В Українському кризовому медіа-центрі у рамках проєкту “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” за підтримки Європейського Союзу відбулось панельне обговорення “Україна в ЄС – наше право, але й наша відповідальність».
Пояснюючи вибір теми, керівниця пресцентру УКМЦ Тетяна Колосова відзначила, що євроінтеграція стосується кожного у повсякденному житті, але раніше бракувало комунікації із суспільством.
«Не було зрозуміло ані перелік питань, на які нам потрібно знайти відповіді, ані обсяг того домашнього завдання, яке ми з вами все одно мусимо зробити. І ми почали зашивати питання, пов’язані з євроінтеграцією, в публічних обговореннях в теми, зрозумілі всім – від переробки і сортування сміття до розвитку малого середнього бізнесу, якості харчових продуктів. Сьогодні знову виникла потреба підняти цю хвилю питань про євроінтеграцію, оскільки зараз складається таке враження, що як колись це питання зводилося до безвізу, то тепер розуміння потреби в європейській інтеграції зводиться до отримання допомоги від Європейського Союзу як під час війни, так і після неї», – розказала вона учасникам заходу.
Про те, як Україна просувається на шляху до членства в ЄС, розповіла Виконавча директорка Українського центру європейської політики Любов Акуленко.
«Ми аналізували угоду про асоціацію тільки станом до 2022 року. Чому я говорю про угоду, бо зараз виконання угоди буде частиною переговорного процесу. Угода – це перелік законодавчих актів, підзаконних актів і як вони працюють на практиці. Можливо, ще є момент створення інституції. На цих чотирьох рівнях ми повинні показувати результати», – наголосила Любов Акуленко.
За її словами, Україна не рухається там, де потрібні складні системні зміни. Наприклад, створення вищого суду з питань інтелектуальної власності, проведення реформи митних органів, торгівля викидами вуглецевого газу, впровадження безпекових стандартів у автомобільному транспорті.
«Що нове нас чекає? Перше – це дуже проблемний кластер, який наш Уряд перекладає як фундаментальні сфери. Сюди входять всі політичні реформи, антикорупційна, судова, реформа демократичних інституцій, правоохоронних органів, права людини, реформа медіа, публічні закупівлі і статистика», – поділилась очікуваннями Виконавча директорка Українського центру європейської політики.
Вона порівняла ситуацію, в якій знаходиться Україна, з положенням країн Західних Балкан. Українському треку так само може додати труднощів те, що Європейський союз для своєї зручності намагається іти загальними формулюваннями і загальними підходами, не враховуючи специфіки кожних країн. Якщо в інших кластерах нам надається список законодавства, то тут його просто немає.
Керівниця інноваційних проєктів Національної мережі гіперлокальних медіа Rayon.in.ua Наталія Пахайчук висвітлила досвід цього проєкту з євроінтеграційної комунікації.
Мережа Rayon.in.ua висвітлюємо цю тематику з 2017 року, і як виявилось, питання євроінтеграції дуже цікавлять аудиторію і дають перспективу цій роботі. Головне – вміти тему правильно побачити, інтерпретувати і подати.
«Наша мережа починалася в Волинській області, де питання безвізу було дуже насушне, потрібне і таке, яке застосовували відразу. Зараз ми працюємо в восьми областях України. В нашій мережі працює більше 60 сайтів, і ми є джерелом інформації не лише про місцеве життя, а і стараємося донести якомога глибше, далі в кожне село, де ми висвітлюємо новини, якісь такі важливіші речі», – додала Наталія Пахайчук.
Сьогодні, звісно, на перший план вийшла війна, витіснивши євроінтеграційну тематику на другий план. Втім, високий інтерес до неї залишається. Її все більше розглядають як історичний процес, який матиме наслідки на десятиліття, століття для майбутніх поколінь. Редакція взялася за висвітлення цієї теми саме в проявах цих змін на побутовому рівні. Крім того, великої популярності завжди знаходять матеріали про те, як підприємці знаходять можливості торгівлі в Європейському Союзі.
«Євроінтеграція дуже різнопланова, різноманітна і не всі знають, що дуже багато можливостей відкривається в освітній сфері, в можливостях народної дипломатії. Для когось безвіз – це поїхати на заробітки на сезон полуниці зібрати, а для когось можливість культурного обміну, грантові можливості, – зауважила Керівниця інноваційних проєктів Національної мережі гіперлокальних медіа Rayon.in.ua. – На мою думку, ми як журналісти, як медіа дуже недооцінюємо цю тему, недостатньо докладаємо зусиль, щоб її висвітлювати як слід. Можливо через те, що самі журналісти не завжди знають такі складні насправді теми. Щоб бути спроможними їх висвітлювати, потрібно багато вчитися, а от якраз навчальних програм дуже мало».