДБР! Про який контроль СБУ з боку цих органів чи ефективність санкцій суду може йти мова?” – вказав Яворський.
Правозахисник висловив здивування, що цей законопроєкт отримав підтримку західних країн. “Якщо це дорога в НАТО, то це дорога ціною нашої демократії. Але авторитарні режими в НАТО не беруть!” – наголосив він.
Олександра Матвійчук резюмувала, що правозахисники – не опоненти рефомри СБУ, а “найперші союзники” – однак реформа має здійснюватися прозоро та у відповідності до міжнародних стандартів. Вона вказала, що відповідно до законопроєктуСБУ втратить окремі повноваження лише у 2025 році.
“До цього треба ще дожити. За ці роки СБУ зможе ще зацементувати ситуацію і втримати усі повноваження. Коли ми почали говорити про загрози, до нас зверталися російські правозахисники: не повторіть наш шлях! У нас починалося так само!” – наголосила правозахисниця. І закликала нардепів прийняти пакет правок, переданий їм громадськими організаціями.
