22 серпня у прес-центрі УКМЦ відбулася мультимедійна відкрита дискусія “Незалежність і стійкість: що змінилося в регіонах за останні 6 місяців?” Організатором події виступила Національна платформа стійкості та згуртованості.
Юлія Тищенко, співзасновниця Національної платформи стійкості і згуртованості, наголосила, що протягом повномасштабної російської агресії українці здивували світ і самих себе згуртованою працею на відповідь російській агресії.
“Ми сформувалися як політична нація. На російських танках зараз на Хрещатику є написи про Маріуполь, про Бердянськ і Чортків. Схід і Захід зараз дійсно разом!” – вказала Юлія Тищенко, відзначивши, що захід присвячений тим, хто бореться на всіх фронтах – і воєнному, і волонтерському, і хто просто продовжує виконувати свою роботу.
Володимир Лупацій, співзасновник Національної платформи стійкості і згуртованості, пояснив стратегічну мету цієї організації.
“Ми зібрали платформу, щоб почути голос регіонів і почути одне одного. Війна змінила все. Українці зрозуміли цінність держави. Зараз наша ключова характеристика – це стійкість України. Після невдалого бліцкригу Росія нав’язує війну на витривалість, тому нам потрібно визначитися, що ж таке стійкість зараз”, – сказав Володимир Лупацій.
Олег Саакян, політолог, співзасновник Національної платформи стійкості і згуртованості, розповів про специфіку роботи Платформи з регіональними координаторами.
“Саме наші координатори в регіонах будуть у фокусі уваги. Зазвичай ми все сприймаємо через призму столиці і призму фронту. Зараз, напередодні дня незалежності і півріччя вторгнення, важливо звернутися до людей на місцях і почути представників громад, дізнатися про позитивні практики, які народилися в горнилі війни. Важливо почути про те, яке ж там життя зараз”, – пояснив Олег Саакян.
Андрій Романенко, регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості в Донецькій області, розповів про найгостріші проблеми цього регіону, який є наразі одним з головних фронтів війни.
“Окуповано близько 60% території області, однак на контрольованих територіях продовжується життя, працює вся вертикаль влади. Одне з основних завдань – це евакуація цивільного населення. Вже майже дві третини евакуйовано. З 1 серпня діє примусова евакуація. Основна причина – в регіоні повністю припинене газопостачання, через що не може працювати централізоване опалення. А електрикою, за офіційними підрахунками, можна буде опалювати помешкання не більш як 200 тисяч людей – решта має виїхати”, – вказав Андрій Романенко.
Спікер наголосив, що в “новоокупованих” Маріуполі, Волновасі, Лимані склалася тотальна гуманітарна катастрофа. Ці міста повністю зруйновані, дуже важка ситуація навіть із життєво необхідним водопостачанням. Якщо на “староокупованій” території є хоч якісь механізми регулювання життєдіяльності, то на новоокупованих можливості для виправлення ситуації практично відсутні.
Анатолій Бойко, регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості в Одеській області, зазначив, що Одещина надзвичайно здивувала навіть місцевих жителів своєю стійкістю та згуртованістю.
“У нас відсутні конфлікти між гілками влади, відсутні етнічні та суспільні конфлікти. Є потужне лідерство місцевого самоврядування – маю на увазі невеликі громади, зокрема придунайські насамперед. Рені, Ізмаїл прийняли багато переселенців. Також прикладом є потужне волонтерство в Одесі. Це не суто одеський феномен, але в нас все дуже добре організовано і структуровано, висока внутрішня координація”, – поділився Анатолій Бойко.
Спікер вказав, що зберігається ризик військових дій на території області, враження критичної інфраструктури. Існує також ризик збереження роботи місцевого самоврядування, бюджетних зловживань. Досі нікуди не ділися ворожа дезінформація (яка зокрема діє через супутникову трансляцію російського телебачення) та зависока роль Московського Патріархату в регіоні.
“Економіка регіону сильно зав’язана на море, тому через блокаду всі галузі страждають, падає рівень життя”, – резюмував Бойко.
Олена Ніжельська, регіональна координаторка Національної платформи стійкості та згуртованості у Луганській області, розповіла про ситуацію в регіоні, з липня майже повністю окупованому російськими загарбниками.
“Луганщина зараз представлена різними ситуаціями. Деякі громади окуповані з 2014, деякі окуповані в лютому-березні без значних боїв. А Сєвєродонецьк в ході боїв був знищений на 70%, Попасна – на 95%. Тож виклики в цих громадах також різняться. У “староокупованих” громадах ключові виклики – це примусова мобілізація та жахлива ситуація з правами людини. В громадах, окупованих без значних боїв, всюди були спроби ненасильницького спротиву – у Сватовому, Троїцькому, Старобільську, Новопскові. В останньому росіяни відкрили вогонь і поранили мирних протестувальників. Відновлення зруйнованих будівель на окупованих територіях, на жаль – справа не найближчого майбутнього. Більшість людей зі зруйнованих міст виїхали, і в режимі онлайн могли спостерігати за руйнуванням своїх домівок. На щастя, вони можуть облаштовуватися на мирних тилових територіях”, – розповіла Олена Ніжельська.
Михайло Золотухін, регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості у Миколаївській області, наголосив, що Миколаїв, Вознесенськ та Баштанка вистояли саме завдяки згуртованості – там саме місцева тероборона відбила перший наступ росіян.
“Перші два місяці вторгнення можна назвати “карнавалом стійкості та згуртованості” у волонтерстві. Звичайно, ми дякуємо обласній військовій адміністрації і її голові Віталію Кіму за його оптимізм. Органи місцевого самоврядування дуже багато докладаються до волонтерства – але вони також мають основні обов’язки. Тож є чим дорікнути виконавчій владі – бюджетний процес наразі закритий від громад”, – вказав Михайло Золотухін.
Спікер нарікнув, що в Миколаєві у водогоні тече солона лиманська вода, що є величезною загрозою для опалювального сезону. На щастя, волонтерам вдалося налагодити постачання питної води до міста.
“Миколаїв – прифронтове місто, маємо по декілька прильотів на добу. Однак маємо доглядати законодавство – без цього держава не справиться, і на це є великий запит у громаді”, – резюмував Золотухін.
Дмитро Арабаджиєв, регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості в Запорізькій області, наголосив, що після березня лінія фронту майже не посунулася, до міста Запоріжжя ворога не підпускають. На підконтрольній території регіону зростає кількість “прильотів”, хоч наша ППО і працює.
Під окупацією знаходиться понад 60% території області. А ситуація на ЗАЕС загрожує всій Європі.
“У нашому особливому фокусі підготовка до опалювального сезону та нового навчального року. Його будемо проводити онлайн – з огляду на стан бомбосховищ у навчальних закладах. Також ми маємо три великих хаби для переселенців у Запоріжжі. Зараз обсяги переселенців впали – приймаємо до тисячі на добу у дитсадочках. Запоріжжя залишається єдиним евакуаційним коридором, хоч окупанти і перешкоджають виїзду, затягують черги, вимагають гроші. На цьому єдиному маршруті виїзду через Василівку лише за останній тиждень через нестерпні умови померло понад 10 людей”, – констатував Дмитро Арабаджиєв, додавши, що на окупованих територіях викрадено понад 400 осіб, а на батьків тиснуть, щоб ті віддавали з 1 вересня дітей в окупантські школи.
Ігор Гаврада, регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості у Чернівецькій області, наголосив, що Буковина – це глибокий тил.
“Для мешканців це добре, але це несе і свої виклики та загрози. Наш регіон далекий від фронту територіально, але наші приклади стійкості та згуртованості показують, що фронт проходить і тут. Війна тут почалася так само як і в інших регіонах – з суцільної паніки. Перша хвиля переселенців почала прибувати за 2-3 тижні до вторгнення, але з 24 лютого пішов потужний потік переселенців. До 900 тисяч постійного населення додалося 100 тисяч переселенців. Станом на зараз їх число дещо зменшилося – приблизно до 79 тисяч”, – розповів Ігор Гаврада.
Оксана Івасів, регіональна координаторка Національної платформи стійкості та згуртованості у Львівській області, вказала, що Львівщина приймала і продовжує приймати людей. За офіційними даними, через Львів пройшло понад 5 мільйонів переселенців. Частина з них виїхала за кордон, частина залишилася в місті та області. Серед них – багато представників соціально незахищених груп, вказала спікерка.
Дмитро Тужанський, регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості у Закарпатській області, зазначив, що в найзахіднішому регіоні схожа ситуація, як у Чернівецькій та Львівській областях.
“З перших годин вторгнення, Закарпаття почало перетворюватися на надійний тил, місце для релокації бізнесів і навіть посольств. Закарпаття має унікальні географічні особливості. І регіон склав одночасно іспит на те, що він є надійним тилом, і іспит з децентралізації”, – резюмував Дмитро Тужанський.
