На черговому засіданні Діалогової платформи Українського дому говорили про ресурси перемоги. Гостем Олексія Ананова був викладач Києво-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл Валерій Пекар, який зосередив увагу на тих факторах, без яких, розбивши ворога на полі бою, Україна не зможе перемогти у русі до розвитку і модернізації.
«За 30 років ми змарнували багато шансів, але цього разу мені хочеться вірити в те, що в наслідок величезної ціни, яку ми сплатили за цей шанс, ми його не змарнуємо. Коли проаналізуємо країни, яким вдалося, побачимо п’ять засадничих ключових принципів», – почав Валерій Пекар.
Перший принцип – парасолька безпеки. Не може країна активно розвиватися, модернізуватися, якщо над нею вона не розкрита. Так було із Західною Європою під час холодної війни, із Тайванем та Південною Корею. Власноруч таку парасольку не зробиш – свій захист забиратиме всі ті ресурси, які є в країні. На розвиток не залишатиметься.
Друга умова – верховенство права. Спікер визнав, що з цим в нас проблеми: «Дуже прикро, що суспільство, сфокусоване на війні та виживанні, пропускає той момент, коли фактично визначається доля країни на наступні 25 років. Саме зараз визначається, хто призначатиме тисячі суддів, які судитиме в Україні протягом наступного покоління. Чи це будуть доброчесні судді, чи представники якихось суддівських кланів».
Валерій Пекар впевнений, що без здобуття верховенства права Україна не отримає ані грошей на відновлення, ані статусу члена ЄС.
Економічна свобода, на його думку, є третім ключовим принципом якісного перетворення країни. Це комплексний показник, який включає в себе максимальну дерегуляцію, прозору податкову систему, в якій неможлива корупція і ручне управління. Така сама митниця, антимонопольна політика.
«З цим в нас жахлива історія, – зазначив викладач. – Це біль усіх українських підприємців. Станом на 1 січня 2022 року ми посідали 130-е місце у світі за рівнем економічної свободи. Хороша новина полягає в тому, що уряд це розуміє, розробляє великий пакет змін для того, щоб суттєво різко збільшити економічну свободу. Погана: уряд і парламент часто не є центрами прийняття економічних рішень».
Четвертий фактор є специфічним для України. Без нього існували Японія, Південна Корея, Туреччина, Тайвань попервах. Мова про демократію. Вона визначає, наскільки рівномірно по суспільству розподіляються плоди економічного зростання. Якщо вони збираються у невеличкої групи людей, тоді решті немає тут більше що робити.
«Тут ніколи не було автократії. Вона і неможлива. Демократія є питомою рисою українського народу, і тому країна не зможе існувати не в демократичній ситуації, оскільки людський капітал шукатиме інший спосіб, як знайти собі застосування», – пояснив Валерій Пекар.
Номер п’ять – інвестиції. Відомий План Маршалла дав лише 4-7 % необхідних коштів на відновлення. Більше 90 % завжди в таких випадках завжди надходить з приватних інвестицій. Інвестори вкладаються в економіку, створюють робочі місця, збільшують продуктивність праці, приносять інновації, платяться зарплати, податки і починає все крутитись.
«Мені дуже шкода, що слово «інвестиції» не звучить в Україні у переліку тих джерел, з яких буде відбуватись відновлення», – сказав спікер.
На його погляд, в цих обставинах роль рушійної сили може перейти до громадянського суспільства. Влітку минулого року перед конференцією про відновлення України у Лугано була ухвалена декларація – спільний меморандум про принципи післявоєнного відновлення країни. Її підписали 250 громадських організацій. Більше 30 аналітичних центрів об’єднали зусилля, щоб показати візію майбутньої України.
«Цей процес продовжується, – повідомив Валерій Пекар. – Зараз сотні аналітиків, дослідників, експертів працюють разом над публічною політикою післявоєнної України у сорока напрямках. Робота буде завершена за кілька місяців, і ми матимемо повний пакет того, як в деталях виглядатиме країна після війни».