Menu

Сьогодні туристи їдуть спеціально до нас, – голова Теребовлянської громади

Теребовлянська міська об’єднана громада зробила ставку на туризм. Із “проїзного пункту” у маршруті замками Тернопільщини, Теребовля перетворилася на самодостатню туристичну перлину. Сьогодні громада співпрацює із туроператорами з різних куточків України, і запрошує мандрівників на різноманітні тематичні пішохідні та вело-екскурсії.

Як підняти туризм із нуля, чому варто співпрацювати з іншими громадами та про теорему затребуваності культурних послуг розповів у проекті УКМЦ-DOBRE Речники громад голова Теребовлянської міської об’єднаної громади Тернопільської області Сергій Поперечний.

“Перше, що мене вразило після реформи – це надходження до місцевого бюджету. Сьогодні, коли ми акумулювали податки, ми отримали потужний бюджет, за який можна багато чого зробити у селах нашої громади. Звісно, в одну мить усе відремонтувати неможливо, але ми отримали можливості”, – говорить Сергій Поперечний.

У жовтні 2015 року до міста Теребовля приєдналося 25 сіл – загалом це більше 30 000 жителів.
Окрім міста, прибутковими є два села, а решта дофінансовуються зі спільного бюджету – тож гроші з міста йдуть на села.

Порівняно з минулим, 2017 роком, бюджет громади зріс на 17% і склав 190 мільйонів гривень, з яких більше 80 мільйонів – власні надходження. Дванадцять мільйонів гривень громада отримала з Державного фонду регіонального розвитку, майже сім мільйонів – державна допомога на розвиток інфраструктури.

“Таких грошей у нашій громаді ніколи не було. Держава нас підтримує, і це добре. Але ми маємо розуміти, що держава постійно допомагати не буде. Ще рік і ми повинні будемо жити своїми коштами, шукати міжнародних донорів. Треба думати, як заробляти кошти, як створювати робочі місця”.

Соціальні працівники Теребовлянської громади надають послуги в різних громадах району. Зараз підписали договори муніципального співробітництва про надання соціальних послуг із Микулинецькою, Золотниківською та Іванівською громадою Теребовлянського району і Хоростківською з сусіднього району.

Також із Золотниківською – підписали договір про надання послуг школи мистецтв. У цій школі, до речі, усі гуртки створювали за результатами анкетування, яке проводила молодіжна рада громади. Із початку навчального року в школу прийшло на 273 дитини більше – наразі там навчається майже 1000 дітей.

Теребовлянська об’єднана громада співпрацює і з декількома польськими гмінами. Наприклад, Фундація мерських ініціатив (місто Люблін) у рамках співпраці допомогла громаді написати стратегію розвитку. А з Любомижем Теребовля реалізовує спільні молодіжні проекти, обмінюються досвідом з розвитку культури, інфраструктури, наповнення бюджету. Також відкрили міжнародний автобусний маршрут Теребовля-Любомиж, який користується попитом серед заробітчан та туристів.

До речі, туризм у Теребовлі почали розвивати всього декілька років тому. І уже зараз громада може називає себе туристистичною.

“Якби питання про туризм мені поставили три роки тому, я б сказав, що не знаю, як його можна розвивати у громаді. Але у міську раду прийшли молоді люди, які мають профільну освіту і досвід роботи у туризмі, і сказали: “Ми зробимо туризм у Теребовлі”.

За словами Сергія Поперечного, уже півтора роки у громаді діє комунальне підприємство “Теребовлянський туристично-інформаційний центр”, де працює 5 людей. Сьогодні центр виробляє власну сувенірну продукцію, проводить майстер-класи, нічні екскурсії.

“Програма DOBRE придбала нам велосипеди, і ми маємо можливість робити вело екскурсії. Думаю, що за рік-два туризм розвиватиметься ще більше, і комунальне підприємство зможе заробляти. Сьогодні ми їм ще допомагаємо: для того, щоб мати результат – треба вкладати кошти. Я бачу дуже великий адреналін і емоції тих працівників, у яких очі горять, які хочуть показувати нашу громаду туристам, хочуть, щоб про Теребовлю знали люди”.

Основну ставку, каже Сергій Поперечний, роблять на українського туриста, але і чекають гостей із за кордону. Екскурсії КП “Теребовлянський туристично-інформаційний центр” проводить п’ятьма мовами, тож може зустріти туриста з будь-якої країни світу.

“Завжди туристи проїжджали Теребовлю і рухалися далі. А сьогодні вони їдуть спеціально до нас – ми організовуємо тури. Ми працюємо з туристичними операторами зі східної, центральної України, які будуть везти туристів до нас”.

Раніше в Теребовлі було три готелі, але зараз жоден із них не працює. Проте, зважаючи на попит серед туристів, у громаді працюють над тим, аби мандрівникам мали можливість зупинитися на ночівлю. Один приватний готель будується поблизу Теребовлі. Також розробляють документацію на будівництво готелю на 70 місць у Теребовлі.

А для додаткового залучення туристів – із колишнього краєзнавчого музею хочуть зробити музей-майстерню. Задум полягає в тому, що діятиме такий собі культурний комплекс, де турист зможе власноруч зробити сувенір, який йому до вподоби, відвідати музей історії міста, побачити величезне ліплене дерево, яке “росте” всередині приміщення, продегустувати місцевий мед, самостійно про все дізнатися чи замовити собі гіда. Частину коштів виділили з міського бюджету – зробили майстерню, де проводять майстер-класи. Проект створюють за сприяння програми USAID DOBRE, і завершити його планують уже наступного року.

Одним із проектних рушійників у Теребовлянській громаді є молодіжна рада, яка утворилася 6 років тому. Під керівництвом заступниці міського голови Людмили Колісник молодь почала приносити свої ідеї у міськраду і шукати їм втілення. За словами Сергія Поперечного, втілюється більше половини їхніх проектів. Вони обирають, як проводити свята у громаді, працюють із дитячим садочком. Нещодавно молодіжна рада прийняла положення, де розширили вікову категорію – волонтерами тепер можна бути з 10-11 років, а вступати в раду – із 13. Також тут діє суворе правило – після двох прогулів члена ради можуть звільнити голосуванням.

Також Теребовлянська громада довела власну теорему затребуваності культурних послуг. Тут впровадили систему оновлення будинків культури – створили чотири центри культури і дозвілля. Їх назвали “мільйонниками” – у 200-250 кв. м. площі великих старих будинків культури вклали приблизно по мільйону гривень. У штаті кожного центру – близько 10 людей, тут діє секція хореографії, є техніка для проведення концертів, працюють дитячі кімнати, де малят на декілька годин можна залишити під наглядом фахівців. До кожного центру приєднали 5-6 ближніх сіл – менші будинки культури стали філіями центрів культури і дозвілля.

“Якби ми завжди починали з культури, то сьогодні на сході не було би війни. Культура завжди була чомусь на останньому місці. Але нас надихнула молодь. Коли ми побачили, що в селах немає куди піти, ми подивилися на досвід європейських країн, і зробили подібне на власний розсуд”.

За словами Сергія Поперечного, вони оновили бібліотечну систему, хоча їхня внутрішня реформа спочатку викликала спротив, зокрема, зі сторони області. Проте зараз модернізовані бібліотеки стали невід’ємною частиною центрів культури і дозвілля.

“Раніше бібліотекарі отримували зарплату з кількості виданих книжок. Ми розуміли, що ніхто не приходив, але бібліотекар приходить на дві години, записує якісь “видачі” і просто йде. Ми вирішили створити публічно-шкільні бібліотеки. Ми мали великий супротив із центру бібліотек, і з області, бо ми ламали їхню систему. Сьогодні у нас бібліотекар працює на повну ставку, отримує близько 6000 грн зарплатні. До 12 години дня він працює з дітьми в школі, після 12 – в центрі культури і дозвілля або своїй бібліотеці”.

Для того, щоб люди почали ходити у бібліотеки – громада оновила книгозбірні. Старі книги списали, а на їхнє місце закупили нові. Щороку на це з бюджету громади виділять приблизно на 100 тисяч гривень. Сергій Поперечний говорить, що тепер бібліотеки користуються попитом у громаді.

“Найважче у децентралізації – щоб люди нам довірилися. Вони звикли, що 25 років майже нічого не робилося. Дахи в школах і садочках текли. Тож люди не вірили, що щось можна змінити. Велика громада – це великі проблеми. Але тепер ми маємо можливості заробляти і змінювати свою громаду”, – підсумовує голова Теребовлянської громади Сергій Поперечний.