Menu

Як у Калуші працюють і народжують дітей жителі Харкова

У місто Калуш Івано-Франківської області з початку повномасштабного вторгнення рф переїхали 20 підприємств зі сходу та півдня України, більшість з яких – із Харкова. Серед них – компанія з виробництва і постачання гідравлічного обладнання «Моторімпекс», завод композитної арматури «Imperatyv», на черзі – виробництво взуття «Олімп». Переїхали не тільки верстати і склади, але й родини працівників. З 24 лютого у Калуші народили дітей 8 породіль із Харківщини.

Чому харків’яни обрали саме Калуш, як вдалося налагодити життя і виробництво на новому місці та які плани після війни – у нашому матеріалі.

Релокація: нове життя бізнесу з Харкова у Калуші

За словами начальника Управління економічного розвитку міста Калуської міської ради Юрія Соколовського, компанія «Моторімпекс» приміщення для виробництва знайшла самостійно, через сайт оголошень. Міська влада намагалася допомогти з житлом, пропонувала відремонтувати поверх гуртожитку політехнічного коледжу. Адже на той час орендувати квартиру в Калуші було практично неможливо.

«Моторімпекс» – харківська компанія з 30-літньою історією. Зараз діяльність компанії включає два основні напрями: торгово-дистриб’юторський – продаж гідравлічного обладнання та комплектуючих європейських виробників; виробничий – проєктування та виробництво гідравлічних, змащувальних та пневматичних систем. 95% виробництва – це виготовлення таких систем на замовлення клієнтів, коли потрібно створити гідросистему під індивідуальні характеристики. Відповідно, мають і своє конструкторське бюро.

Продукцію «Моторімпексу» використовують виробники гідравлічних підйомників, дорожньої, комунальної та сільськогосподарської техніки, кранів-маніпуляторів, верстатів, пресів, турбін тощо. Склад комплектуючих компанії є найбільшим в Україні і включає 300 тисяч найменувань.

У рамках державної програми релокації підприємств із зони бойових дій частину виробництва, а також склади перемістили до Калуша. Заступник директора компанії «Моторімпекс» Віктор Скрипніков розповів, що станом на 24 лютого компанія реалізувала великий проєкт у Харкові, збудувавши нові офісні та виробничі приміщення площею близько 2000 квадратних метрів. Також запустили нове обладнання. За його словами, у перші тижні війни, а обстрілювати Харків почали з перших днів вторгнення, не було розуміння, що робити далі. Будівлі компанії мали два підвальні приміщення, які підготували як укриття. Тут переховувалися близько 100 людей – працівники компанії з сім’ями і друзями. Частина людей одразу виїхали у більш безпечні регіони, у тому числі за кордон.

Оскільки у Харкові і склади, і виробничі приміщення перебувають під постійною загрозою пошкодження чи знищення внаслідок обстрілів (а на початку війни також була загроза окупації і захоплення майна підприємства – авт.), вже 8 березня компанія подала запит на релокацію. Розглядали пропозиції з різних областей, однак практично одразу зупинили свій вибір на Калуші: тут запропонували належне приміщення, а допомогу з переїздом отримували від міської влади Калуша та обласної військової адміністрації. Уже у 20-х числах березня розпочали ремонт в орендованому виробничому корпусі: тут очистили та побілили стіни, залили бетоном підлогу, підготували стелажі для складу тощо. А з 1 квітня «Моторімпекс» почав перевезення товару зі свого харківського складу.

Токарно-фрезерувальний верстат був замовлений до війни і зберігався на митниці у Львівській області. Його вже привезли не у Харків, а до Калуша. Фото: Калуська міська рада

Перевезення вантажів забезпечила «Укрпошта» – загалом перемістили 18 вантажівок товарів й обладнання, причому більшу частину вартості переїзду відшкодувала держава.

Як зазначив Віктор Скрипніков, розташування складів у Калуші має свої переваги перед Харковом, адже імпортоване гідравлічне обладнання і комплектуючі в основному доставляють з країн Європи, тож тепер суттєво зменшився шлях доставки, а отже – і її вартість. Зараз компанія за обсягами виробництва вийшла на 50% довоєнних потужностей.

Розташування складів у Калуші має свої переваги перед Харковом, адже імпортоване гідравлічне обладнання і комплектуючі в основному доставляють з країн Європи

Ремонтні роботи на калуському підприємстві компанії «Моторімпекс» ще тривають: тут готують приміщення кухні для працівників, конференц-зал та офісні приміщення. У планах на найближче майбутнє – добудувати цех гідросистем, камеру фарбування та твердопаливну котельню.

До Калуша переїхали й 20 працівників підприємства з сім’ями. Ще 25 залишилися працювати у Харкові. На роботу взяли і трьох місцевих мешканців: слюсаря, працівника складу та прибиральника. Для працівників з Харкова орендували квартири, причому половину вартості оренди оплачує компанія. Колектив молодий – до 35 років.

Також до Калуша з Харкова переїхав завод композитної арматури «Imperatyv», точніше, команда підприємства, оскільки устаткування вивезти не вдалося. Все обладнання збирали тут самі, закуповуючи необхідні механізми. Перша лінія запрацювала півтора місяця тому. Всього планують запустити п’ять, – ідеться в офіційній інформації Калуської міської ради.

Перша лінія заводу композитної арматури «IMPERATYV» запрацювала у Калуші півтора місяця тому. Всього планують запустити п’ять. Фото: Калуська міська рада

На виробництві у Харкові працювали понад 50 осіб. У Калуську громаду евакуювалися не всі. Наразі на підприємстві працюють десятеро: і харків’яни, і мешканці громади, серед яких – електрозварювальники, слюсарі, контролери якості, електрики, енергетики.

До війни потужність заводу складала 1,5 млн метрів арматури та 75 тис. квадратних метрів композитної сітки в місяць. Сьогодні, на жаль, виробляють лише половину об’єму. Та у планах – збільшити довоєнний результат удвічі.

Працює завод і на експорт. Офіс «Imperatyv» розгорнутий у Польщі. Працювали з Австралією, є партнери в Угорщині, Туреччині, Йорданії. Наразі налагоджуються зв’язки з Литвою, Чехією та Болгарією.

У Калуші побував і представник харківського підприємства з виготовлення взуття «Олімп». Донедавна це підприємство давало заробіток для двох сотень людей, а сьогодні вимушене шукати місце для збереження свого бізнесу. Підприємство вже готується до укладення договорів оренди приміщень у місті, а відтак – до монтажу обладнання.

Життя і народження у Калуші

За словами заступника директора компанії «Моторімпекс» Віктора Скрипнікова, умовами проживання в Калуші працівники компанії задоволені: тут відносно спокійно, неподалік Карпати, є чисті гірські річки. Спочатку шукали, де купити питну воду, а виявилося, що в Калуші, на відміну від Харкова, можна споживати воду з-під крана. А наприкінці червня у сім’ї працівників «Моторімпексу» народився хлопчик. Колеги креативно привітали молодих батьків: перед пологовим будинком вишикували колону автомобілів компанії, прикрашених кульками у корпоративних кольорах.

Як повідомила завідувачка акушерсько-фізіологічного відділення пологового будинку Калуської ЦРЛ Леся Григорів, з 24 лютого в Калуші народили 40 вимушених переселенок, серед яких 8 – з Харкова і Харківської області.

Так, Оксана Філіна до війни жила з 6-річною донечкою Анною у Харкові, де працювала тренером з дзюдо. Після перших вибухів переїхали на Полтавщину до родичів, але й там було неспокійно, тож вирішили рушати на захід. Прихисток отримали у Самборі на Львівщині, а потім знайшли знайомих у Калуші. 26 квітня Оксана народила справжнього богатиря Даніеля вагою 4240 грамів.

Вікторія Кравченко жила у найбільшому житловому масиві України – районі Салтівка, який нині російські окупанти перетворили в суцільні руїни. Попри ракетні удари, Вікторія вперто не хотіла покидати Харків. Два тижні жила надією, що все якось вирішиться, та врешті зважилась евакуйовуватись до рідної сестри, що проживає в селі Копанки Калуської громади. У Калуші орендували житло. Вікторія почала працювати у колцентрі, чоловік – у барбершопі. Але тривоги і переїзди далися взнаки: народження дитини сталося трохи раніше терміну – на восьмому місяці. 4 червня харків’янка народила хлопчика Даниїла вагою 2350 грамів.

До війни Вікторія Кравченко жила у районі «Салтівка», який нині російські окупанти перетворили у суцільні руїни. Фото: Калуський пологовий будинок

Анастасія Лижина до війни жила у місті Барвінкове Харківської області. Виховувала дворічного синочка Владислава, чекала на поповнення. Чоловік працював на заводі у місті Слов’янську Донецької області. День повномасштабного вторгнення рф в Україну застав її вдома, чоловіка – на роботі. Першою реакцією був страх за чоловіка – щоб зміг виїхати зі Слов’янська. Родина впродовж місяця ховалась по підвалах, але не виїжджала. Вирішили їхати, коли наблизились окопи і військова техніка, а перехресні постріли стали безперервними. 14 червня доля усміхнулась родині Лижиних: у Калуському пологовому будинку на світ з’явився синочок Денис вагою 3100 грамів.

Катерина Сакун до війни мешкала в Харкові, де працювала лікарем-педіатром. Чоловік Олександр працював у сфері ІТ. Виховували 3-річного синочка Максима. Речі для евакуації склали ще 23 лютого, тому з першими вибухами зранку 24 лютого виїхали до батьків у Канів, де 5 днів ховались у підвалі будинку. Згодом переїхали на Закарпаття, а відтак – до знайомих у Калуш. 27 червня в родині вимушених переселенців народився синочок вагою 3140 грамів.

Ігор Мудрик, Івано-Франківська область
12.08.2022

Матеріал підготовлений у рамках проєкту Local Media Support Initiative, що реалізовується УКМЦ за підтримки International Media Support IMS