Menu

Річниця Великого будівництва доріг: що вдалося зробити

Річниця Великого будівництва доріг”: виклики пандемії і корупції. УКМЦ 30.03.2021

Влада у 2020 році вирішила відновити рекордну за часи незалежності України кількість доріг – понад 6 тисяч кілометрів. Щоб реалізувати це масштабне будівництво, уряд вирішив виділити на це близько 113 млрд гривень з кількох джерел:  Дорожнього фонду, кредитів від міжнародних фінансових організацій, частини коштів, які Україна отримала від Газпрому за рішенням Стокгольмського арбітражу, а також з кредиту в українських банках. В оновленому держбюджеті на 2021 рік зберігся такий обсяг фінансування, його не урізали, як деякі інші галузі. Велике будівництво за рік стало об’єктом численних журналістських розслідувань, спекуляцій та обговорень. Що ж змінилося за рік та чи можна вже проїхатися новими українськими дорогами? Український кризовий медіа-центр та в рамках проекту USAID-ВзаємоДія ініціював експертне обговорення, щоб дати відповідь на це запитання. 

Чого вдалося досягнути за рік Великого будівництва?

Експерти погоджуються з тим, що план Великого будівництва доріг на 2020 рік вдалося виконати. Позитивні результати стосуються не лише відремонтованого полотна доріг по всій Україні, але і зміни підходів в проектуванні і плануванні об’єктів, застосування плану пріоритизації об’єктів, переходу до укрупнення ділянок, на яких ведуться роботи за маршрутним принципом. Окрім цього, підвищена якість проектування, проекти ремонту передбачають більшу увагу до питань безпеки – штучне освітлення, облаштування тротуарів та переходів, зупинок, бар’єрні огородження тощо.

Також вдалося впровадити використання нових матеріалів та технологій, оновити більш ніж 160 стандартів та держані будівельні норми, запровадити європейські стандарти розмітки і дорожньої навігації. 

«Це був революційний рік для розвитку дорожньої галузі. Відремонтовано рекордну кількість кілометрів доріг, були суттєво змінені підходи до планування робіт, підвищено вимоги до якості і запроваджено цілий ряд реформ. 2020 рік показав, що дорожники можуть працювати при належному фінансуванні. Карантин значно не вплинув на план робіт», – підтвердив Артем Безуглий, директор ДП «ДерждорНДІ».

Він додав, що найбільша перемога Великого будівництва доріг – це нормалізація тендерної методології. На сьогодні, за його словами, всі працюють по єдиним правилам гри і є критерії, за якими учасники тендеру можуть брати участь в конкурсі, а правила, які прописані в тендерній методології, дають змогу працювати з тендерною документацією.

«В середині літа Укравтодор отримав звіт від Світового банку в якому було сказано, що роботи, які веде Укравтодор – приклад успішної боротьби з наслідками пандемії. Було прийнято рішення не зупиняти жодну з робіт по реконструкції доріг під час пандемії. 4056 км доріг були оновлені за рік. Нам вдалося досягнути результату», – підкреслила Олександра Азархіна, директорка команди підтримки реформ Укравтодору.

Учасники обговорення наголосили, що Велике будівництво вплинуло на економіку, оскільки матеріали, які використовуються, українського виробництва. Реалізація проекту сприяла зростанню ВВП. 

«Дослідження Національного банку, Київської школи економіки та Ukraine Economic Outlook підтвердили, що інвестиція в реконструкцію доріг призвела до зростання ВВП на 1,5%. Дороги стали ключем до росту економіки, бо у нас дійсно дороги в незадовільному стані. Оскільки провідне місце в структурі нашої економіки займають промисловість, видобуток і аграрний сектор, та для них важлива якість доріг і можливість транспортувати товари, ремонт доріг таким чином справив позитивний ефект на економіку України», – пояснила Олександра Азархіна.

В 2020 році було працевлаштовано 50 тисяч дорожників і мостовиків. Було запущено освітні проекти для перекваліфікації та тих, хто хоче працювати в дорожній галузі. Експерти наголосили, що за роки занепаду цієї галузі, професійний склад значно звузився.  

«Цей рік ознаменувався підвищенням престижу дорожньої спеціальності. Було показано, що наша професія є затребуваною і престижною. Є дефіцит високопрофесійних кадрів. Сподіваємося, що цього року у молоді буде бажання навчатися на дорожніх та інженерних спеціальностях», – додав Артем Безуглий. 

Усі експерти погодилися з тим, що Полтавська і Львівська ОДА проявили себе зразково в плані співпраці з Укравтодором та реалізації тих складових Великого будівництва, які знаходилися в їх компетенції.

Які виклики стояли перед реалізацією проекту і що зробити не вдалося?

Артем Безуглий розповів, що у 2020 році таки не вдалося закінчити реформу ціноутворення в дорожньому будівництві. Надмірна зарегульованість системи ціноутворення не дає новим гравцям виходити на ринок. Також, правила незрозумілі для європейських гравців. 

Олександра Азархіна, в свою чергу, зауважила про проблему фінансування. Незважаючи на те, що з одного боку воно було рекордне, Укравтодору доводилося «вибивати» ці гроші.

«Разом з тим, багато експериментальних речей було реалізовано в процесі «боротьби» за фінансування. По-перше – ми отримували кредитні кошти під державні гарантії і це велике досягнення. Ми маємо ці механізми поширювати на місцеві дороги настільки, наскільки це можливо», – сказала вона. 

Олександра Азархіна також наголосила на проблемі бюрократії та тому, що не вдалося досягнути бажаної кількості капітальних ремонтів доріг. Досі переважають поточно середні ремонти, оскільки існують обмеження у часі в рамках бюджетного року. 

Учасники дискусії погодились з тим, що суттєвою прогалиною під час реалізації будівництва стала комунікаційна складова, зокрема, питання стосовно ковідного фонду.

«Рік був цікавим і складним. Пандемія на будівельні роботи впливу не мала і зупинити цей процес не могла. Проте, все одно наслідки були і один з них – комунікаційна складова навколо ковідного фонду з якого брали гроші на роботи», – сказав Святослав Абрамов.

Він пояснив, що виділення коштів на будівництво доріг відбулося згідно з усіма необхідними формальними процедурами. Таку ініціативу запропонував бюджетний комітет  Верховної Ради, запропонований законопроект про внесення змін до бюджету був обговорений і було погоджено, що гроші можуть виділятися з ковідного фонду на ремонт доріг національного, обласного та місцевого значення. В свою чергу, Кабінет міністрів прийняв рішення виділити ці кошти для Укравтодору. 

Олександра Азархіна пояснила, що фонд, який був створений для боротьби з наслідками пандемії коронавірусу, містив також гроші, які планували витратити на дороги. Вона ще раз підкреслила, що це рішення підтримала конституційна більшість парламентарів і було прийняте свідоме рішення про витрати цих грошей не на соціальну сферу, а на розвиток галузі. Доля, яка була спрямована на МОЗ залишилася недоторканною. 

«Не всі гроші з ковідного фонду були використані на дороги, про це важливо пам’ятати. Україна – не єдина країна, яка у боротьбі з коронавірусом використала кошти на покращення інфраструктури. Це нормально, якщо ми боримося з певними періодами рецесії», – наголосила вона. 

У 2021 році особливу увагу буде приділено мінімізації корупційних ризиків в дорожній галузі

Олександра Азархіна розповіла, що у 2021 році планується ряд інституційних змін для попередження корупційних ризиків: 

  • запровадження Плану антикорупційних заходів в рамках проекту ЄБРР
  •  переведення усієї тендерної документації в електронний формат
  •  створення відкритих реєстрів АБЗ та калькулятору розрахунку досвіду підрядника
  •  лібералізація ціноутворення від етапу проекту до звітування за виконані роботи
  • ПрАТ ДАК «Автомобільні дороги України» отримали Наглядову раду і продовжать співпрацю з Прозоро.Продажі та розробку стратегії розвитку з фокусом на попередження корупції.