Гіппократ, лікар часів Стародавньої Греції, стверджував, що коні можуть лікувати, а безпосередній контакт з цими тваринами допомагає хворим одужати набагато швидше та результативніше. З часом перші загальні висновки про те, що верхова їзда звільняє від темних думок і викликає світлі, веселі та позитивні емоції, змінились результатами досліджень. Вже у другій половині ХХ століття інтерес до подібної терапії почали проявляти медики-реабілітологи. Згодом з’явився термін «іпотерапія». Сьогодні його успішно використовують у 45 країнах. Україна – не виняток.
Війна стала важким випробуванням для нашого народу, яке й далі триває. Щоб залишатися стійкими і цілеспрямовано йти до перемоги, людям потрібно звідкись черпати сили, попри біль утрат знаходити можливості отримувати заряд позитивних емоцій. У цьому напрямку працює Центр іпотерапії «Берегиня Полісся» в місті Житомир. Коні допомагають людям лікувати душу і тіло під час війни, знімати стрес та психологічно відновлюватися.
У Центрі вже 15 років займаються іпотерапією. Цей метод лікування заснований на взаємодії людини зі спеціально навченим конем. Їзда верхи впливає на все тіло людини і допомагає при лікуванні остеохондрозу, сколіозу, хвороб шлунково-кишкового тракту, діабету, неврастенії, серцево-судинних захворювань тощо. Діти під час спілкування з кіньми одержують позитивні емоції, а біополе цих тварин допомагає позбутися відчуття самотності та безвиході.
Також іпотерапію часто використовують для допомоги дітям із ДЦП та аутизмом. А ще це чудовий спосіб релаксу, психологічного відновлення, підняття настрою та єднання з природою.
Кінні прогулянки корисні не тільки для людей, які страждають певними захворюваннями, але й для тих, хто просто хоче врівноважити свій емоційний стан або поліпшити фізичну форму.
Як розповіла голова ГО «Берегиня Полісся» Ольга Маньковська, попри війну та численні труднощі Центр іпотерапії продовжує працювати, адже є попит, і людям така допомога дуже потрібна.
«З початком повномасштабної війни кількість відвідувачів дещо зменшилася, нам складно із кормами для коней. Мені казали, щоб я їх десь віддала, бо під час війни дуже важко утримувати і годувати коней. Але ми їх нікуди не віддамо! Війна все одно закінчиться – усі труднощі ми якось переживемо», – каже пані Ольга.
За 15 років роботи було багато дітей із важкими захворюваннями, стан яких вдавалося покращити за допомогою іпотерапії. Є чимало прикладів успішної реабілітації. Для її проведення використовують власні унікальні програми, розроблені індивідуально для кожної дитини. Також фахівці Центру застосовують музикотерапію.
У гості до коників – а їх тут мешкає семеро – приходять групи маленьких відвідувачів. Для них проводять вікторини, розповідають різні цікавинки про коней, зокрема про гуцульську породу – сильних, витривалих і водночас невеликих тварин, на яких зручно кататися малюкам. До послуг тих, хто вже впевненіше тримається в сідлі, – коні породи українська верхова.
Помічна іпотерапія також для військовослужбовців, поранених, для людей, постраждалих від війни, вимушених евакуюватися до більш безпечних регіонів.
У грудні 2022 року в рамках проєкту «Інтеграційна програма для постраждалих від війни», яку реалізує Фонд громади Житомира за підтримки Global Fund for Community Foundations, Центр іпотерапії відвідали сім’ї з дітьми, котрі через війну залишили рідні домівки та переїхали до Житомира.
Спочатку нерішуче, з острахом діти наближалися до коней, боялися до них доторкнутися. Але з кожною хвилиною ставали сміливішими, простягали на долоньках яблука, щоб погодувати нових друзів, усміхалися, коли гладили коней і пухнастих котиків, які теж тут мешкають.
Хтось із малечі уперше покатався верхи. А восьмирічна Софійка із Запорізької області розповіла, що до повномасштабної війни на конях вона каталася щороку.
«Ми раді, що в Житомирі є можливість покататися верхи. Дитина раніше щороку їздила на конях. Вийшов такий гарний подарунок до зимових свят. Ми ще ялинку тут (у помешканні в Житомирі) не ставили. Чоловік сказав: «Може, на Новий рік додому поїдемо». Чекаємо з нетерпінням, коли там буде спокійно і зможемо повернутися. У свій день народження Софійка не мала ні свята, ні подарунків – ми тоді якраз тікали. Пізніше, коли вже трохи оговталися та адаптувалися в Житомирі, привезли доньку в магазин і дозволили самій обрати собі подарунок. Думали, захоче щось велике та дороге. А вона попросила маленьку іграшку», – поділилася Тетяна із Запорізької області.
У черзі покататися з величезним нетерпінням чекали хлопчики. Після того, як вони проїхалися верхи, емоційно висловлювали свій захват, а їхні батьки були дуже задоволені.
Після спілкування з кіньми відвідувачі виходять і повертаються до буденності трішки щасливішими, спокійнішими, з усмішками – навіть погляд у них стає теплішим. Таке маленьке диво здатні зробити ось такі зустрічі з тваринами, які діляться своєю енергією і щирістю, допомагаючи людині.
Ольга Бортнікова
5.12.2022
Матеріал підготовлений підготовлений у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку за підтримки Посольства США у Києві та Міністерства закордонних справ Естонії