10 вересня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулося обговорення “Паралімпійський тріумф України” з нагоди повернення нашої збірної з Токіо.
Нагадаємо, там паралімпійська збірна України зайняла поважне шосте місце у неофіційному медальному заліку. Українські паралімпійці здобули 98 медалей – 24 золоті, 47 срібних та 27 бронзових. Український плавець Максим Крипак став найтитулованішим спортсменом Паралімпіади 2020.
У світовому розрізі українські паралімпійці ще ефективніші, ніж це здається на перший погляд. Як пояснив президент Національного комітету спорту інвалідів України Валерій Сушкевич, наша збірна отримала всього на 6 медалей менша за команду США – хоча чисельний склад вдвічі менше за американський! Феномен української збірної приволік світову увагу – секретом нашого успіху зацікавились журналісти “The New York Times”.
Як зазначила п’ятнадцятиразова паралімпійська призерка Олена Акопян, за останні декілька олімпійських циклів значно покращилася ситуація з доступом людей з інвалідністю до спортивних баз та інфраструктурою в цілому. І це, на її переконання – один з наслідків яскравих перемог українців на попередніх Паралімпіадах.
Валерій Сушкевич зазначив, що перемоги української збірної були б неможливі без сили духу людей, які мають фізичні обмеження, але не готові ставити на собі хрест. Хоча за тридцять років незалежності ситуація для них покращилася, все одно залишається низка проблем – починаючи від браку національної паралімпійської бази і завершуючи недостатньою державною підтримкою паралімпійських чемпіонів.
“Коли говориш з молодою людиною (з обмеженими можливостями – ред.), яка тільки приходить у спорт, то проблеми транспортної недоступності, архітектурних бар’єрів, великої недоступності спортивних знарядь, проблеми з освітою, працевлаштуванням сильно на них тиснуть.
Однак є вплив цих перемог. Завжди після Паралімпіади влада робила кроки назустріч нам. Є розуміння влади що людина з інвалідністю може бути повносправним громадянином. Але за два-три роки цей імпульс вичерпується”, – поділився Сушкевич.
Директор Фонду “Ветеранська десятка” Володимир Гаврилов вказав, що надзвичайні успіхи українських паралімпійців були б неможливі без ветеранського руху та тієї інфраструктури з реабілітації учасників бойових дій, які з’явилися в Україні після початку російської агресії в 2014 році.
За цей час понад 10 тисяч українських воїнів зазнали поранень, більше п’яти сотень пережилиапутації кінцівок. Втім, їх життя не закінчується. Українці беруть участь в американському щорічному Марафоні морської піхоти, заснованому в 1973 році ветеранами В’єтнаму.
10 жовтня цього року в Києві відбудеться перший чвертьмарафон для військових, в якому візьмуть участь як представники керівництва Генштабу, так і ветерани з інвалідністю. В тому числі й учасник обговорення Вадим Свириденко, уповноважений президента України з питань реабілітації учасників бойових дій. Під час боїв за Дебальцеве Вадим втратив усі кінцівки – однак він продовжує своїм прикладом мотивувати усю ветеранську спільноту.
Спортивний журналіст каналу “Equalimpic” Ігор Мартиненко наголосив, що паралімпійські успіхи неможливі без ветеранського руху – однак цей момент приволікає незаслужено мало уваги мас-медіа та суспільства. Тож Мартиненко закликав колег глибше усвідомити свою роль та потенціал у висвітленні цієї важливої для всього суспільства теми.
Надихаюче резюме обговорення зробив Валерій Сушкевич, звертаючись до людей з інвалідністю. “Рухайтесь, не опускайте руки, перемагайте, як наші паралімпійці! Вірте в перемогу України!” – закликав він.