Посиленню спроможностей у збереженні культурної спадщини в надзвичайних ситуаціях сприятиме Чорноморський регіональний хаб, про запуск якого в Українському кризовому медіа-центрі оголосила нідерландська неурядова організація «Реагування на надзвичайні ситуації в культурі» – Cultural Emergency Response (CER)
«Для нас це надзвичайно важлива подія, – підкреслив керівник Департаменту культурної співпраці МЗС Нідерландів Роберт Кворлес ван Уффорд. – Війна наразі впливає на величезну кількість культурних об’єктів у цій країні. Підтримка, яку Україні надали Нідерланди за останні два з половиною роки, переважно фокусується на військовій сфері та підтримці інфраструктури. Але водночас це також включає надзвичайно важливий компонент підтримки культурної сфери. Вона дуже близька серцям і розуму ваших людей».
Керівник програм Cultural Emergency Response Ванесса Фрага Фрол зазначила, що хаб створено у партнерстві з українськими громадськими організаціями – Агенцією стійкості культури (ACURE), Лабораторією моніторингу української спадщини (HeMo) та ГО “МЮЗЕЮМ ФОР ЧЕНДЖ” (Museum for Change).
«Ми хочемо створити структуру для того, аби краще бути підготованими, більш скоординованими і мати більш впливову відповідь, більш швидке реагування. Маємо використовувати усе знання, які за ці роки було отримані цими трьома організаціями у тій важливій роботі, яку вони здійснюють. Ці знання потрібно розповсюджувати. Спадщина є основою нашого суспільства. Досить часто на це не зважають і не звертають уваги», – заявила вона.
Чорноморський регіональний хаб буде п’ятим у глобальній мережі, створеній CER. Перший свого часу було створено у центральній Америці через природні надзвичайні стихійні лиха. Також хаби працюють на Карібах, у західних Балканах та Лівані.
Кожен з українських учасників проєкту має свій досвід у організації роботи із збереження культурної спадщини. Так, ініціатива UM for Change виникла в Одесі у 2017 року для поліпшення комунікації музеїв міста.
«Все почалося на базі Одеського національного художнього музею. Активісти зібралися і почали залучати кошти. Спочатку купили новий принтер, щоби квитки були не такі, як в СРСР, а європейські. Проектів ставало дедалі більше, однак, коли почалося повномасштабне вторгнення, ми вже зрозуміли, що в нас є певний досвід. Ми готувалися до війни, закуповували пакувальні матеріали, встановлювали супутниковий інтернет. Розуміли, що щось треба робити, якщо воно настане. І тому в перший день діяли швидко -зняли експозицію першого поверху, все запакували і сховали. На жаль, в інших культурних установах в Одесі і по Україні не було цих можливостей, і ми в рамках організації муеum for Change почали шукати партнерів і залучати кошти для збереження спадщини, підтримки команд культурних інституцій», – розповіла директорка Museum for Change Дарія Дʼякова.
Від початку повномасштабного вторгнення організація допомогла більше ніж 100 інституціям по всій Україні, починаючи із закупівлі всіх необхідних матеріалів для пакування та оцифрування колекцій, і закінчуючи пошуком і облаштуванням приміщень для перевезення та зберігання культурної спадщини.
З львівським проєктом Heritage Monitoring Lab ознайомив його засновник, голова ГО «Тустань» Василь Рожко.
«Ми документуємо руйнування української спадщини в час війниі займаємось цифровізацією музею. Для документування їздимо в експедиції. Нами вже охоплено 15 областей, близько тисячі об’єктів. Це робиться, по-перше, для моніторингу спадщини заради відновлення, і, по-друге, для криміналу проти Росії в міжнародних судах», – сказав він.
Говорячи про важливість створення Чорноморського регіонального хабу, Василь Рожко визнав, що ресурси не є безмежні, і координуватися варто.
«Хтось взагалі ще не отримав допомоги, хтось потребує чогось іншого, тепер ми можемо розподілити наші зусилля і зробити більше», – відмітив засновник Heritage Monitoring Lab.
Генеральний директор Національного музею Революції Гідності, співзасновник Агенції стійкості культури Ігор Пошивайло згадав, як в перші дні війни закордонні партнери запитували кожного і не один раз на день, чим вони можуть допомогти?
«Мені здається, от та відповідь на це питання. Це створення нових структур, які об’єднують які допомагають нам діяти ефективніше. Ми говоримо сьогодні не лише про заснування і запуск хабу. Ми говоримо також про проблеми і виклики і для нас», – додав він.
На думку Ігоря Пошивайла, новий хаб узагальнює все те, що було зроблено до цього.
«Він продовжує, він акцентує, підсилює. Наприклад, на базі Агенції стійкості культури є ресурсна база. Дуже скоро вона буде доступна онлайн. Маємо вперше перекладені і поширені серед культурного середовища методологічні матеріали щодо евакуації культурних цінностей. Тобто певні такі точкові фокусні і загальні речі. Але в межах хабу буде створено портал, де буде сконцентровано і зібрано необхідний матеріал. Його можна буде знайти диверсифіковано. Також ми матимемо офіс у Києві, де буде не тільки гаряча лінія, а і у разі необхідності формуватиметься група швидкого реагування», – повідомив Генеральний директор Національного музею Революції Гідності.