Одним з обов’язків Центральної виборчої комісії є мінімізація дискримінаційних ризиків під час голосування для людей з інвалідністю. На цьому наголосили учасники прес-конференції, яка відбулася в прес-центрі Українського кризового медіа-центру. Спікери звернулися до кейсу Богдана Мойса, який виграв справу в Окружному адміністративному суді міста Київ щодо протиправної діяльності Центральної виборчої комісії щодо неприйняття Порядку забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору.
«З 1999 року я голосую на виборах і, напевно, в 1999 році востаннє використовувалася накладка на виборчий бюлетень шрифтом Браеля. В такий спосіб незрячі мали можливість особисто проголосувати. На жаль, з того часу ситуація з реалізацією виборчого права можлива тільки за допомогою іншого виборця. На останніх виборах я взагалі не зміг проголосувати. Для мене надзвичайно важливо щоб ніхто не скористувався моїм правом голосу і я мав можливість проголосувати таємно», – розповів Богдан Мойса, позивач, аналітик УГСПЛ.
Вікторія Петрук, адвокат громадської приймальні УГСПЛ у м. Київ, нагадала, що окрім національного регулювання забезпечення осіб з інвалідністю спеціальними засобами для гідного і чесного голосування Україна має забезпечити право на таємне безперешкодне голосування. Міжнародна практика показує що це цілком можливо. «Обурливим є те, коли людині з порушенням зору пропонують скористатися лупою. […] В цілому ситуація яка склалася несе дискримінаційні ризики. Тому це питання наскільки ЦВК, як державний орган забезпечує рівність прав всіх громадян», – сказала вона.
«Цей судовий позов є важливим прикладом і для людей з інвалідністю, і для органів місцевого самоврядування, бо він показує, що люди з інвалідністю ходять на вибори і є активними громадянами. Голосування вдома виключає нас з суспільних процесів. Те що ми приходимо на дільниці показує попит на забезпечення рівних прав для всіх», – підкреслила Тетяна Герасимова, менеджерка проєктів «Fight For Right».
Максим Щербатюк, програмний директор УГСПЛ, зауважив, що державним органам і громадянському суспільству необхідно докласти більше зусиль для того, щоб особи з інвалідністю могли реалізувати і захистити свої права.