Кримськотатарський Ресурсний Центр регулярно використовує майданчик Українського кризового медіа-центру для доведення громадськості ситуації з порушенням прав людини в окупованому Криму. Цього разу він представив результати аналізу незаконних дій влади півострову за 9 місяців 2024 року.
В організації відмітили, що тенденції порушень прав людини в окупованому Криму залишаються незмінними.
«За 9 місяців 2024 року було зафіксовано 91 затримання, 26 – щодо кримських татар. За аналогічний період 2023 року було зафіксовано 154 (112), а у 2022 – 108 (83). Жителів Криму затримували за підозрою в причетності до заборонених у РФ організацій «Хізб ут-Тахрір», батальйоні імені Номана Челебіджихана, за дискредитацію зс рф тощо», – заявив Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, Голова управління зовнішніх зв’язків та правозахисної діяльності Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
За 9 місяців 2024 року зафіксовано 131 випадок арештів, з них 60 – щодо представників корінного кримськотатарського народу. За аналогічний період 2023 року було зафіксовано 182 (122), а у 2022 – 138 (104).
Як пояснила менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру Тетяна Савчук, із 131 випадку 42 нових арешти, 38 вироків, 11 адмінарештів, 40 – продовження термінів утримання під вартою.
Оновлені дані за всіма видами порушень прав людини. До них віднесені катування та погрози, незаконне призначення окупаційної влади, депортація дітей та пропаганда, руйнування екосистеми та інші правопорушення.
За традицією Кримськотатарський Ресурсний Центр оглянув і ситуацію з порушенням прав людини на окупованій території Херсонської та Запорізької областей.
У заході також взяли участь батьки політв’язнів. Батько Валентина Вигівського, який вже понад 10 років перебуває у російських місцях несвободи, Петро Вигівський закликав пришвидшити процес звільнення політичних вʼязнів.
«10 років — це дуже великий термін. За цей час син Валентина пішов до школи і зараз вже навчається в 10 класі. Його батько жодного разу не міг провести його до школи, зробити з ним уроки або просто погуляти. Чи робить щось наша влада для звільнення своїх громадян? Я думаю, що робить, у цьому сумнівів немає, але результат для Валентина та інших українців, які теж перебувають за ґратами, дорівнює нулю. За ґратами перебуває не лише політв’язень, але й вся його сім’я. Часи змінюються, люди змінюються, але, на жаль, для нашої сім’ї та для нашої країни ворог залишається той самий», – констатував Петро Вигівський.
Мати наймолодшого політвʼязня Аппаза Куртамета Айше Куртамет наголосила, що Аппазу було всього 19 років, коли його несправедливо звинуватили в тероризмі та фінансуванні тероризму. Жінка закликала світ сформувати механізми, які впливатимуть на росію для звільнення всіх заарештованих громадян України на окупованих територіях.
«Теперішня ситуація з правами людини ще більше погіршується, і мало важелів використовується для тиску на репресивну машину. Дії рф порушують міжнародні норми та права людини і повинні бути засуджені міжнародною спільнотою», — зазначила Айше Куртамет.
Родичка політвʼязня Рустема Гугурика Тетяна Лукʼяненко повідомила, що вже третій рік його діти, дружина та старенька мати чекають на його повернення додому.
«Особливо турбує фізичний стан Рустема, який зазнав психологічних та фізичних знущань. Його також неодноразово етапували з одного місця до іншого, що стало важким випробуванням. Ми дуже сподіваємося на обміни. Найстрашніше — це доля цивільних, які перебувають у заручниках. Я хочу звернутися до компетентних органів України, які займаються питанням обміну, щоб вони не забували про наших рідних. Важливо, щоб відбувалася постійна комунікація з родичами, адже часто інформація спотворюється, і не всі організації працюють так професійно, як Кримськотатарський Ресурсний Центр, який постійно підтримує зв’язок із сім’ями. Ми дуже хочемо, щоб наші рідні якнайшвидше повернулися додому. Вони залишаються вірними своїй громадянській позиції, не прийняли російське громадянство, але їх засудили за злочини, яких вони не скоювали», – додала вона.