В прес-центрі Українського кризового медіа-центру презентували звіт про основні інформаційних операції Російської Федерації щодо пандемії COVID-19. Авторки звіту – Олександра Цехановська, керівниця груп з аналізу гібридних загроз УКМЦ, та Любов Цибульська, голова Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Мета звіту – систематизувати основні тренди і приклади російської дезінформації стосовно пандемії коронавірусу, проаналізувати та прокомунікувати західній аудиторії знахідки щодо того, якого рівня дезінформація стосовно пандемії досягла в Україні.
«Ми базувалися на аналізі відкритих джерел. Це було російське телебачення, українські канали, які належать Віктору Медведчуку, онлайн інформаційне поле, зокрема Телеграм і Вайбер, які стали найбільшими розсадниками дезінформації. Ми змогли виділити основні наративи про пандемію. Пандемія стала інформаційним приводом, який дозволив Кремлю просувати свої старі антизахідні ідеї, але в новій обгортці. Ідеї завжди залишається незмінними і це говорить про адаптивність і сталість російської пропаганди», – пояснила Олександра Цехановська.
Серед основних наративів у звіті виділені наступні:
- Авторитарні уряди більш успішно впоралися з пандемією;
- Західні союзи неефективні і мають розпастися під час пандемії;
- Євроінтеграційні наміри країн-кандидатів на членство в ЄС, насамперед України, є марними в умовах пандемії;
- Пандемія показала що західні ліберальні цінності не є ефективними і їх час пройшов.
Окремим аспектом дезінформаційних кампаній Кремля, за словами авторок звіту, є теорії змови. Це окремий пласт дезінформації, який є найнебезпечнішим, бо підриває критичне мислення населення. Найпоширенішою є теорія про коронавірус як про американську біологічну зброю. Експерти кажуть, що ефект такого роду дезінформації дуже довгостроковий, а коли критичне мислення підірване – просувати будь-які фейки стає простіше.
«Якщо говорити про наративи – простежується робота згори до низу: їх централізовано створюють і спускають до розповсюдження через різні канали інформації. Щодо конспірології – не можна сказати, що теорії змови хтось придумує в Кремлі. Влада скоріше знаходить вже існуючі проблеми і робить їх гіперболізованими та поширюють всіма каналами. Нічого вигадувати не доводиться», – розповіла Олександра Цехановська.
Основним типом інформаційних атак Кремля є атаки на державні інституції і підрив у населення довіри до них. В Україні рівень довіри до таких інституцій як наприклад Міністерство охорони здоров’я традиційно низький і в Кремлі знають про це і активно використовують. Також учасники презентації розповіли про активні заходи Кремля, до яких він регулярно вдається. В контексті пандемії, найяскравіші приклади активних заходів – накручування місцевого населення з метою здійснення агресивних дій щодо евакуйованих з Китаю громадян в Нових Санжарах та заклики УПЦ МП до вірян приходити на служби незважаючи на оголошені протиепідемічні заходи.
Любов Цибульська зазначає, що всі кремлівські операції мають багато спільного і це не залежить від того, зачіпають вони тему охорони здоров’я, культури або війни. Проте, на її думку, охорона здоров’я – це ідеальна тема для дезінформації, бо вона стосується кожного.
«Тут величезне поле для гібридного впливу. При цьому, будь-які наші євроінтеграційні зусилля можна поставити під сумнів, якщо нівелювати нашу медичну реформу, вакцинацію та карантинні обмеження. Кремль хоче щоб ми перестали намагатися ставати кращими, реформуватися, наближатися до європейських стандартів, полишили надії йти до Європи і повернулися в зону впливу Кремля», – підкреслила вона.
Любов Цибульська наголошує, що можна з великою точністю передбачити що в будь-яку наступну кампанію будуть залучені ті самі агенти. На сьогодні необхідно посилювати сферу охорону здоров’я і розслідувати діяльність агентів Кремля. Інакше України буде змушена постійно спростовувати меседжі, які вони просувають.
Петро Боднар, керівник проекту з моніторингу російської дезінформації видання Texty.org.ua, доповнюючи розповів, що у 2020 році масштабною подією були місцеві вибори, і саме вони стали ціллю російської дезінформаційної атаки. Згодом, цікавим чином дезінформація стала поєднувати місцеві вибори і пандемією.
«Спочатку була велика увага до карантинних обмежень, про їх шкідливість для бізнесу і людей. Дуже часто звучав наратив про федералізацію. Генадій Кернес ледь не став героєм федералізації коли він протестував проти карантинних обмежень. Ближче до виборів наратив звузився до просування та рекламування ОПЗЖ», – поділився він власними спостереженнями.
Також, з кінця літа 2020 року Віктор Медведчук почав піднімати тему про доступ до російської вакцини та можливість її використання. З початком вакцинації почала розкручуватися тема вибору вакцини та вимірювання різниці між ними. Кампанія продовжилася повідомленнями про велику кількість побічних ефектів від вакцин.
«Пандемія додала роботи для фактчекерів. По всьому світі проблеми та фейки майже однакові. За час пандемії найбільше фейків було на тему вакцинації. На другому місці – фейкова пандемія та наратив про те, що коронавірус насправді не існує. Третє місце – фейки про карантин та його тривалість і ефективність. Також було багато фейків про ефективність масок, тестів, про чіпи і Біла Гейтса», – розповіла Олена Чуранова, фактчекерка, редакторка проекту StopFake.
Вона додала, що фейки, які розповсюджуються в рамках російських дезінформаційних кампаній, перетинаються з класичними кремлівськими наративами. Серед них фейки про неминучий голод в Україні, слабку українську армію, про тестування американських вакцин на українцях та жертви української системи охорони здоров’я.