Ініціатива Міністерства освіти і науки України об’єднати історичні дисципліни “Історія України” та “Всесвітня історія” в загальній освіті України викликала гостру критику зі сторони освітян. Чому цей документ викликав таку реакцію, вони розповіли на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Мало того, що ми живемо в часи глобальної кризи, глобальних змін, війни, але і наші органи влади створюють, як на моє глибоке переконання, кризові ситуації. Ця кризова ситуація пов’язана з наказом міністерства освіти і науки України, який був підписаний 30 липня 2024 року за номером 1072, і який має назву «Про затвердження концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти», – заявив з цього приводу доктор історичних наук, професор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Олександр Музичко.
Він назвав неприйнятною в освіті позицію зверху вниз. Тобто є Міністерство освіти, воно все знає, все вміє, там дуже вузьке коло спеціалістів.
«Але що таке освіта? Це один з основних нервів, одна з основних артерій нашого життя. Вона включає всіх буквально. Це бабусі, дідусі, батьки, учні, у всіх в родині. Є ті, хто або навчається в середніх закладах освіти, в вищих закладах освіти, або якісь знайомі. Це фактично все суспільство, і воно має абсолютно чітко розуміти, які до нього доносяться сигнали, які запроваджуються зміни», – продовжив спікер.
У відповідь на вищевказаний наказ міністерства з’явився лист, ініційований вченими і громадськістю. Його підписали кілька тисяч осіб.
Коментуючи ситуацію, академік-секретар наукового відділення історії Національної академії наук вищої освіти України Володимир Ляхоцький нагадав слова Отто Бісмарка після франко-пруської війни, коли той звернувся до нації з подякою насамперед до вчителів: «Перемогу ми здобули тільки завдяки вчителям історії і священникам».
«Якість вчителя в тому числі і вчителя історії сьогодні значно менше наприклад, ніж навчали нас. Я маю дуже багатьох друзів серед директорів шкіл, приходжу в школи, розмовляю з молодими вчителями і що я бачу? Завищена самооцінка і дуже низька вимогливість до себе і до шкільної аудиторії», – додав Володимир Ляхоцький, виділивши ще одну проблему в навчанні історії.
Доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор Західноукраїнського національного університету (ЗУНУ), Заслужений працівник освіти України, дійсний член (академік) Академії політико-правових наук України, учасник бойових дій Микола Лазарович зізнався, що не думав, що історію України як предмет прийдеться знову захищати, бо це вже було. Щоправда репресії тоді були спрямовані проти вишівського курсу історії України. Це мало місце у 2006 і 2009 роках.
«Я так само підтримую концепцію двох предметів і проти злиття, тому що це буде мішанина, яка до добра не приведе», – зазначив вчений.
Історик, військовослужбовець Збройних Сил України, аспірант Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського Роман Марійчак для себе виокремив ряд кричущих недоліків і помилок які, на його переконання, будуть не мілітаризувати націю, а, на жаль, космополізувати.
«Такі речі, як українська політична нація, які часто вживається в цьому наказі, є шкідливим. Поняття загальнолюдських цінностей, яке тут культивується, коли ми ведемо священну війну з ворогом, коли щодня гинуть наші друзі, близькі, рідні, ми говоримо про загальнолюдські цінності. Що це таке? Хто це визначив і хто знає що це таке насправді?
Тому я вважаю, що наказ цей за своєю суттю потрібно скасовувати», – наголосив Роман Марійчак.
Злиття двох предметів під назвою «Історія», на моє переконання, є поверненням до радянських часів і до часів дореволюційних, коли вивчали історію Росії, історію Радянського Союзу, і України як такої тільки були клаптики якоїсь інформації. Таку думку висловив доктор історичних наук, академік Національної академії наук вищої освіти України, професор кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Анатолій Філінюк
«Під гарними на зовнішній вигляд виразами намагаються нав’язати нам думку і курс про те, що треба вивчати не історію України, а всесвітню історію з вкрапленнями українського минулого. Отой принцип транснаціональної або глобалістичної історії в наших екстремальних умовах, коли війна йде за виживання Української держави і української нації, неприпустимий. Історія має бути окремим навчальним предметом, базовим для формування української національної свідомості», – підкреслив він.