Menu

Під літерою Ц: Федоров про трансформацію України

За три роки усі публічні послуги громадянам та бізнесу в Україні будуть доступні онлайн, а частка IT-індустрії у ВВП країни повинна скласти 10 відсотків. Такі амбітні завдання перед собою поставив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Про те, як цього досягнути, він розповів в Українському кризовому медіацентрі на зустрічі з журналістами Донецької, Харківської, Запорізької та Дніпропетровської областей.

Федоров очолює молоду команду управлінців, 70 % з яких не мали жодного досвіду роботи на державницьких посадах. В них багато задумів, і вже є результати.

«За цей рік ми запустили багато сервісів, – продовжує міністр. – Найшвидша реєстрація бізнесу у світі, першими запустили електронні паспорти. Завдяки Е-малятко, 70-80 % народжених дітей за останні місяці зареєстровані через одну електронну заяву без відвідування державних органів. Це дуже круто для бренду України у світі».

Відзначаючи цифровізацію, як одну з головних цілей, в міністерстві підкреслюють, що роблять це для того, щоб кожному українцю не потрібно було приходити в державні органи та установи, збирати довідки і витрачати свій час. І щоб всі до цього звикли, як до купівлі в інтернеті залізничних квитків або сплати комунальних послуг.

Зрозуміло, цей шлях непростий. Перед тим, як на повну потужність запустити електронну державу, треба навести лад у нескінченній кількості реєстрів. Сьогодні менеджери і на центральному і на регіональному рівнях дуже багато рішень приймають на основі неякісних даних. Взяти наприклад місце реєстрації. Її зміна стала настільки складним та неефективним процесом, що тепер кожна третя людина проживає не за місцем реєстрації, а близько мільйону українців взагалі її не мають.

«Раніше оцифрувати цю послугу було неможливо через те, що всі реєстри територіальних громад між собою не взаємодіють. Якщо людина переїздить в інше місто, неможливо цю інформацію передати онлайн. А в нас таких тисячі реєстрів. Як можна спланувати будівництво того ж садочку, коли  ми не знаємо, скільки людей мешкає на цій території?» – запитує Федоров.

Він згадує, як уперше подивився на кількість реєстрів. Їх навіть неможливо порахувати. В них був такий жахливий стан, що стало зрозумілим, чому на них заробляли, а персональні дані витікали. 

Що з цим робити? Журналіст Громадського телебачення з Харкова Богдан Геньбач – один з тих представників ЗМІ, хто бере участь в проекті «Протидія дезінформації на півдні та сході України», який за підтримки Європейського Союзу організував Український кризовий медіацентр разом з Естонським центром східного партнерства. Він запитує міністра: чи буде оптимізовано відкриті реєстри? Наприклад, судовий? А ще , додав він, в Харкові реєстр актів міської ради навіть немає пошуку, а в деяких громадах досі немає сайтів.

Федоров розказав про деякі рішення, які спростять роботу з реєстрами: «Ми придумали IT-продукт, який допоможе різним командам – міністерствам, державним організаціям або міським радам – дуже швидко запустити реєстр без кодування, маючи просто розумного менеджера. Ти можеш просто намалювати бізнес-процес, і створюється реєстр. Рік працювали над цією системою. Зараз запустили перший реєстр. Цікаво, що цей продукт не має залежності від підрядника. А ще створюємо сайт, на якому будуть зібрані всі безкоштовні рішення для громад. Береш, використовуєш. Плануємо запустити його в найближчі тижні».

В тому, що саме Михайло Федоров очолив це відомство, є своя закономірність. Історія його власного успіху почалася ще в 9 класі, коли родина зібрала гроші та купила хлопцю комп’ютер. Інтернет відкрив нові можливості у спілкуванні, отриманні інформації, навчанні, а згодом і в бізнесі. Це дозволило переїхати з рідної Василівки у Запоріжжя, а потім – у Київ. Тепер він прагне, щоб інтернет та новітні технології так само змінили життя українців.

Серед інших завдань міністерства цифрової трансформації – до 2024 року забезпечити швидкісним інтернетом 95 % населення, соціальних об’єктів і головних автошляхів. Це той фундамент, на якому житиме та розвиватиметься цифрове держава.

Розуміючи, що багато віддалених сіл не мають покриття швидкісним інтернетом, уряд вирішив піти на зустріч територіальним громадам, запровадивши механізм інтернет-субвенції. Громаді лише треба з’ясувати з місцевим провайдером ціну питання та подати заявку у міністерство. Як результат, 3 тисячі сіл цьогоріч повинні під- єднатися до оптичного інтернету. На це держава витратить 500 мільйонів гривень.

У міністерстві очікували, що в реалізації подібних проектів неминучі труднощі, особливо, коли мова йде про великі обсяги державної допомоги. Тому питання харківської журналістки Ірини Обихвіст про проблеми з отримання інтернет-субвенції Валківською територіальною громадою, було сприйнято з розумінням. Михайло Федоров обіцяв розібратись.

Він впевнений, що рано чи пізно швидкісний інтернет дійде до кожного українського села. І першими його отримають ті громади, які вже надали заявки. Однак, не менш важливо і те, щоб процес виділення субвенції був прозорим. В міністерстві знають, як це контролювати. До речі, здійснювати контроль можна і зовні.  Для цього створено сайт, який дозволяє відстежувати проходження кожної заявки.

Під час колективного інтерв’ю з очільником відомства регіональних медійників цікавила безліч тем – від запровадження правового режиму Дія Сіті  до цифровізації медичних документів.

Олексій Ладика з Краматорську попросив прокоментувати  чутки про вразливість для шахраїв електронних паспортів. Федоров категорично відкинув цю можливість: «Ми запускаємо конкурс – мільйон гривен тим, хто знайде вразливість в додатку ДІЯ. Він не зберігає персональних даних, та лише відображає те, що є в реєстрах. Це як телевізор і студія. Коли ви дивитесь телебачення, і вам щось не сподобалось, можете розбити екран. Це жодним чином не позначиться на роботі студії та сигналі. Так само зі смартфоном. Якщо з ним щось зробити, з реєстром нічого не станеться. Електронні паспорти безпечніше ніж паперові. Інша справа, що потрібно створити культуру використання. До речі, цифрова культура зростає. Вже 6 мільйонів українців оновили застосунок з електронними документами. Це результат, на який ми не сподівалися».

Маргарита Днєпровська з Бахмуту розповіла, що на перетині лінії розмежування додаток «Вдома» є суттєвою проблемою для людей. По-перше, це багатогодинні затори через те, що в додатку стався черговий збій, і особливо літні люди змушені подовгу чекати. По-друге, не у всіх є сучасні смартфони, на який можна встановити цей додаток. На цьому навіть налагодили бізнес з продажу смартфонів.

Міністр вважає цей додаток застарілим. На його думку, програмний продукт свої функції вже виконав, і було б краще «Вдома» вимкнути, аби не створювати проблеми для людей.  

«У нас єдиний випадок був, коли вибухнув дата-центр, внаслідок чого додаток не працював кілька годин. Однак, ми знаємо про проблеми на лінії перетину, і зараз виписуємо нормативний правовий акт про те, що робити, якщо не працює дата-центр, і що робити з електронним документом. Ми готові знаходити нові рішення та інструменти – давайте нам завдання», – відповів Михайло Федоров.

Стосовно Дія Сіті  є надії, що з нового року проект розпочнеться, але за умови, якщо в поточному році будуть ухвалені всі потрібні закони. Очільник відомства впевнений: коли цей режим запрацює, сьогоднішні аргументи противників втратять сенс.

Тему цифровізації освіти підняв Михайло Єремєєв з Костянтинівки. Карантин показав, що багато учнів і вчителів не мають можливості виконувати домашні завдання та проводити уроки онлайн. Чи можуть вони розраховувати на допомогу від держави?

Міністр заявив, що виділена субвенція в розмірі майже мільярду гривень на закупівлю комп’ютерів для вчителів. Заступники Федорова в кожній області стежитимуть за тим, щоб ці кошти нікуди в сторону не пішли. Він сам припустив, що на наступний рік субвенція буде збільшена. Крім цього, 500 шкіл вже підключили до електронних щоденників, і зроблено це було безкоштовно.

Підвищення рівня цифрової освіти населення – окремий напрямок роботи міністерства. Ціль – 6 мільйонів українців навчити базовій цифровій грамотності. Щоб люди, маючи інтернет та комп’ютер, могли не тільки гратися та дивитись фільми, а й розвиватись,  заробляти гроші.

«Ми провели дослідження, – поділився Федоров. – Воно показало, лише що 53 % українців мають середній рівень володіння цифровими навичками. Вони бояться Е-держави. Думають, що це якійсь монстр. Що все контролюється та за усіма дивляться. Це треба якось розвіювати. Тому дуже важливо пропагувати це в суспільстві, ділитись, актуалізувати. Багато молодих людей працюють в IT-секторі. Всі вони мають можливість купити і подарити смартфони своїм батькам і бабусям. Завдяки комунікації в інтернеті в них розвиваються нейронні зв’язки, і взагалі інший настрій. Вони стають не такі одинокі».

Це безпосередньо має вплинути на якість життя, -переконують у відомстві.Будь який стрибок в інноваціях відбувається там, де є запит на освіту. А це в свою чергу залежить від стану економіки та робочих місць. Звідси бажання побудувати найкращій у світі податковий та правовий режим для технологічних компаній. Щоб не було як зараз, коли хто тільки не намагається забрати з України айтішників.

У цифрову епоху стояти на місці – означає залишатись з минулим. Слова часто не встигають за діями. Ось й питання, яке під час колективного інтерв’ю з Михайлом Федоровим порушила Вікторія Повержук зі Слов’янська, наповнилось новим змістом. Її цікавило перспектива трансформації в онлайн медичних документів.  Введення електронних лікарняних, про намір запуску яких розказав міністр – вже реальність. Відтепер пацієнтам не доведеться нести на роботу паперовий листок непрацездатності, щоб зафіксувати факт тимчасової непрацездатності.  В особистому електронному кабінеті страхувальника (роботодавця) на вебпорталі Електронних послуг Пенсійного фонду України роботодавець зможе роздивитись усю необхідну інформацію про е-лікарняні.

Отже, ще один крок з цифрової трансформації України зроблено. Для Федорова та його команди фінальна точка треку – кінець 2023 року, коли наступникам можна буде здати ключі від цифрової держави.

Захід відбувся у рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства “Протидія дезінформації на півдні та сході України” за підтримки Європейського Союзу.