10 лютого у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулося ініційоване УКМЦ публічне обговорення на тему “Розбудова або нищення? Чи пожертвують архітектурним ансамблем ВДНГ заради Президентського університету”. Ми запросили представників Національного комплексу “Експоцентр України”, центральних органів влади, представників проєкту Президентського університету, а також незалежних архітекторів та мистецтвознавців, щоб обговорити ситуацію, що склалася навколо знесення 19-го павільйону ВДНГ та планів з масштабної реновації цього комплексу.
Першим виступив Віталій Молочко, архітектор Президентського університету, який став єдиним представником з боку влади на цьому обговоренні. Він наголосив, що поділяє позицію із захисту пам’яток архітектури минулого і “продовжує це робити”.
“Наша команда не може охопити все – існує дуже багато пам’яток, історичних будівель, будівель модернізму. Нам потрібно їх захищати не тоді, коли їх руйнують, а до того – надавати статус пам’яток архітектури. Але я також захищаю ідею Президентського університету. Сперечаючись про цей павільйон, ми не втілюємо ідею університету 4.0 і переходу до шостого технологічного укладу”, – заявив Молочко.
Як вважає архітектор, говорити про створення Президенсткого університету на базі вже існуючих інституцій або навіть будівель – неможливо. “Такого не було в нас вже 30 років, не будувалися нові університети”, – запевнив Молочко.
На думку архітектора Президентського університету, зміни на території ВДНГ відбуваються доволі прозоро.
“Наш генеральний замовник – це структура Міносвіти, яка і розробляє наповнення університету. Вони звернулися до НК “Експоцентр України”, інституції, що перебуває у підпорядкуванні Державного управління справами. Там на території відведений освітній кластер, який ще в 2016 році був затверджений на 40 років. ВДНГ ще раніше передбачала розміщення університету, там є школа, музей науки. Освітню територію там розмістили не при цій владі! А конструкції 19-го павільйону знаходяться в аварійному стані через корозійний знос. Бетонна частина була технологічно неправильно збудована”, – запевнив Молочко.
За словами спікера, існуючу будівлю неможливо інтегрувати в комплекс нового університету ще й тому, що він потребуватиме значних підземних приміщень для нових лабораторій та паркінгу. “Я поважаю модернізм, але цей павільйон – це не пам’ятка, це фонова забудова”, – резюмував Молочко.
Анна Кирій, заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України, розкритикувала висловлену Віталієм Молочко позицію. Вона вказала, що станом на ранок 10 лютого будівельні роботи були зупинені, назвавши це “маленькою проміжною перемогою”.
“Як у нас відбуваються дискусії навколо пам’яток модернізму? Раптово з’являється паркан, будівельна техніка починає руйнувати конструкції, а потім виходять люди з протестом і лише тоді починається дискусія. Нас нічому не навчили кейси “Квітів України” та “Дитячого світу”! Де архітектурний конкурс? Взагалі на ньому має обиратися не архітектор, а архітектурна ідея. Закон все ще передбачає конкурси архітектурних ідей – але в нас така культура, що все відбувається за зачиненими дверима”, – обурилася Кирій.
Архітекторка наголосила, що низка нещодавніх скандальних кейсів засвідчує: потрібна містобудівна реформа, яка би прибрала з будмайданчиків війну. “В рамках нашого законодавства не буде надій на добру архітектуру”, – констатувала Кирій.
Спікерка нарікнула, що із закону про архітектурну діяльність прибрали згадки про надання громадськості проектної документації.
“Архітекторів продовжують позбавляти авторського права – забудовник може змінювати об’єкт, як він хоче. Містобудівний контроль, передбачений законодавством, буде захоплений приватними структурами забудовників”, – резюмувала Кирій, ще раз закликавши до перепрацювання чинного профільного законодавства.
Семен Широчин, дослідник архітектури Києва, нагадав, що в декількох кілометрах від ВДНГ у Голосіївському лісі знаходиться давно закинутий будмайданчик “Лікарні майбутнього”.
“Що там зараз, майже через 20 років після гучного збору коштів та початку будівництва? Пустка! Ось що буває якщо замість мети будівництва ставлять піар! У нас немає проблем з площами під університет. У нас інша проблема – що український науковець, щоби залишитися науковцем, має перестати бути українським. В нас університети передають площі в оренду! В нас “ЖКшечками” забудовуються території університетів!”, – нарікнув Широчин.
Києвознавець вказав, що ансамбль Виставки – єдиний, а його розширення відбувалося в унікальний спосіб “приростання” новими корпусами на нових площах відповідно до зміни архітектурних смаків епохи.
“В Україні 94% культурної спадщини не має охоронного статусу, тому що Мінкульт його не надає, а законодавство не гарантує захисту! Пам’ятки свідомо доводяться до стану руйнування, щоби потім починати будівництво на їх місці. Ми не маємо довіряти будь-яким експертам, що працюють в інтересах забудовника”, – закликав архітектурознавець.
Дмитро Соловйов, засновник спільноти “Ukrainianmodernism”, висловив свою незгоду зі словами Віталія Молочка про “фоновість” 19-го павільйону для ансамблю ВДНГ.
“Павільйон це частина комплексу, а не його фон. Павільйон був збудований за індивідуальним проєктом – хоча б тому він є цінним. Це приклад стилю, який вже вмер і який треба зберігати. Неможливо любити модернізм і руйнувати реальні будівлі!”, – наголосив Соловйов.
Урбаніст також розкритикував ідею спорудження Президентського університету як “піар-проект президента під нові вибори за 7 мільярдів гривень”.”Якісну освіту повинні мати не сто людей на рік, а всі” – наголосив Соловйов.
Леонід Марущак, історик та культурний менеджер, з сумом констатував, що недосконалість законодавства дозволяє недобросовісним забудовникам маніпулювати поняттям “реконструкція”.
“Відбулося “покращення” будівельних норм, яке й дозволяє подібні дії. – зміни геометричних розмірів або функціонального призначення будівлі. Це дає можливості зловживати. Реконструкція – це той вид будівництва, який вимагає повного погодження проєкту. Ви залишаєте від 19-го павільйону фундамент і називаєте це реконструкцією? Це просто смішно!” – обурився Марущак.
Спікер наголосив, що згідно візуалізаціям проєкту, будмайданчик також захопить 17-ий та 13-ий павільйони ВДНГ.
“Де проєкт будівництва? Чому роботи почалися без експертного висновку, що об’єкт не є пам’яткою? Чому громаді не надали цю інформацію у вигляді паспорту об’єкта? Замість того, щоб переосмислити цей павільйон, ми маємо підле вбивство. Ще й від тих, хто декларує прихильність до модернізму!” – звернувся Марущак до влади та громадськості.
На завершення обговорення, Віталій Молочко відреагував на заяви візаві. Так, він наполіг, що архітектурний конкурс відбувся, хоча й “не був масштабним”. “Мій проєкт був чесно відібраний – я не був знайомий з президентом і дотичний до влади”, – наполіг Молочко.
Архітектор також анонсував презентацію повного проєкту, яка відбудеться “в кінці лютого”. А в середу 16 лютого о 16.00 Молочко пообіцяв розповісти про всі нюанси колегам у Спілці архітекторів.
“Якщо ми заблокуємо цей павільйон – в нас немає надії добудувати університет”, – повторив архітектор. – “Запуск університету запланований 1 жовтня 2023 року. Я впевнений, що це не затягнеться на десятки років. Відповідаю своєю репутацією”, – завершив він.
