29 червня Український кризовий медіа-центр провів експертне обговорення на тему «Вступна кампанія 2022: Чи готові виші, держава, абітурієнти».
Олег Шаров, Генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти Міністерства освіти та науки України, окреслив три ключові моменти вступної кампанії 2022 р. По-перше, цьогорічний вступ максимально цифровізований; немає необхідності приходити до вишу з оригіналами документів – достатньо подати їх через електронний особистий кабінет. По-друге, широке коло абітурієнтів зможе поступити на контракт на більшість спеціальностей, подавши мотиваційного листа – новація цьогорічної кампанії. По-третє, абітурієнти, які перебувають у зонах бойових дій та на окупованих територіях матимуть змогу здійснити вступ на основі усної співбесіди у дистанційному форматі.
Олена Бондаренко, співголова ГО «Батьки СОС», підкреслила, що учні готувалися здавати зовнішнє незалежне оцінювання із 4-5 предметів. Тож незалежний мультипредметний тест і мотиваційний лист виявилися несподіванкою. Спікерка наголосила, що НМТ більш лояльний, ніж попередні тести ЗНО, це зумовлено реаліями війни та ускладненням навчального процесу.
«Ми з карантину стрибнули у війну – це удар по освіті», – підкреслила співголова ГО «Батьки СОС».
Вона також порушила питання безпеки, батьків непокоїть скупчення учнів, які здаватимуть НМТ будуть зібрані у великих групах.
Олег Шаров запевнив, що «безпека буде гарантована інструментальними заходами, буде зроблено все можливе відповідно до законодавства і сумління». У минули роки абітурієнт здавав 4-5 тестів ЗНО, витративши на це 7-8 годин, зараз проводять лише один тест тривалістю 2 години. Також зменшено кількість учнів в одному приміщенні, раніше тест писали по 180 осіб в одній школі, зараз – по 50-60, щоб у разі повітряної тривоги, усі могли спуститися в укриття. Таким чином Міністерство освіти та науки намагається мінімізувати ризики, викликані реаліями військового стану.
Спікер також наголосив, якщо під час тестування оголошено про повітряну тривогу, всі учасники імперативно переходять до укриття. Якщо хтось із учасників відмовиться йти до укриття, їх тест вважатиметься перерваним. Якщо тривога буде дуже тривалою, тестування буде вважатиметься таким, що не відбулося, учні зможуть пройти повторний тест в інший день основної чи додаткової сесії. З мотивів безпеки, МОН не розголошує точні дати та місця проведення тестування.
Ольга Чабанюк, заступниця голови Профспілки працівників освіти і науки України, окреслила низку викликів, які зараз стоять перед освітніми закладами.
«Щоб навчальний рік почався в офлайн режимі, потрібно обладнати укриття, щоб усі учасники процесу туди перемістилися в разі небезпеки. На жаль, не всі заклади можуть це виконати. Приміром, є історичні будівлі, де технічно неможливо переобладнати підвальні приміщення в укриття. До того ж, якщо в навчальному закладі навчається 15 тисяч студентів, нема можливості їх всіх помістити в укриття. Багато гуртожитків заселені ВПО, чиї будинки зруйновано; тож студентів просто нікуди селити», – підкреслила вона.
Спікерка наголосила, що заклади освіти повинні самі визначити формат навчання у 2022/2023 навчальному році: онлайн, офлайн чи змішаний. Приміром, для студентів, які вивчають біологію, фізику чи хімію вкрай важливі лабораторні заняття, які неможливо проводити дистанційно.
«Діджиталізація – це наш коник, маємо доносити освіту в онлайн форматі. В нас просто немає іншого вибору. Ми не можемо поставити на паузу навчальний процес. Учням і студентам важко, та ми мусимо зробити все, щоб наші діти не були втрачені», – сказала Олена Бондаренко.
Ольга Чабанюк також порушила питання, як повернути в Україну молодь, що через війну виїхала за кордон.
«Потрібно в тих закладах вводити українську мову, вивчати культуру, щоб діти могли спілкуватися з нашими викладачами та вчителями. Центри здачі НМТ є майже у всіх великих містах та столицях. Я вважаю, що це великий крок заради повернення нашого наукового потенціалу назад в Україну», – резюмувала спікерка.
Олег Шаров підсумував: «У нас будуть втрати науково-технічного потенціалу, але наше завдання – максимально врівноважити систему та використати потенціал, який у нас буде».
