Попри репресії та тиск, боротьба за Крим триває на всіх рівнях — військовому, правозахисному, інформаційному та дипломатичному, а повернення півострова залишається стратегічною метою України і питанням часу, єдності та спільних зусиль. Такого висновку дійшли учасники пресконференції, присвяченої Дню спротиву окупації Криму, яку організував Кримськотатарський ресурсний центр.
Менеджерка з комунікацій Центру Тетяна Савчук нагадала, що минає 12 років від початку окупації Автономна Республіка Крим і міста Севастополь, а також четвертий рік повномасштабної війни росії проти України. Вона підкреслила символічність 26 лютого 2014 року — дня, що став початком відкритого спротиву російській агресії. Саме тоді тисячі людей вийшли на захист територіальної цілісності України, і ця боротьба триває досі.
Юристка організації Людмила Коротких окреслила історичний контекст подій. За її словами, 26 лютого 2014 року на заклик Меджліс кримськотатарського народу близько 15 тисяч мешканців півострова зібралися під будівлею кримського парламенту, щоб висловити незгоду з намірами винести на розгляд питання про так званий «референдум» щодо статусу півострова. Цей мітинг став проявом чіткої проукраїнської позиції кримчан і, зокрема, кримськотатарського народу.
Окрему увагу під час пресконференції приділили порушенням прав людини. За словами Людмили Коротких, за 12 років окупації 511 осіб зазнали кримінального переслідування, з них 276 — представники корінного кримськотатарського народу. КРЦ задокументував понад 10 тисяч порушень прав людини — від незаконних затримань, позбавлення волі та адміністративних арештів до системних утисків колективних прав.
Військовий вимір спротиву представив військовий та експерт КРЦ Сергій Пархоменко. Він наголосив, що українські захисники щодня боронять державу та не відмовляються від жодної з тимчасово окупованих територій, включно з Кримом. За його словами, спроби нав’язати Україні перемир’я несуть ризик, адже можуть бути використані агресором для перегрупування сил і продовження наступу. Українські військові, підкреслив він, налаштовані на повне відновлення територіальної цілісності держави.
Про інформаційний фронт розповіла кримська журналістка Анна Андрієвська. Вона зазначила, що після початку окупації російські сили насамперед встановили контроль над інформаційним простором півострова: захопили передавачі та редакції, розпочали безпрецедентний тиск на незалежні медіа. Саме журналісти стали одними з перших, хто фіксував порушення прав людини й доносив правду про події в Криму до міжнародної спільноти.
Андрієвська повідомила про кримінальне переслідування журналістів, зокрема співробітників проєкту Крим.Реалії. Вона наголосила, що звинувачення проти неї та її колег пов’язані не з реальними злочинами, а з їхньою професійною діяльністю та проукраїнською позицією. Через тиск багато журналістів були змушені залишити Крим.
Про переслідування адвокатів, які захищають політичних в’язнів, розповів адвокат Микола Полозов. За його словами, протягом років роботи в Криму він неодноразово зазнавав тиску, включно зі спробами порушення кримінальних справ та примусовими допитами. Після повномасштабного вторгнення масштаби репресій зросли: фіксуються випадки зникнень, утримання в секретних місцях несвободи, а інформація про людей часто з’являється лише після відкриття кримінальних проваджень. Сам Полозов був заочно засуджений російською владою до 8,5 років ув’язнення за публічні заяви про воєнні злочини.
Наприкінці заходу Тетяна Савчук повідомила, що до Дня спротиву окупації Криму КРЦ підготував інформаційну кампанію з постерами, інфографікою та інтерактивними матеріалами, покликаними нагадати про триваючу окупацію та системні порушення прав людини. Вона закликала поширювати ці матеріали, щоб посилити міжнародну увагу до теми Криму.