У травні 2021 року Державне бюро розслідувань та Офіс Генерального прокурора України повідомили про завершення досудового слідства у справі вибухів військових складів у Сватовому у жовтні 2015 року. ДБР планує найближчим часом передавати до суду справу, щоб притягнути до кримінальної відповідальності двох українських військовослужбовців лише з формальних підстав. В прес-центрі Українського кризового медіа-центру під час брифінгу адвокатом Іллею Костіним оприлюднились необґрунтованість підозри, а також провелись паралелі з подібними вибухами, що відбувалися в той самий час у Чехії та Болгарії.
Дати вибухів на складах в Чехії (2014 р), Болгарії (2014-2015 рр) та Україні (2015, 2017-2018 рр) сходяться з початком війни або початком активних бойових дій на території нашої держави. У Чехії в 2014 році знищено близько 150 тон боєприпасів. Планувалася їх відправка в компанію болгарського торговця зброєю Гебрева, який постачав озброєння в Україну та інші країни. Прокуратура Болгарії зазначає, що є зв’язок між спробою отруєння болгарського торговця зброєю Еміліана Гебрева і вибухами на військових складах у Болгарії та Чехії, а також щодо причетності до цих інцидентів російських громадян.
Вибухи на складах України – це основні вибухи, які були. У м. Сватове (29.10.2015) знищено близько 3,5 тисяч тон боєприпасів, БМ та ТЗМ до РСЗВ «Ураган», у м. Дружба, Ічнянський район, Чернігівська область (09.10.2018) знищено зокрема снаряди до БМ-21 «Град», БМ-27 «Ураган», у м. Калинівка (26.09.2017 року) вибухнули одні з найбільш затребуваних у армії типів боєприпасів — в основному 125 мм танкові снаряди, 122 мм реактивні снаряди РСЗВ БМ-21 «Град», 122 мм гаубичні снаряди, 82 і 120 мм міни для мінометів. Не вибухнули і вціліли сховища особливо цінних 152 мм гаубичних снарядів і 220 мм реактивних снарядів РСЗВ БМ-27 «Ураган».
За словами Іллі Костіна, всі ці вибухи об’єднує одне – мета. Вони були направлені на знищення частини боєприпасів, які не виробляються в Україні, які є найефективніші та найпотужніші у використанні на війні. «Спільне між вибухами у Болгарії та Балаклії – це знищення зброї ЗСУ або зброї, яка мала попасти до нашого війська. Всі слідчі органи вважають основною причиною вибухів диверсію», – пояснює адвокат.
Військовослужбовцям, майору Валентину Гулиніну та підполковнику Олександру Отроху, інкримінують частину 3 статті 425 КК України «Недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду в період особливого стану». Санкція статті передбачає покарання до 7-ми років. За даними слідства, через недбале ставлення до служби двох командирів реактивних артилерійських батарей 29 жовтня 2015 року загинуло три особи та було заподіяно шкоди на суму понад 15 мільйонів гривень. Валентин зараз служить у 58 бригаді. Олександр – командує дивізіоном РЗСВ Ураган в зоні ООС, і на всі слідчі дії він змушений приїжджати із зони бойових дій. Дійшло до того, що командування вимушено було написати листа до слідчого, щоб врахували важливість покладених завдань на Олександра та обстановку в зоні ООС.
Згідно з оголошених підозр, вони розташували свої батареї артсистем біля складів, які вибухнули і, тим самим, порушили нормативи радянських часів, внаслідок чого техніка була знищена. Але це неправда. Командир батареї не має управлінського права вирішувати де розташовувати для зберігання техніку, яка, крім того, підпадала під виведення з лінії фронту згідно Мінським домовленостям. Все пересування техніки повинно було узгоджуватися з командувачем АТО та ГШ. Немає жодного підтвердження, що Валентин та Олександр повинні були виконувати нормативи про відстань розташування техніки від складів. Ба більше, питання диверсії почало звучати в офіційних процесуальних документах слідства тільки зараз.
В підозрах немає жодного причинно-наслідкового зв’язку між загиблими та діями (бездіяльністю) Валентина та Олександра. І не може бути, тому що люди загинули внаслідок пожежі через вибухи на складах, а не техніки, яка належала до батарей Валентина Гулиніна та Олександра Отроха. Більше того, загинуло 4 особи: 49-річна Людмила Солчинська та ще троє військовослужбовців, але в оголошенні пресслужби ДБР вказується тільки 3 особи. Стиль пресслужби ДБР.
Валентин Гулинін та Олександр Отрох, військовослужбовці ЗСУ розказали про те, як відбувалась ситуація в той час та чому вони опинилися біля складів в 2015 році.
Ольга Решетилова, експертка з питань прав людини у секторі безпеки та оборони досліджувала розслідування злочинів вибухів на складах. В протоколах дослідження було зафіксовано опитування свідків, які вказали, що бачили, що «щось летіло із зовнішніх складів». Тобто, пожежа на складах була спричинена зовнішньою дією. Через тиждень прокурор Матіос заявив, що розслідування триває є статтею трудової недбалості. З того моменту суспільна увага, що потрібно розслідувати терористичний акт, була зміщена на те, що нібито у підривах на складах винні самі українські військовослужбовці. Після того випадку на інших складах також були вибухи, але військовослужбовці намагались самі зупинити пожежу.