4 грудня в приміщенні «Кризового медіа центрy.Херсон» відбувся круглий стіл на тему: “Обговорення пропозицій громадськості до бюджету міста Херсону”. Обговорення відбулося у форматі відкритого засідання бюджетного комітету Громадської ради при Херсонському міському голові. Експерти, активісти Громадської ради та помічники депутатів обговорили питання проекту міського бюджету та галузеві програми на 2020 рік.
Головними спікерами виступили Олександр Мошнягул – голова Громадської ради при Херсонському міському голові та Євгенія Вірлич – керівник бюджетного комітету Громадської ради. В обговоренні взяли участь активісти громадянського суспільства у Херсоні, помічники депутата ВР, журналісти, економісти.
На наступний день відбулося засідання Громадської ради у повному складі для обговорення теми «Міський бюджет 2020» напередодні загальних бюджетних слухань. Всі свої пропозиції Громадська рада підготувала на ці громадські слухання. Попередні комунікації з департаментом фінансів вже відбулися, отримано й всю необхідну для громадськості інформацію.
Попередній варіант проекту міського бюджету на наступний рік своєчасно був розміщений на сайті міської ради, його відкрито для громадського обговорення ще протягом двох тижнів, тож чекаємо на ваші пропозиції.
Голова Громадської ради при міському голові Олександр Мошнягул запевнив, що експерти докладуть максимум зусиль для прийняття найбільш оптимального, ефективного та необхідного для нашого міста бюджету на наступний рік. Вже п’ятий рік Громадська рада займається обговоренням та оцінкою проектів міського бюджету, надає свої зауваження та конструктивні пропозиції.
На жаль, у О. Мошнягула та його колег з Громадської рали складається таке небезпідставне враження, що майже всі депутати, які отримали посади у керівництві комунальних підприємств, відчуваючи свою поразку на майбутніх місцевих виборах, зараз будуть докладати всіх зусиль для залучення додаткових ресурсів для своїх підприємств, незважаючи на шкоду інтересам міста.
Незрозумілою для херсонців є нова стаття проекту бюджету – 1 мільйон гривень на будівництво дитячих майданчиків: з бюджетної статті не видно, яких саме майданчиків та як буде проводитися відбір міських дворів для їхньої побудови. Є таке побоювання, що це просто завуальовані кошти на передвиборчу кампанію окремих депутатів.
Експерт Володимир Молчанов запропонував збільшити доходну частину бюджету та підготувати регуляторний акт про затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (Департамент землекористування).
“Великі корупційні ризики закладені в статтях бюджету про надходження від паркування машин, які проходять поки що незаконним чином і невідомо, скільки з них не доходить до бюджету. Комунальне підприємство Сервіс-цент є найнепрозорішим серед усіх в місті, ми не можемо отримати від них повної інформації”, – зазначив В. Молчанов.
Двократне збільшення витрат на капітальний ремонт доріг В. Молчанов відзначив як позитивний крок, але в проекті бюджету надана лише загальна сума без пояснень щодо її розподілу по дорогах міста. Закладені витрати на розмітку доріг збільшена штучно у 3,5 рази. Але перш ніж ремонтувати дороги, потрібно спочатку відремонтувати всі тепломережі, які проходять під дорогами, інакше їх просто перекопають після ремонту, і всі витрати вилетять у трубу.
Громадський активіст та підприємець Костянтин Шульга розповів про бюджетний досвід Болгарії в питаннях сплати до комунальних автомобільних парковок, де неможливо нічого вкрасти. Але поки що ми не бачимо доброї волі місцевої влади вивести цю бюджетну статтю з тіні. Ібрагім Сулєйманов підтримав цю позицію та запропонував обладнати всі парковки згідно закону, встановити паркомати, а до того просто заборонити збирати плату за парковки взагалі. Ірина Зоря продовжила тему запитанням: чому в проекті бюджету на 2020 рік закладена стаття доходу з оплати за парковки майже у 4 рази менше, порівняно з 2019 роком? Яким чином ця сума може так вразливо зменшитись?
Наразі вже є кілька важливих зауважень до міського бюджету 2020: збільшити доходну частину бюджету від ПДФО на 60 млн, передбачити можливу поразку в апеляційному суді щодо оцінки землі, знизити дуже завищені витрати на компенсацію пільгового проїзду «Електротрансу», передивитись показники доходів від автомобільних парковок і т.і.
Олександр Мошнягул попередив про можливі загрози навмисного зменшення дохідної частини: негативний досвід засвідчує про те, що в такому разі бюджет перевиконується, и десь в середині кожного року ці додаткові кошти тишком-нишком (коли за бюджетним процесом вже не слідкує громадськість) перерозподіляються лише між комунальними підприємствами, якими керуються деякі депутати. Себто, вони просто забирають ці спеціально підстроєні перевиконання бюджету «до себе», ігноруючи всі інші потреби соціального захисту населення. Виходом може бути пропозиція громадськості прийняти мораторій на збільшення бюджетних видатків на комунальні підприємства протягом року. Поки що директори комунальних підприємств не виконують законні вимоги про публічні звіти щодо своєї діяльності та бюджетних витрат. Але і громадськість не дуже активно вимагає від них цих звітів. Таким чином створюється колективна безвідповідальність.
Дуже негативним явищем в цілому для прозорості бюджету відіграє певна демонізація чиновниками програми Прозоро, яка вимагає тендерів для державних закупівель, дискредитуючи цей позитивний в цілому крок до подолання корупційних ризиків.
Євгенія Вірліч доповнила бюджетну проблематику питанням незаконного відведення землі під незаконні забудови в середині міста, серед житлових будинків. Це питання буде винесено на наступну сесію та перебуває під контролем громадськості. Головна претензія є до регламенту ухвалення бюджетних рішень, наприклад, до новоствореної Агенції розвитку міста, Статут якої досі не опубліковано, а чутки про «космічне» фінансування цієї агенції демонструють кулуарність та непрозорість прийняття рішень.
Є. Вірлич підкреслила також важливість громадського скерування саме на контроль законності проведення видатків, а не лише перевірку доходної частини бюджету.
Дуже яскраво та потужно прозвучав виступ Голови правління Мережі правового розвитку, директорки ГО «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір» Наталії Бімбірайте. Вже кілька років в Херсоні діє програма безоплатної правової допомоги, в рамках якої представники незахищених верств населення можуть отримати безкоштовні юридичні консультації, які надаються правозахисними громадськими організаціями в Херсоні. Соціологічне дослідження правових потреб вразливих верств населення довело правову беззахисність 70% населення міста, які потребують безоплатної правової допомоги. До сих пір ця робота не забирала бюджетні кошти міста, а навпаки – інвестувала більше 1 мільйон гривень протягом трьох років за рахунок виграних грантів – благодійної допомоги міжнародних донорів. Та наразі це джерело фінансових надходжень припинило свою допомогу, і керівник програми Н. Бімбірайте звернулась до Громадської ради з проханням ввести пропозицію до проекту бюджету на наступний рік щодо фінансування програми безоплатної правової допомогу в Херсоні. Цільова програма рівного доступу до правосуддя вразливих категорій населення повинна існувати і фінансово забезпечуватись силами громади, тобто з міського бюджету. Ця сума складає близько 450 тисяч гривень, включаючи і інформаційно-просвітницьку складову.
Громадське бачення бюджету Херсону в цілому було сформовано на цьому круглому столі.
Захід відбувся у рамках проєкту “Сучасні регіональні медіа – запорука якості у медіакомпетентній демократичній Україні”, який реалізує Український кризовий медіа-центр за фінансової підтримки Міністерства іноземних справ Норвегії в особі Посольства Королівства Норвегії в Києві.
