29 вересня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася пресконференція “Вплив чотирьох років державного фінансування на розбудову політичних партій в Україні”. Представники Комітету виборців України презентували результати опитування працівників місцевих осередків партій та аналізу фінансової звітності політичних партій за 2016-2020 роки.
Основні висновки проекту представив Олексій Кошель, генеральний директор Комітету виборців України. Він вказав, що державне фінансування партій триває вже п’ять років – з 8 жовтня 2016 року. Свого часу це нововведення мало сприяти унезалежненню політсил від олігархів та інституціоналізації партійної системи. Дослідження КВУ мало з’ясувати, наскільки це спрацювало. Було охоплено десять найрейтинговіших партій (Слуга народу, Європейська солідарність, ОПЗЖ, Батьківщина, РПЛ, Українська стратегія Гройсмана, Свобода, Сила і чксть, Наші, УДАР) та їх діяльність у десяти областях.
Кошель підкреслив, що українським партіям вдалося уникнути гучних корупційних скандалів з нецільовою розтратою державного фінансування (як у сусідній Польщі). Втім, з держфінансуванням та діяльністю партій в цілому існує низка проблем.
По-перше, продовжується реєстрація “сплячих” або “мертвих” партій. Тільки за 2020 рік з’явилося 16 нових партій, третина з них – регіональні навіть за назвою. На 1 січня цього року в Україні мали реєстрацію 365 партій, і це – європейський рекорд. Зважаючи, що на останніх парламентських виборах брала участь лише 21 політсила, а на місцевих – менше двохсот, левина частина з них існує лише на папері.
Загалом у 2016-2020 роках політпартії офіційно витратили 2,8 мільярди гривень, переважна частина – це держфінансування. Найбільше витрат задекларували РПЛ (644 мільйони) та Батьківщина (631 мільйон). Загалом майже половина (1,3 млрд) з усіх офіційних видатків партій була витрачена на передвиборчі кампанії, 40% з них – на пряму рекламу. Як зазначив Кошель, така структура витрат аж ніяк не сприяє становленню партійної системи – поширенню мережі, залученню активістів, аналітичній діяльності.
У висновках дослідження констатується, що закон про державне фінансування партій приймався поспіхом та потребує перегляду. Зокрема експерти рекомендують обмежити чи заборонити прямі витрати на рекламу, щоб стимулювати організаційну та аналітичну діяльність.
Денис Рибачок, аналітик КВУ, доповнив результати дослідження. Він вказав, що запровадження прозорості фінансування політичних партій було однією з вимог ЄС у рамках “безвізового пакету”. Втім, за останні півроку з цим виникли очевидні проблеми. З квітня 2020 року Верховна Рада відтермінувала обов’язкове звітування політичних партій перед НАЗК про їх витрати на період карантину. Тож відкритої інформації за період пандемії немає – на запити КВУ відгукнулись лише 50 політпартій, більшість з “нульовими” звітами. Жодна з парламентських партій такої інформації не надала.
“Ця норма діє досі – але партії матимуть прозвітувати після завершення карантину. Так, через рік після місцевих виборів немає звітів партій про витрати під час кампанії. Хоча “слуги народу” це прямо обіцяли! Об’єктивних умов для цього немає – просто небажання звітувати… Згідно проєкту держбюджету, партіям можуть збільшити фінансування до 800 млн у 2022 році. Збільшувати фінансування за відсутності звітів – ганебне явище!” – обурився Рибачок.
Аналітик також вказав на ознаки можливого тіньового фінансування партій – аномалії у наявних звітах. Це, наприклад, відсутність офіційних працівників у партійних апаратах за умов активної діяльності (Сила і честь, Наші, донедавна – Слуга народу), надмірні площі партійних офісів (у “слуг народу” – 7 працівників на 1 800 кв. м.), нереєстрація регіональних осередків як юридичних осіб.
Рибачок резюмував, що принципових змін після запровадження держфінансування політичних партій не відбулося. Аналітик вважає, що потрібні прецеденти покарання за порушення у фінансуванні партій.
Підбиваючи підсумки, Олексій Кошель зазначив, що ідея державного фінансування партій себе виправдала. “Партії можуть жити незалежно від олігархів, виділених коштів вистачає на оперативну діяльність. Більше того – вони самі не розуміють, куди гроші витрачати. Держава дала партіям можливість бути незалежними у міжвиборчий період. Але – партійні фінанси мають бути прозорими. І скасування звітів про витрати зараз – це парламентська змова! Фінансування – це питання олігархічного впливу на політпартії”, – заявив Кошель.
Голова КВУ також закликав повернути фінансування партіям, які отримали більше 2% на парламентських виборах, але не пройшли до Верховної Ради. “Питання не в Шарії і не одномоментних інтересах, а в розвитку партійної системи. Партії – це школа кадрів!”, – закликав Кошель.
Більш детально з результатами дослідження КВУ можна ознайомитись за посиланням.