Саміт Володимира Путіна і Дональда Трампа на авіабазі Ельмендорф-Річардсон став головною темою російської пропаганди. За кілька днів до зустрічі інформаційна обслуга Кремля поширювала чутки про українські «провокації», спекулювала щодо цілей переговорів і створювала очікування, що американський президент погодиться на умови Москви.
За кілька днів до саміту телеграм-канали з посиланням на Міністерство оборони Росії стверджували, що Збройні сили України готують ракетний удар по житловому кварталу в Харківській області, щоб «зірвати мирні переговори на Алясці». За даними каналів, українці повинні були обстріляти місто «і представити це в ЗМІ як російський удар». Напередодні зустрічі один з телеграм-каналів звинуватив «київську хунту» в тому, що вона запустила безпілотники в Бєлгородській області і обстріляла ракетами місто Суми, щоб потім звинуватити в цьому Росію і дискредитувати саміт.
Після зустрічі Трампа і Путіна воєнкор Стешин заявив: «щось важливе було узгоджено, але не оприлюднено». За оцінкою пропагандиста, в Анкориджі «провину переклали на українців», і тепер Київ буде «волати про власні страждання, заганяючи себе ще глибше в кут». Натомість воєнний «кореспондент» Коц, всловлював переконання, що наївно очікувати «швидке рішення для досягнення миру». Згідно його бачення, обережність Трампа свідчить про розуміння того, що війна між Росією і Україною – це «не Камбоджа і Таїланд та не Голанські висоти», і що простого обміну територіями не буде. Коц припустив, що Трамп спробує втілити «план Кіссінджера 2.0» і заморозити фронт, але «Європа і Зеленський цього не дозволять». Отож, скоріш за все, через складний для передбачення характер дипломатії Трампа Кремль не надав чітких директив своїм інформаційним військами стосовно висвітлення результатів рандеву двох президентів.
Невдовзі центральним наративом роспропаганди стало зниження градусу очікування, який кремлівські ідеологи підігрівали напередодні. Російські медіа заполонили повідомлення та коментарі, в яких констатувалось очевидне – прориву на переговорах між Путіним і Трампом не сталося. Загальний наратив зводиться до твердження, що «Україна стане розмінною монетою». Російські пропагандисти прогнозують, що майбутні переговори відбуватимуться без участі Києва, а США та Росія вирішуватимуть долю України за зачиненими дверима.
Саміт у Вашингтоні 18 серпня, на якому Володимир Зеленський і європейські лідери зустрілися з Трампом, викликав значні зміни в тональності російської пропаганди. Державні ЗМІ стали ще більш зневажливо описувати європейських лідерів і зосередилися на тому, що в решті-решт Україна буде примушена до поступок.
Показово, що головний рупор міжнародної пропаганди Кремля RT через формат «експертних» коментарів відкрито зізнається, що «гамбіт» Москви полягає у тому, щоб вивести Вашингтон з конфлікту, в той час як Європа і Україна переслідують протилежні цілі. Так, за оцінкою одного з експертів RT, після заяв Путіна на Алясці «європейська делегація поспішила до Вашингтона», щоб натиснути на Трампа і домогтися посилення санкцій і продовження поставок зброї Києву.
Головним зрушенням у риториці після Вашингтонського саміту стало збільшення уваги до майбутніх поступок з боку України. Російські державні ЗМІ заговорили так, ніби мирний процес тепер залежить від того, чи погодиться Зеленський на відмову від окупованих Росією територій. RT підкреслює, що президент України вперше визнав, що питання територій вже на столі переговорів. ТАСС і RT зазначили, що під час зустрічі з Трампом Зеленський «визнав, що потенційний обмін територіями обговорювався». Це визнання було інтерпретовано як «кардинальна зміна» в позиції Києва після багаторічного принципового небажання поступатися ані сантиметром території. Отож наразі російські медіа створюють інформаційну ілюзію, що президент Зеленський «торгується за землю».
Напередодні саміту Трампа і Путіна російські медіа розганяли чутки про українські «провокації» та готували аудиторію до сценарію, в якому США мали погодитися на умови Москви. Однак перебіг саміту та відсутність «угоди» змусила кремлівських пропагандистів змінити тональність: від тріумфальних прогнозів вони перейшли до заяв про «заморожування конфлікту» та перекладання провини на Україну.
Водночас Вашингтонський саміт ще більше змістив акценти. Якщо після Анкориджу кремлівські медіа знижували градус очікувань, то після зустрічі Зеленського і європейських лідерів з Трампом у Білому домі вони почали активно просувати наратив про неминучі поступки Києва та “неконструктивну” роль Європи.
Микита Кузьменко