Як створити імідж максимально відкритої та доброчесної сільської громади, яка шукає різні шляхи для того, щоб успішно розвиватися? Як залучити громадян до бюджетного процесу громади і не тільки доступною мовою розказати про доходи та видатки, але й долучити їх до управління коштами? Як завоювати довіру і переконати представників бізнесу реєструвати підприємства на території громади та збільшувати доходи бюджету?
Про це знають і так роблять у Присиваській сільській територіальній громаді Херсонської області.
“Відкритість дозволяє нам чесно працювати з підприємцями“
Присиваська сільська громада – найпівденніша точка Херсонської області. Затока Сиваш, яка омиває територію ТГ, розділяє материкову частину країни з Кримом. Децентралізація прийшла сюди у вересні 2016 року, коли чотири сільські ради з адміністративним центром у Григорівці добровільно об’єдналися та утворили Присиваську громаду. Сьогодні вона стала досить відомою в Україні завдяки туристичним локаціям: Лемурійському озеру та Іванівській косі, і рожевій воді, яка має надзвичайно лікувальні властивості та, кажуть, солоніша за Мертве море.
Децентралізація дозволила присивашцям самостійно розпоряджатися своїми ресурсами та визначати напрямки розвитку задля підвищення добробуту своїх жителів.
Утім, разом з можливостями реформа принесла і відповідальність за розвиток громади, за рішення, які ухвалюються, за доступність і якість послуг. Одним з показників ефективності місцевого самоврядування є спроможність органів місцевого самоврядування використовувати антикорупційні інструменти, забезпечувати відкритість та прозорість бюджетного процесу.
Щоб жителі громади могли отримувати якісні послуги, потрібно ефективно наповнювати місцевий бюджет.
«Це важливий момент, – каже голова громади Сергій Кліщевський, – бо у нас якось усі зосереджені на видатках, а треба думати насамперед про доходи громади. Відкритість та прозорість бюджетного процесу дозволяє нам чесно працювати з нашими підприємцями, орендарями, які добре знають про наші доходи і видатки, постійно слідкують за цією інформацією, вивчають і аналізують її. І між собою у них змагання, хто більше сплатив податків. І вже вони ставлять один одному питання: а чого я сплачую податки, а ти не платиш?»
Сергій Кліщевський пригадує, що до об’єднання бюджет чотирьох сільських рад у сумі становив близько п’яти мільйонів гривень. Після об’єднання власні надходження (без врахування державних субвенцій) збільшилися приблизно в 5 разів.
«У минулому році основне збільшення бюджету відбувся за рахунок будівництва Сиваської вітряної електростанції – найбільшої за потужністю в Україні. Ми переконали підприємства, які працювали на будівництві, щоб вони сплачували податки не за місцем реєстрації, а за місцем здійснення діяльності. Як результат, ми додатково отримали у бюджет близько 8 мільйонів гривень. Окрім того, згадані підприємства допомогли нашим бюджетним установам реалізувати соціально важливі проєкти. Також нам вдалося збільшити бюджет за рахунок упорядкування земельних питань. Сьогодні ми переглядаємо договори, які укладалися ще РДА за дуже заниженими орендними ставками, йдуть дискусії, але більшість сільгоспвиробників готові їх переглядати. Завдяки роз’яснювальній роботі отримуємо додаткові кошти від підприємців, які легалізують своїх працівників та сплачують ПДФО у бюджет», – відзначає голова громади.
Бюджет для громадян: що це таке?
У листопаді 2019 року Присиваська громада пройшла оцінювання за методологією Громадського Партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» за підтримки Програми USAID DOBRE, та увійшла у першу десятку із 106 громад України за прозорістю місцевого бюджету. І тут мова йде не лише про висвітлення на сайті громади усіх нормативно-правових актів, пов’язаних з бюджетним процесом. У Присиваській громаді, як і в кожній громаді Програми DOBRE, були проведені інформаційні кампанії, щоб розказати жителям про місцевий бюджет і наочно продемонструвати – як і на що громадяни можуть впливати.
«Завдяки експертам Громадського Партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» ми розробили та надрукували спеціальний інформаційний буклет «Бюджет для громадян», в якому доступною і зрозумілою мовою пояснювали, що таке бюджет громади, з чого він складається, як наповнюється і куди витрачаються кошти, розповіли про наших основних платників податків, оприлюднили розподіл видатків по нашим комунальним установам. У буклеті також надаємо інформацію про проєкти вже реалізовані і які громада планує реалізувати – розповідає заступниця голови Присиваської громади Таміла Зозулінська. – Протягом 2018-2019 років провели вуличні акції, під час яких працівники сільської ради спілкувалися з мешканцями, відповідали на їхні запитання та збирали пропозиції до бюджету. У буклетах, які ми виготовили, була надрукована нескладна форма звернення, яку можна було заповнити. У результаті нам вдалося зібрати близько 200 пропозицій до бюджету, частина з них – приблизно 20 відсотків – була включена у видаткову частину бюджету громади, частину вдалося реалізувати за допомогою позабюджетних грантових коштів. У минулому році ми самостійно без експертів розробили Бюджет для громадян, але через карантин не змогли провести вуличні акції, тому збирали пропозиції в онлайн-формі».
Завдяки інформаційній кампанії Вікторія Кагадій, жителька села Строганівка, вперше дізналася про такі складні терміни, як «субвенція», «трансфери», «дотації».
«Коли я брала участь у публічних звітах голови громади, то всі оті цифри для мене були далекими, я не могла зрозуміти всіх тонкощів формування бюджету. А от коли представники Присиваської сільської ради пішли до людей, тоді подивилася на бюджет по-іншому. Нам пояснювали, звідки беруться доходи, як держава допомагає і як, головне, жителі громади можуть впливати і на дохідну частину, і на видаткову. Тоді я та інші жителі Строганівки написали власну пропозицію до бюджету щодо створення громадського простору у нашому Будинку культури. Потім ми ще провели громадські слухання. Врешті-решт наша ідея була врахована депутатами і в бюджеті передбачили 500 тисяч гривень на облаштування простору. Сьогодні тут проходять свята, тренінги, зустрічі з місцевими письменниками, гуляють весілля та співають караоке», – розповіла Вікторія Кагадій.
Доброчесність має бути двостороння
Усі антикорупційні інструменти, які у громаді впроваджені – і конкурсний відбір, і положення про консультацію з громадськістю, і сама Антикорупційна програма допомагають, як посадовцям, так і пересічним жителям розуміти, що у громаді все регламентовано і працює згідно із законами. Громада робить все, щоб працювати відкрито і прозоро: підтримується вебсайт, організовується щорічне публічне звітування голови про діяльність та спільно з підприємцями обговорюються ставки податків на наступний рік. Завдяки Антикорупційній програмі, ефективніше виконується Закон України «Про боротьбу з корупцією», а посадові особи місцевого самоврядування вчасно подають декларації.
Для того, щоб впроваджені інструменти реально працювали, потрібна двостороння комунікація. Не можливо щось змінити, якщо лише влада працює за правилами та відповідно до законів, а громадяни продовжують користуватися старими корупційними схемами. Тому і падає довіра до влади, бо вона часом приймає непопулярні рішення, а люди хочуть, щоб їм пообіцяли, що вже завтра все буде добре.
«У нас люди кричать, що проти корупції, хочуть жити за правилами, але краще, коли порядок наводять десь там у Києві, можливо, у сусіда, але щоб їх не чіпали. Перед виборами у громаді ми реалізували потужний проєкт з водопостачання в селі Григорівка: замінили близько 16 кілометрів водогону, встановили нове обладнання, пожежні гідранти. Звичайно, що реалізація проєкту супроводжувалася незручностями, переритими дорогами, чимало людей висловлювали незадоволення, а ті, хто користувався водою нелегально, кричали найбільше, – згадує голова громади. – Це вже зараз жителі зрозуміли переваги якісної послуги з водопостачання, оцінили цілодобову подачу води замість двох годин на добу».
Елла Петренко, експертка громадського партнерства «За прозорі бюджети!» переконана, впроваджені антикорупційні інструменти допомогли присивашцям напрацювати імідж доброчесної громади, де голова та його команда відкриті до комунікацій з жителями, вміють вести діалог з бізнесом.
«Визнання роботи громади на всеукраїнському рівні щодо підвищення бюджетної прозорості та впровадження антикорупційних механізмів – це результат командної роботи працівників сільради, яка є максимально відкритою, комунікабельною і шукає різноманітні шляхи для розвитку громади», – вважає експертка.
Одним із перспективних шляхів розвитку Присиваської громади є туризм. Потік туристів минулого року перевищив кількість жителів громади у 6 разів і досягнув позначки 30 тисяч. Сьогодні забронювати номер у двох, збудованих за часів децентралізації, готелях просто нереально. Невдовзі тут планують звести ще один, бо є попит, а ще шукають інвестора на будівництво бальнеологічного санаторію.
І тут обов’язково з’явиться ще не один готель і будуть реалізовані спільно з жителями найсміливіші проєкти. Бо якщо у громади доброчесна репутація, то приходить час, коли вона, без сумніву, спрацює на її розвиток.
Завдяки прозорості бюджету і антикорупційним заходам зростатимуть доходи громади, економічне життя пожвавлюватиметься, а послуги ставатимуть якіснішими.
Оксана Якуніна