Menu

Переселенцям потрібна допомога не рибою, а вудкою: в УКМЦ презентували ініціативу “Проєкт Надія”

Довгострокові рішення для переселенців: допомога для нового початку життя

18 жовтня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбувся брифінг “Довгострокові рішення для переселенців: допомога для нового початку життя”, присвячений презентації діяльності Благодійного фонду “Проєкт Надія”.

Надія Ткаченко, засновниця та директор благодійної організації “Проєкт Надія” (США), пояснила, що проєкт має на меті давати надію та стабільність для внутрішньо переміщених українців.

“До 14 мільйонів українців були змушені переїхати зі звичних місць. 7 мільйонів з них залишили країну, інша половина – внутрішньо переміщені особи. Люди надзвичайно об’єднані у наданні першої допомоги, їжі та житла переселенцям. Я українка, мої корені звідси, я народилася в Казахстані, громадянка США, але зараз живу тут. Після початку російського вторгнення я займалася допомогою переселенцям на західному кордоні України, їх виїздом до країн ЄС. З часом я зрозуміла, що потрібні більш довгострокові рішення. Криза переселенців перетворюється на житлову кризу, ціни на житло в західних регіонах України – велика проблема. Це також соціоекономічна криза – більшість людей втратила роботу та джерело доходів”, – пояснила контекст Надія Ткаченко.

Засновниця “Проєкту Надія” вказала, що більшість волонтерських організацій займаються допомогою з пошуком їжі, притулку та ліків для біженців, які тільки-но прибули до регіону. Втім, найбільшими проблемами для переселенців є порівняно довгострокові – це де жити і де знайти роботу. Тож вона вирішила зосередитися саме на пошуку цих рішень – щоб люди були більш самовпевненими та мали змогу перебудувати свої життя у відповідності до нових обставин.

Надія Ткаченко резюмувала три основні напрямки роботи проєкту: сприяння отриманню переселенцями комфортабельного житла, підтримка з соціальною адаптацією і допомога у пошуку роботи.

Андрій Дорошук, засновник та директор Благодійного фонду “Проєкт Надія” (Україна), зіронізував, починаючи свою промову: “ніщо не зупинить ідею, час якої настав”. За словами волонтера, переселенці прибувають до Ужгорода зі Сходу з 2014 року, і попри всі розбіжності у ситуаціях їх всіх об’єднувало, що вони втратили місце, яке могли назвати домом.

“Ідея проєкту з будівництва житла для переселенців під викуп з’явилася давно, але 24 лютого поміняло всі плани. Ужгород був наводнений людьми, які шукали прихистку та безпеки, тож треба було займатися найнагальнішими справами. Ми з сином приймали людей на 2-3 дні, допомагали з пошуком прихистку на довший час. І в мене почало вимальовуватися бачення, як їм допомогти. У квітні я познайомився з пані Надією, наші думки виявилися схожі”, – поділився Андрій Дорошук. 

Андрій та Надія узгодили концепцію надання переселенцям житла. Створення містечок із модульних будинків не вирішує проблему, але створює ще більші проблеми – призводить до непорозуміння з місцевими громадами, виникнення своєрідних гетто. Місця для проживання переселенців мають бути в самих місцевих громадах. Також людям потрібна соціальна адаптація. Це нелегкий і нешвидкий процес, але разом з партнерами з Ужгорода “Проєкт Надія” вже має важливі напрацювання. Наразі пілотна активність проєкту відбувається в селі Добриничі, де вже почалися будівельні роботи. Спочатку партнери розглядали можливість створення нових будинків через каркасне або модульне будівництво. Однак після зустрічі з місцевою владою виявили, що є багато закинутих або аварійних будівель, на реконструкцію яких у місцевих громад немає коштів.

“В одному з сіл ми знайшли приміщення для соціального центру, де плануємо проводити навчання не тільки для дітей, але й для дорослих”, – розповів Андрій Дорошук.

Надія Ткаченко продовжила презентацію, висловивши подяку усім партнерам та донорам “Проєкту Надія”, починаючи від місцевої влади, місцевих громадських організацій Закарпаття і завершуючи Українським конгресовим комітетом Америки. 

“Наш проєкт не про будинки, стіни і вікна, а про людей – про відновлення їх життя. Коли ми шукаємо партнерів чи фінансову підтримку, ми розглядаємо саме людей нашою головною метою. Ми маленька, але потужна і амбіційна організація. Наразі ми фокусуємося на маленьких та середніх проєктах, які можуть бути виконані швидше – ми аж ніяк не конкуруємо з великими інфраструктурними проєктами. Наш перший проєкт у селі Добриничі виглядає невеликим, почали з нуля, але це основоположний камінь для подальшого розширення і повторення таких проєктів”, – наголосила Надія Ткаченко, закликавши потенційних партнерів та донорів долучатися до діяльності її ініціативи а акцентувавши на її прозорості й ефективності.

Андрій Дорошук долучився до заклику колеги, висловивши окрему вдячність БФ “Дитячі містечка”, ГО “Серце до серця”, “ВостокSOS”, “IT-кластер Закарпаття”, та компанії “Надія України”.