Поштова площа є однією з численних перлин столиці України. Її вважають одним з ймовірних місць хрещення України-Русі. Втім, це не завадило чиновникам часів Януковича пообіцяти цю територію під будівництво підземного ТРЦ. Завдяки зусиллям громадськості реалізацію задумів забудовника вдалось зупинити. Однак, активісти знову звертаються за допомогою до суспільства. Цього разу вони хочуть звернути увагу на спробу знищення Музею однієї нації на Поштовій площі. Чи вдасться зберегти цю низову ініціативу і як спонукати місцеву та державну владу задіяти дієвий механізм захисту культурної спадщини? Про це йшла мова на брифінгу “Війна можливостей. Чергова спроба знищити Музей однієї нації на Поштовій площі ”.
З хронологією подій ознайомила співзасновниця Музею однієї нації на Поштовій площі, голова робочої групи утвореної МКІП Ольга Рутковська.
В 2012 році стартувала реконструкція транспортної розв’язки на Поштовій площі. В ході робіт вирішили терміново розпочати будівництво в підземному просторі торгово-розважального центру. Відкрився дуже цікавий археологічний пласт. Це фактично залишки середньовічного кварталу, в якому містяться абсолютно унікальні речі, пов’язані і з діяльністю стародавнього київського порту і з хрещенням України – Русі. Звісно, забудовнику довелось відкласти свої плани, а у 2015 році місце було взято на облік як щойно виявлений об’єкт археологічної спадщини.
Потім, у зв’язку з намірами його забетонувати, на захист пам’ятки почала гуртуватись громада Києва. Виник цілий громадський рух спротиву, до якого увійшли 20 активних об’єднань. Його дії були направлені на те, щоб змінити плани по підземному простору Поштової площі і створити там сучасний археологічний музей. Відразу з’явилась ініціатива просувати цей об’єкт як пам’ятку національне значення. Справа дійшла до постанови Верховної Ради про збереження історико-культурної спадщини Поштової площі. Сам Музей однієї нації із власною експозицією запрацював у 2019 році. З того часу і почали з’являтися проблеми.
Головна з них на сьогодні – намагання міських чиновників вивести об’єкт із зони відповідальності Міністерства культури та стратегічних комунікацій. В цьому активісти бачать спробу повернути цю історію до інтересів забудовника.
З одного боку, ідею із будівництвом у підземному просторі Поштової площі побороли, розповідає голова Громадського руху Почайна, співініціаторка створення Музею однієї нації на Поштовій Аннабелла Моріна.
«Юридична ситуація ніби вирішена. У 2021 році на рівні Верховного Суду було відмінено містобудівні умови та обмеження. Весь цей час там було і діє кримінальне провадження, оскільки це самозахоплення земельної ділянки. Вони не відвели землю для будівництва, і був накладений арешт, а на початку цього у зв’язку з аварійністю цей арешт відмінили. Але ж вони довели до цієї аварійності. Місто як користувач і власник цієї ділянки було повинно з цією аварійністю боротися і провести якісь протиаварійні роботи», – додала вона.
Ще у 2018 році Київрадою було прийняте рішення про припинення цього інвестиційного договору, однак, воно і досі не виконано. Пояснюють все тією ж аварійністю. На думку Аннабелли Моріної, розірвати замкнене коло і захистити цю ділянку можна тільки на рівні Президента і держави.
Так вважає і голова Музею однієї нації на Поштовій площі Віталій Білецький, який впевнений, що цю громадську ініціативу вдасться відстояти.
«Я можу зразу здивувати і попередити всіх тих, хто намагається знищити музей і пам’ятку на Поштовій площі, бо це є одне ціле, – сказав він. – Музей визнано міжнародними спільнотами музей, він веде активне партнерське спілкування з багатьма музейними установами світу. Він як існував, так і буде існувати. Нічого знищено не буде. Звертатися до міжнародних організацій та партнерів сьогодні – це крайня дія. Сподіваюся, що нас почують на Банковій і висловлять позицію з приводу цього. Одне слово може змінити все».